Ухвала суду № 25455095, 25.07.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Міцнея В.Ф., Височанської Н.К.

секретаря: Лисак О.І.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивачів -ОСОБА_2, представника ПАТ «Державний ощадний банк України» - Теслюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі філії -Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк», про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_4, на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01 червня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2012 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту.

Посилалися на те, що 12 квітня 2011 року державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ складено Акт опису та арешту майна, за яким описано наступне майно - квартира АДРЕСА_1, загальною площею 76,2 кв.м..

Зазначали, що державний виконавець не мав права складати Акт арешту та опису майна, а повинен був винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з мотивів відсутності у боржника майна, за рахунок якого повинно було виконано погашення виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом, оскільки наявний у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 об'єкт нерухомості є предметом іпотеки, на який накладено заборону відчуження приватним нотаріусом від 09 жовтня 2007 року на підставі договору іпотеки, укладеного між Банком та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Тому просили виключити з Акту опису й арешту майна квартиру по АДРЕСА_1 та звільнити її з під арешту.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 червня 2012 року в позові відмовлено.

На дане рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 червня 2012 року представник апелянтів ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що державний виконавець всупереч вимогам чинного законодавства склав акт опису та арешту майна, так як квартира по АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, відповідно стягнення боргу за рахунок такого майна можна проводити в рамках умов договору та в рамках Закону України «Про іпотеку». Також відповідно до ст.ст. 39, 41Закону України «Про іпотеку»реалізація предмету іпотеки здійснюється за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»та Законом України «Про іпотеку»з дотриманням вимог цього закону.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що іпотека була заставою саме з ініціативи ПАТ «Ощадбанк», внаслідок якої заставлена спірна квартира. Арешт накладений саме на те майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ «Ощадбанк», і в такому випадку арешт накладався на квартиру саме в інтересах банку.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором за рішенням Шевченківського районного суду від 16 грудня 2010 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Ощадбанк»в солідарному порядку стягнуто борг за кредитним договором в сумі 286 584,64 грн..?

За заявою ПАТ «Ощадбанк»Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано виконавчий лист, а 04 лютого 2011 року державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, де стягувачем є ВАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 57 вищевказаного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Так, в рамках виконавчого провадження 12 квітня 2011 року державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ складено Акт опису та арешту майна, за яким описано наступне майно - квартира АДРЕСА_1

З іпотечного договору та постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що іпотекодержатель та стягувач співпадає в одній особі - ВАТ «Державний ощадний банк України», а тому твердження апелянта про те, що квартира перебуває в іпотеці, а тому на неї не може накладатись арешт, суперечать вимогам вищезазначених статей Закону, оскільки арешт накладався на квартиру саме в інтересах банку.

Також доводи апеляційної скарги про те, що в даній ситуації державний виконавець не мав права складати Акт арешту та опису майна, а повинен був винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, з мотивів відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, є безпідставними, оскільки проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту проведено державним виконавцем в межах виконання рішення суду від 16 грудня 2010 року, а боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1

Крім того, апелянти ні в скарзі, ні в судовому засіданні не зазначили, яким чином Актом опису й арешту майна від 12 квітня 2011р. порушуються їх права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: