Постанова № 25457360, 23.07.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3334/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М. ,

за участю:

представника позивача - Таран О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування коштів, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2012 року Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування виплачених коштів на професійне навчання в сумі 1 445,91 грн. та виплаченої матеріальної допомоги в період навчання в сумі 1 013,55 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного між Кременчуцьким МРЦЗ та ОСОБА_2 договору № 165111030100051 від 01.03.2011 року щодо професійного навчання останньої в ПТУ №26 м. Кременчука, відповідач навчалась за професією "Кухар" за кошти позивача. Крім того, ОСОБА_2 за період професійного навчання було виплачено матеріальну допомогу, відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22, 23 Закону України " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Разом з тим, відповідачем було порушено умови договору та положення вказаного закону внаслідок відрахування її з учбового закладу на підставі пропуску занять без поважних причин. Відтак, як на думку позивача, згідно з ч.3 ст.36 вказаного Закону, сума витрат на професійну підготовку ОСОБА_2 внаслідок умисного невиконання нею своїх обов"язків та зловживання ними підлягає стягненню з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати останній забезпечення та надання соціальних послуг. Оскільки відповідачем витрати на професійну підготовку не повернуті, заявлена сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвали суду про відкриття провадження у справі, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду разом з повісткою - викликом ОСОБА_2 направлялися на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, АДРЕСА_1. Разом з тим, до суду повторно повернувся конверт зі вказаним поштовим відправленням з відміткою "За закінченням терміну зберігання ".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи на те, що доставка ухвал та повістки суду на адресу відповідача згідно даних, розміщених в ЄДР, підтверджується підписом листоноші та печаткою поштового відділення від 21.07.2012 року , суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч.4. ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за даної явки і наявними у ній матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.03.2011 року між Кременчуцьким МРЦЗ та ОСОБА_2 був укладений договір № 165111030100051 щодо її професійного навчання в ПТУ №26 м. Кременчука за професією "Кухар." За умовами цього договору ОСОБА_2 зобов'язувалася приступити у визначені строки до занять, пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, скласти кваліфікаційні іспити чи інші форми контролю знань, а Кременчуцький центр зайнятості зобов'язувався виплачувати їй щомісяця згідно з чинним законодавством матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також у разі проведення навчання не за місцем проживання - оплатити вартість проїзду до навчального закладу і у зворотному напрямку, добові під час перебування у дорозі, а також проживання.

Наказом №3 «3-СНН»від 02.03.2011 року ОСОБА_2 було зараховано до навчального закладу ПТУ №26 м. Кременчука на професійне навчання за програмою «Кухар»(розряд IIІ) терміном 4 міс. (597 год.) з 02.03.2011 року.

У зв'язку з пропущенням занять без поважних причин, наказом №14 «В- СНН»від 03.06.2011 року директора ПТУ - 26 Зайченка Р.М., відповідача було відраховано з учбового закладу.

Згідно з розрахунками суми коштів Кременчуцького МРЦЗ, ОСОБА_2 було виплачено за період навчання матеріальну допомогу в сумі 1 013,55 грн., крім того, позивачем було витрачено на професійну підготовку відповідача кошти в сумі 1 445,91 грн.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття'' визначаються правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно частин ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (надалі - Закон), застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання вимог закону позивачем ОСОБА_2 було виплачено за період навчання матеріальну допомогу в сумі 1 013,55 грн., крім того було витрачено на професійну підготовку відповідача кошти в сумі 1 445,91 грн.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3 Договору №165111030100051 від 01.03.2011 року про професійне навчання передбачено, що у випадках пропусків занять більше трьох годин протягом дня без поважних причин, інших порушень навчальної дисципліни і систематичної неуспішності з ряду предметів навчальної програми проводиться скорочення виплат матеріальної допомоги у період професійного навчання або відрахування з навчального закладу (з подальшим припиненням виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання), відповідно до нормативно-правових документів, що регулюють це питання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 було порушено умови вказаного договору щодо виконання своїх обов"язків, внаслідок чого наказом №14 «В-СНН»від 03.06.2011 року відповідача відраховано з учбового закладу за пропуски занять без поважних причин.

Згідно з ч.3 ст. 36 Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації .

Пунктом 28 "Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного" затвердженого Наказом № 308 від 20.11.2000 р. Міністерства праці та соціальної політики України, у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання.

За період професійного навчання з 02.03.2011 року по 30.04.2011 року, Кременчуцьким МРЦЗ ОСОБА_2 було виплачено матеріальну допомогу у період професійного навчання в розмірі 1 013 грн. 55 коп. та кошти за профнавчання в сумі 1 445 грн. 91 коп., які підлягають поверненню.

Разом з тим, судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм, відповідачем суму отриманої матеріальної допомоги та кошти за профнавчання у добровільному порядку не сплачені.

Відтак, суд дійшов висновку, що безпідставне невиконання ОСОБА_2 покладених на неї зобов'язань порушує в даному випадку право Кременчуцького МРЦЗ на належне відшкодування понесених ним затрат на її професійне навчання та забезпечення, які виникли через невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків внаслідок пропущення без поважних причин професійного навчання за направленням державної служби зайнятості .

А отже, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 в порушення умов Договору №165111030100051 від 01.03.2011 року пропущено заняття без поважних причин, у зв'язку з чим її було відраховано з навчального закладу ПТУ №26 м.Кременчука, кошти, витрачені на її професійне навчання та на забезпечення в період професійної підготовки, підлягають поверненню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів сплати матеріальної допомоги за період навчання в сумі 1 013,55 грн. та витрачених коштів на професійну підготовку ОСОБА_2 в сумі 1 445,91 грн. суду не надав, у той час як позивач надав докази правомірності та обґрунтованості своїх позовних вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості на р/р 37175165303202 банк ГУДК у Полтавській області, одержувач Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, МФО 831019 ЗКПО 22548262 суму виплачених коштів на професійне навчання в розмірі 1 445,91 грн. (одну тисячу чотириста сорок п"ять гривень дев"яносто одну копійку) та виплаченої матеріальної допомоги в період навчання в розмірі 1 013,55 грн. (одну тисячу тринадцять гривень п"ятдесят п"ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков