Постанова № 25449523, 26.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.12 Справа № 5015/469/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 03.05.12 Компанії «Четлайн Лімітед», м. Ялта

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.12

у справі № 5015/469/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс», смт. Славсько, Сколівський район, Львівська область

до відповідача Компанія «Четлайн Лімітед», м. Ялта

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Фізичну особу-підприємця Смолькіна Арнольда Сергійовича, Автономна республіка Крим, м. Ялта

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача –Рісний М.Б. –представник;

від відповідача - Зеленін С.С. –представник;

від третьої особи –Петричак С.В. –представник.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.12 у справі № 5015/469/12 (суддя Левицька Н.Г.) позовні вимоги ТОВ «Інтеркарпатсервіс»задоволено повністю, зобов’язано Компанію «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited) передати ТОВ «Інтеркарпатсервіс»рухоме майно, котре перебуває у приміщеннях готельного комплексу, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устіяновича, 155а відповідно до переліку, викладеного у частині 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.11. Стягнуто з Компанії «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited) на користь ТОВ «Інтеркарпатсервіс»21 391,80 грн. судового збору.

Компанія «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.12 у справі № 5015/469/12, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інтеркарпатсервіс»у повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення суду є незаконним та таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що позивачем для підтвердження права власності на рухоме майно було надано довідку від 07.02.12 № 0701/1 про перелік рухомого майна, яке перебуває в приміщеннях готельного комплексу, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устіяновича, 155а. Проте, згідно з ст.ст. 329,324 ЦК України доказом права власності на рухоме майно є документ, що засвідчує передання йому цього майна у власність чи набуття ним цього майна у власність на інших підставах, проте таких документів позивачем надано не було.

Також, скаржник вказує на те, що згідно з п. 9 інформаційного листа Вищого Арбітражного суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом»від 31.01.01 № 01-8/98, перебування майна, у тому числі приміщень, споруд будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Виходячи з вищенаведеного, як вважає скаржник, довідка від 07.02.12 № 0701/1 про перелік рухомого майна, котре перебуває у приміщеннях готельного комплексу, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устияновича, 155а, і знаходиться на балансі позивача згідно інвентаризаційних відомостей, не підтверджує права власності ТОВ «Інтеркарпатсервіс»на рухоме майно.

Також, скаржник вказує на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що рухоме майно існувало в натурі на момент подання позову і фактично знаходиться у незаконному володінні Компанії «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.12 до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Смолькіна Арнольда Сергійовича.

Третя особа - фізична особа-підприємець Смолькін А.С. подав суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначає про те, що він здійснює свою господарську діяльність (діяльність готелів) в готельних номерах за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славсько, вул. Устияновича, 155а (готель «Терем») на підставі договору суборенди нерухомого майна від 26.12.11, для функціонування якого була закуплена необхідна кількість і асортимент спальних, банних речей, меблі, світильники, інші предмети інтер’єру.

Підприємець також зазначив, що при передачі предмета оренди в користування на підставі договору суборенди нерухомого майна від 26.12.11, укладеного між ним (як суборендарем) та ТОВ «Зелений Мис Резорт»(як орендарем спірного готельного комплексу «Терем»), акт-приймання передачі майна, що знаходиться в приміщеннях готельного комплексу, не складався, іншого майна, крім нерухомого майна, в користування третьою особою не приймалося.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.12 строк розгляду апеляційної скарги було продовжено понад строк встановлений ст. 102 ГПК України в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд оскаржуване рішення залишити без мін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Представники сторін та третьої особи у судовому засіданні навели свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 26.07.12 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно із ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із вимогами ст.ст. 317, 319 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.10.11 по справі № 5015/5307/11 (яке набрало законної сили) позов Компанії «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited) до ТОВ «Інтеркарпатсервіс»про передачу предмета іпотеки в управління задоволено частково, зобов’язано ТОВ «Інтеркарпатсервіс»передати в управління Компанії «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited) готельний комплекс (об’єкт незавершеного будівництва, в тому числі приміщення та обладнання від котельні) 42 % готовності, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устияновича, 155а, з метою спрямування доходів отриманих від управління готельним комплексом на погашення заборгованості перед Компанією «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited), в частині решти вимог у позові відмовлено.

