Рішення № 25452145, 26.07.2012, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35"26" липня 2012 р. Справа № 2-1013/11

Провадження по справі 2/1016/307/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з останнього 756,60 грн., витрат, понесених на лікування, та 100000 грн., моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що вироком Макарівського районного суду Київської області від 13.04.2011 року відповідача було засуджено за завдання йому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, в результаті чого йому завдана шкода, яка виразилася як у витратах на лікування так і моральна шкода.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що позивачем значно завищений розмір моральної шкоди, що завдана його неправомірними діями. Разом з тим, в частині стягнення 560,60 грн., витрат на лікування позов визнав.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вироком Макарівського районного суду Київської області від 13.04.2011 року відповідача засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Вказаним вироком встановлено, що 17.04.2010 року близько 22 години біля будинку культури по вул. Київській в с. Лишня Макарівського району Київської області гр. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс удар правої рукою в обличчя гр. ОСОБА_1, який стояв зліва від нього, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ та перелому нижньої щелепи зліва зі зміщенням уламків.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 13/227 від 27.04.2010 року у ОСОБА_1, мав місце перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва. Ушкодження утворилось від локальної дії (удару тупого предмету, могло виникнути за обставин і в строк, зазначені у постанові. Перелом нижньої щелепи відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такий, що викликає тривалий (більше 21 доби) розлад здоров'я. Діагноз „ЗЧМТ. СГМ", як не підтверджений об'єктивною неврологічною симптоматикою, у Висновку не враховувався згідно „Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень".

Як вбачається із матеріалів справи, позивач з 18.04.2010 по 26.04.2010 року перебував на стаціонарному лікуванні у Київській міській лікарні № 12.

Позивачем також надано суду копії касових чеків на підтвердження придбання ліків на суму 560,60 грн., решта суми на підтвердження витрат на лікування не підтверджується доказами (з чеків неможливо встановити суму та ліки, які придбавалися).

Крім цього, на підтвердження завданої моральної шкоди у виді фізичного болю позивачем надано виписку із історії хвороби, та протокол медичного обстеження від 23.04.2010 року.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення шкоди, заподіяної злочином, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 ЦК України. Так моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо, зокрема, шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Як встановлено ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка визначає підстави звільнення від доказування. Такими обставинами, зокрема, є обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується протиправна поведінка відповідача (за що його притягнуто до кримінальної відповідальності), його вина, наявність матеріальної шкоди (у розмірі 560,6 грн., вартості придбаних ліків), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанню наслідків у виді збитків, позовні вимоги про стягнення 560,6 грн., збитків підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд погоджується із доводами позивача, що йому було завдано і моральної шкоди, що виразилася у завданні болю та фізичних страждань, заподіяних відповідачем, а також у душевних стражданнях, зміною звичайного порядку життя, проте її розмір, визначений позивачем є завищеним.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину та тривалість моральних страждань позивача, який зазнав внаслідок шкоди здоров'ю, зміні способу життя, необхідності у догляді та сторонній допомозі під час лікування.

З врахуванням викладених обставин суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн. Ця сума, враховуючи непоправність втрати здоров'я і неможливість поновити попереднє становище, характер дій особи, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних обставин не може вважатися завищеною чи надмірною.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 560,60 грн., матеріальної шкоди, 20000 грн., моральної шкоди, а всього 20560,60 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач коштів -Макарівський районний суд, код отримувача за ЄДРПОУ 38007165, банк отримувача ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, р/р 31214206700385) 205,60 грн., судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир