Постанова № 25457415, 26.07.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4115/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача -Романко Р.І.,

представника відповідача -Магер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрос - Агро" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Форос-Агро» (далі - позивач, ТОВ «Форос-Агро») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2012 №0000142308, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 10 900,00 грн, з яких 8720,00 грн - основний платіж та 2 180,00 грн -штрафні (фінансові) санкції.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кремавтобуд»(далі -ТОВ «Кремавтобуд») підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ «Форос-Агро»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.05.2002 за №1 588 120 0000 000570 (ідентифікаційний код 32017235) /арк. с. 10/.

Відповідно до наявного свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100345761, ВАТ «Форос-Агро»є платником ПДВ з 25.07.2011 /арк. с. 14/.

Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №429584 видами діяльності ВАТ «Форос-Агро»є будівництво будівель, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту /арк. с.11-12/.

07.03.2012 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Форос-Агро»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з платником податків ТОВ «Кремавтобуд»за листопад 2011 року.

Перевіркою встановлено заниження відповідачем суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 8 720,00 грн за листопад 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №114/22-6/32017235 від 07.03.2012 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1. статті 44, пунктів 198.3., 198.3., 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

27 березня 2012 року на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142308, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 10 900,00 грн, з яких 8720,00 грн -основний платіж та 2 180,00 грн -штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.03.2012 №0000142308, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 8 720.00 грн стали господарські операції між позивачем та ТОВ «Кремавтобуд».

01 листопада 2011 року між ВАТ «Форос-Агро»та ТОВ «Кремавтобуд»укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт по реконструкції 7-ми квартирного будинку в с.м.т. Гребінка /арк. с. 26-27/.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.03.2011 ВАТ «Форос-Агро» зареєстроване Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області у якості суб'єкта господарювання. З 01.07.2011 ВАТ «Кремавтобуд»є платником ПДВ та має ліцензію на здійснення будівельної діяльності, строк дії якої з 08.02.2007 по 08.02.2012 /арк. с. 14-19, 34/.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 8 720,00 грн ВАТ «Форос-Агро»надало суду копії податкової накладної, квитанції до прибуткового касового ордеру, акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року /арк. с. 24-33, 35, 100/.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що ВАТ «Форос-Агро»укладено договір з ТОВ «Кремавтобуд»з метою виконання договірних зобов'язань перед ПФ ПП «Укрінтербуд»по реконструкції будівлі складу під 7-ми квартирний житловий будинок по вул. Щорса, 68, м. Гребінка, на підтвердження чого позивачем надано копії договору від 06.05.2011, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за квітень 2011 року, акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за квітень 2011 року, платіжних доручень, реєстр отриманих та виданих податкових накладних /арк. с. 24-25, 101-112/.

Позивач включив суму податкового кредиту 8 720,00 грн до декларацій з ПДВ за листопад 2011 року /арк. с. 20-23/.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пунктів 200.1.-200.3. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У розумінні статті 1 зазначеного Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року відсутні дати здачі об'єкту реконструкції та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності. Такі ж недоліки виявлено й у довідці про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року.

Зазначені документи також не містять змісту та обсягу господарської операції, оскільки у них зазначено «…будівельно-монтажні роботи по реконструкції 7-ми квартирного будинку в с.м.т. Гребінка…», що не дає можливості встановити за якою адресою знаходиться об'єкт реконструкції.

Відтак, надані позивачем документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і не є належними доказами реальності господарських операцій.

Крім того, із наданих позивачем документів неможливо встановити, що отримані позивачем від ТОВ «Кремавтобуд»будівельні роботи були використані позивачем на виконання господарського зобов'язання перед ПФ ПП «Укрінтербуд», оскільки ТОВ «Кремавтобуд»виконувало будівельно-монтажні роботи по реконструкції 7-ми квартирного будинку в с.м.т. Гребінка, а ВАТ «Форос-Агро»виконувало реконструкцію будівлі складу під 7-ми квартирний житловий будинок по вул. Щорса, 68, м. Гребінка.

Враховуючи те, що первинні документи бухгалтерського обліку, надані позивачем, не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд приходить до висновку про відсутність в дійсності господарських операцій між ВАТ «Форос-Агро»та ТОВ «Кремавтобуд», тому висновки податкового органу про заниження відповідачем суми ПДВ, у розмірі 8 720,00 грн за листопад 2011 року є обгрунтованими, а позовні вимоги неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 94-95, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Форос-Агро» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко