Ухвала суду № 254547, 26.09.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22-8793 Категорія - 21

Головуючий в 1 інстанції- Шипович В.В. Доповідач- Бабенко П.М.

УХВАЛА Іменем України

26 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді Пономарьової О.М.

судців- Бабенка П.М. ,Стельмах Н.С. при секретарі - Пометун C.M..

за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Єнакієве Донецької області на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 20 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 20 липня 2006 року частково задоволені вказані позовні вимоги позивача., стягнуто на його користь на відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності 17 000 грн., в решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду та повернути справу на новий розгляд ,посилаючись на те, що це рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, що рішення суду першої інстанції суперечить діючому законодавству, рішення не відповідає фактичним обставинам справи ,суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права, не врахував, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Також посилається на те ,що суд не врахував, що моральна шкода позивачеві може бути відшкодована лише на підставі висновку МСЕК, що позивач не надав судові доказів про заподіяння йому моральної шкоди,що йому відшкодована втрата здоров'я , суд не надав належної оцінки наявним доказам у справі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач просив апеляцію відхилити, а рішення суду залишити без змін зазначивши, що вказане рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи ,перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає ,що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення та ухвали суду слід залишити без змін з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач тривалий час працював в підземних умовах на підприємствах вугільної промисловості,в тому числі і на шахті ім..К.Маркса з 1979 року по 2003 рік., де в результаті шкідливих умов праці захворів на професійні захворювання.

Згідно висновку МСЕК від 11.09.03 року позивачеві вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності через профзахворювання : хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень, а згідно висновку МСЕК від 10.03.05 року позивачеві встановлено 35% втрати професійної працездатності за сукупністю профзахворювань: хронічного бронхіту та хронічної вертеброгенної попереково-крижової радікулопатії (встановлена вперше вказаним висновком).

Позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому ,що він переніс і зносить фізичні та душевні страждання через втрату здоров'я. Ушкодження здоров'я обмежують його можливості вести активний спосіб життя ,він залишив роботу .Він вимушений постійно лікуватись в умовах стаціонару, приймати ліки, що призвело до порушення його звичного укладу життя та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.Захворювання прогресує.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва..

Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлені судом обставини про втрату професійної працездатності позивача та спричинення йому моральної шкоди підтверджені як письмовими доказами (даними трудової книжки, актом розслідування профзахворювання , висновками Донецької ОКБП та МСЕК,виписками з лікарняних карток), так і поясненнями сторін.

За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям, наявність інвалідності, ступеню втрати працездатності й з дотриманням вимог ч.З ст.З4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в сумі 17 000 грн.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.Суд всебічно,повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та правильно дійшов до висновку про підставність вимог позивача,та щодо розміру відшкодування.

Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ''дому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини і право позивача на відшкодування виникли до набрання чинності вказаним законом і цей закон зворотної сили не має, останнім законом не передбачений строк позовної давності за вимогами про відшкодування моральної шкоди.

Крім того, до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції,і вони не грунтуються на законі.

Виходячи з вказаного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування рішення суду першої інстанції.

Апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачені витрати з інформаціонно-технічного забезпечення справи, тому у відповідності до вимог п.З ч.З ст. 81 ЦПК України апеляційний суд покладає витрати в сумі 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі на нього.

Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.І ст.307 , ч.І ст.308.-313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Єнакієве Донецької області відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 20 липня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати в сумі по 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі , які перерахувати на рахунок Апеляційного суду Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, отримувач-Апеляційний суд Донецької області.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді)