Постанова № 25457018, 30.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2012 р. № 2а-4582/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря - Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Білинського-Гродзь Ю.М., представника відповідача Базарника Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 р. № 0032571511.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Товариство не допустило жодних порушень чинного законодавства України в частині формування валових витрат за підсумками ІІ кварталу 2011 р., тому висновки Акту перевірки про завищення Товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 245 825,00 грн. та, відповідно, заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на 8 689,00 грн. є незаконними, а податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 р. № 0032571511.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення, в яких зазначає, що висновки податкового органу в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування податкового повідомленн-рішення немає. Зазначає, що у зв'язку з набранням чинності з 01.04.2011 р. розділу III Податкового кодексу України від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4. ст.22 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Вважає, що відповідно до пункту 150.1 статті 159 Податкового кодексу України при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача у відповідності до ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача -Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що 07.10.2011 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Денді-Імпекс»за ІІ квартал 2011 року. За результатами якої складено акт від 07.10.2011 р. № 3850/2485/1511/34942920. Перевіркою встановлено, що позивачем у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»зазначено 245 825,00 грн., з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік в сумі 245 825,00 грн., у рядку 07 «об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності»- 208 046,00 грн. Перевіркою встановлено зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування в Декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 р. на суму 208 046,00 грн. та збільшення податкового зобов'язання на суму 8 689,00 грн. чим порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 07.10.2011 р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 р. № 0030631511, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. на 208 046 грн. та податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 р. № 0030641511, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 8 689,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 гривня.

На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 р. № 0030631511 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 р. № 0030641511 скасовано в частині, в результаті чого ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 р. № 0032571511, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 8 689,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням від 23.12.2011 р. № 0032571511 Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

За період з 2010 р. та по 31.03.2011 р. правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», з 01.04.2011 положеннями Податкового кодексу України (далі-ПК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у І кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Отже, від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем реалізовано право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за І квартал 2011 року показник такого від'ємного значення у розмірі 255 656,00 грн. (рядок 04.9 декларації), який разом з результатами діяльності у І кварталі 2011 року становив показник відємного значення «-245 825,00 грн.» (рядок 08 декларації).

З матеріалів справи встановлено, що спір між сторонами виник у зв'язку з відображенням позивачем у податковій декларації за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що, на думку податкового органу не узгоджується з нормами ПК України, оскільки зміст пункту 150.1 статті 159 ПК України при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

З 01.04.2011 р. в силу пункту 2 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втратив чинність, та, відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, з 01.04.2011 р. застосовується Розділ ІІІ ПК України «Податок на прибуток підприємств».

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Розділу ІІІ ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу вищезазначених норм ПК України вбачається, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить, що узгоджується з нормами ст.139 ПК України, якою визначено перелік витрат, що не враховуються при визначені податкового прибутку, який є вичерпним.

Аналогічна позиція викладена в листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10-1160 від 10.11.2011 року «Щодо врахування у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке склалося за підсумками попереднього звітного року».

В судовому засіданні встановлено, що спору щодо правомірності формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло за підсумками діяльності Товариства у 2010 році, немає.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположницьких свобод»(далі-Протокол), згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права.

Як вбачається з Рішення Європейського Суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України», Судом визнано порушення Україною статті 1 Протоколу та зазначено, що відповідне національне законодавство України не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі «якості»закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавілля втручання у майнові права заявника, а також Національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для замовника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. Окрім того Суд зазначив, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення не дотримався вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс» 107,30 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 23.12.2011 р. № 0032571511.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс» 107,30 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 01.08.2012 року.

Суддя Журомська М.В.