Зазначене рішення не було змінено чи скасовано на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції (рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.12 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 5015/662/12 (5015/5307/11) не набрало законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 21.12.11 відповідач у порядку, не передбаченому законом, без звернення із виконавчим документом у державну виконавчу службу шляхом рейдерства, захопив готельний комплекс (об’єкт незавершеного будівництва, в тому числі приміщення та обладнання від котельні) 42 % готовності, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устияновича, 155а, а також все майно, яке на момент захоплення перебувало у приміщеннях згаданого готельного комплексу. На підтвердження факту перебування у цьому комплексі рухомого майна, належного ТОВ «Інтеркарпатсервіс», позивач подає суду першої інстанції довідку від 07.02.12 № 0701/1, акт інвентаризації від 01.04.11, довідку № 9 від 18.04.12 та оборотно-сальдові відомості по рахунках 151,152, 153, 10, 11.

На підставі цього, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Проте, Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне:

Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, необхідною передумовою для витребування у Компанії «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited) з незаконного володіння рухомого майна є підтвердження належними та допустимими доказами по справі факту такого володіння позивачем вказаним майном.

Як вбачається з матеріалів справи, інвентаризація рухомого майна, яке перебувало у готельному комплексі, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устияновича, 155а, була проведена 01.04.11 та оформлена актом, на який посилається позивач. У позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач захопив цей готельний комплекс 21.12.11, а також все майно, яке на момент захоплення перебувало у його приміщеннях.

Разом з цим, Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем складено акт прийому-передачі від 22.12.11, за яким відповідач отримав від позивача матеріальні цінності та документи для проведення та забезпечення туристам святкування нового року. Доказів неправомірносі такого акту позивач суду не надав. Цей акт оцінюється судом апеляційної інстанції як доказ відсутності факту «силового»захоплення готельного комплексу відповідачем.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що акт інвентаризації рухомого майна, складений за 8 місяців до 21.12.11, а тому не може бути належним та допустимим доказом того факту, що рухоме майно, про витребування якого звернувся позивач, за станом на 21.12.11 фактично знаходилося в цьому готельному комплексі в незаконному володінні відповідача.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено факт володіння відповідачем спірними об’єктами рухомого майна на дату пред’явлення позову й прийняття судового рішення.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції також встановлено, що на момент пред’явлення позову та прийняття рішення готельний комплекс «Терем»перебував в оренді ТОВ «Зелений Мис Резорт»та в суборенді у ФО-підприємця Смолькіна А.С. за договором від 22.12.11 та від 26.12.11 відповідно.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що довідка позивача від 07.02.12 за № 0707/1 про перелік рухомого майна, яке перебуває у приміщеннях готельного комплексу «Терем», що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устияновича, 155а, і знаходиться на балансі ТОВ «Інтеркарпатсервіс»згідно з інвентаризаційними відомостями, не є правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право позивача на це рухоме майно, а є формою обліку визначення складу і вартості цього майна.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач не довів суду належними та допустими доказами того факту, що спірне рухоме майно на момент подання позову існувало в натурі і фактично знаходиться у незаконному володінні відповідача, а також не подано належних доказів, що однозначно підтверджують право власності позивача на рухоме майно на загальну суму 1 069 590,06 грн. згідно з переліком, зазначеним у тексті позовної заяви і що таке перебуває в приміщеннях готельного комплексу, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устияновича, 155а.

З огляду на вищенаведене, підстави для задоволення позову судом апеляційної інстанції не встановлені.

Таким чином, оскаржуване рішення було прийнято внаслідок неповного з’ясування усіх обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, що лягли в основу задоволення позову, не відповідають обставинам справи, а тому, відповідно до норми ст. 104 ГПК України таке рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії «Четлайн Лімітед»задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.12 у справі № 5015/469/12 скасувати. Прийняти нове рішення –у позові відмовити.

3. Стягнути з ТОВ «Інтеркарпатсервіс»(82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славсько, вул. Устияновича, 155 А, ідентифікаційний код 33285708) 21 391,80 грн. судового збору до спеціального фонду державного бюджету за розгляд справи в суді першої інстанції за наступними реквізитами Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДК Личаківського районй м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31215206783006.

4. Стягнути з ТОВ «Інтеркарпатсервіс»(82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славсько, вул. Устияновича, 155 А, ідентифікаційний код 33285708) 10 695,90 грн. судового збору до спеціального фонду державного бюджету за перегляд судового рішення в апеляційному порядку за наступними реквізитами Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006.

5. Місцевому господарському суду видати накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 27.07.12

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.