Постанова № 25449503, 26.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.12 Справа № 7/86-1298

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Юркевича М.В.

Желіка М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 23.04.12 за вих. № 36 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско», м. Тернопіль

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.12

у справі № 7/86-1298

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско», м. Тернопіль

до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства «Автотехсервіс», м. Тернопіль

до відповідача-2 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», м. Тернопіль

про визнання права власності

за участю представників:

від позивача –Стасишин Б.І. –директор, Івасюк В.Я. – представник;

від відповідача –1 –Авдєєнко В.В. –представник;

Від відповідача –2 - не з’явилися (належним чином повідомлені про час та місце судового засідання).

від третьої особи –не з’явилися (належним чином повідомлені про час та місце судового засідання).

Розгляд апеляційної скарги ТОВ «Аско»на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.12 у справі № 7/86-1298 було призначено судовою колегією у складі суддів: Кузь В.Л., Желік М.Б. та Малех І.Б.

Розпорядженням голови суду від 13.06.12 до складу судової колегії внесено зміни, замість судді Малех І.Б. введено суддю Юркевича М.В.

Про вказані обставини представника сторони, присутнього в судовому засіданні, повідомлено на початку судового засідання 14.06.12, а також сторонам направлена ухвала від 14.06.12. Відводів такому складу колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду не заявлено.

Враховуючи заміну судді Малех І.Б. в процесі розгляду даної справи в порядку апеляційного провадження та з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»принцип незмінності судді, розгляд справи № 7/86-1298 розпочато спочатку.

Права та обов’язки представників сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, роз’яснено, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.12 у справі № 7/86-1298 (Стадник М.С.) відмовлено в позові ТОВ «Аско»до АТЗТ «Автотехсервіс», до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, за участю третьої особи ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на будівлю автозаправної станції під літерою «А» загальною площею 39.8 кв.м по вул. Микулинецька, 40 в м. Тернополі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Аско»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та подало доповнення до апеляційної скарги, в яких просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.12 у справі № 7/86-1298 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, порушив норми матеріального права, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає про наступне:

- судом не було враховано факт наявності у матеріалах справи різних примірників договорів про спільну діяльність, які суттєво відрізняються як по формі, так і змістовно, різних печаток та підписів директора на договорах;

- судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналів наступних документів (копії цих документів були надані суду відповідачем-1): рішення виконавчого комітету № 88 від 29.01.03; договору про спільну діяльність (копія якого була подана АТЗТ «Автотехсервіс»та БТІ); додатку № 1 до даного договору; листа ТОВ «Аско»без дати складання, вихідного номера та відмітки вхідного номера, дати реєстрації в Тернопільській міській раді;

- судом не було враховано письмові пояснення колишнього директора ТОВ «Аско»Андрійчука Т.Д., який працював на даній посаді з серпня 2000 року по березень 2005 року, у яких він зазначив, що не підписував Додатку № 1 до договору та не надавав згоди на оформлення права власності на будівлю АЗС та АТЗТ «Автотехсервіс»;

- суд не взяв до уваги, що з положень договору про спільну діяльність неможливо встановити вартість частки ТОВ «Аско», яку АТЗТ «Автотехсервіс»викупило у нього; матеріали справи не містять жодних доказів сплати АТЗТ «Автотехсервіс»частки у розмірі 10 %;

- умови договору не місять положень про оплату частки ТОВ «Аско»в розмірі 10 %, таке положення міститься в додатку № 1, який укладався значно пізніше і обставини щодо укладення якого зазначаються вище;

- судом не було враховано, що матеріалами справи, зокрема, актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 22.07.98, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.08.98 № 947, підтверджується, що ТОВ «Аско»є власником контейнерної АЗС;

- проведення реконструкції контейнерної АЗС та правовідносини сторін щодо фінансування реконструкції повинно бути врегульовано між сторонами в окремому договірному порядку. Крім того, скаржник зазначає, що проведення такої реконструкції без належного оформлення договірних зобов’язань не тягне за собою переходу до ТОВ «Автотехсервіс»права власності на будівлю АЗС ;

- при оформлені та реєстрації права власності на будівлю АЗС за АТЗТ «Автотехсервіс»було використано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради, яке даним органом не видавалося.

Відповідач -1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Третя особа подала суду клопотання про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності уповноваженого представника.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.12 клопотання позивача про витребування документів було задоволено та зобов’язано відповідача-1 подати суду для огляду в судовому засіданні оригінали наступних документів: - договір про спільну діяльність від 01.09.98 та додаток № 1 до договору від 01.09.98; - рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 88 від 29.01.03 (примірник рішення з відтиском мокрої печатки та підписом посадової особи загального відділу виконкому);- відомості щодо дати зміни печатки АТЗТ «Автотехсервіс»; відповідача-2 подати суду для огляду в судовому засіданні оригінал листа-заяви ТОВ «Аско», яким він не заперечує проти видачі АТЗТ «Автотехсервіс»рішення про оформлення права власності на спорудження автозаправної станції загальною площею 39,8 кв.м за адресою: вул. Микулинецька, 40, а також вимагалося від позивача подати суду пояснення щодо скріплення печаткою ТОВ «Аско»договору про спільну діяльність від 01.09.98 та додатку № 1 до нього, примірники якого містять п. 2.1., п. 4.5., на які посилається відповідач-1.

Представником відповідача-1 у судовому засіданні було надано для огляду в судовому засіданні оригінал договору про спільну діяльність від 01.09.98 та додатку № 1 до договору від 01.09.98 та оригінали свідоцтва про реєстрацію юридичної особи АТЗТ «Автотехсервіс»та ПАТ «Автотехсервіс». Також, представником відповідача-1 було подано копію рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 88 від 29.01.03, завірену відділом організаційної роботи Тернопільської міської ради та скріпленою печаткою цього відділу. Подано для огляду судом і оригінали свідоцтв про державну реєстрацію відповідача-1, на яких містяться відтиски дозвільної системи на виготовлення штампів та печаток. Усі ці оригінали документів були надані представникам скаржника для ознайомлення.

Відповідач-1 вимог ухвали суду від 05.07.12 не виконав, витребуваних судом документів не подав, участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення.

Позивач на виконання вимог ухвали суду від 05.07.12 подав суду пояснення, в яких зазначив, що ТОВ «Аско»не володіє оригіналами договору про спільну діяльність від 01.09.98, примірники якого містять п. 2.1., п. 4.5., на які посилається відповідач-1, такий примірник договору як і додаток № 1 до нього уповноваженими на це посадовими особами ТОВ «Аско»не підписувався; відтиск печатки на договорі про спільну діяльність, примірники якого містять п. 2.1., п. 4.5., на які посилається відповідач-1, та на додатку № 1 є неправомірним та сфальсифікованим.

Представники сторін у судовому засіданні навели свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 26.07.12 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.06.12 у справі № 3/28/5022-322/2012, з огляду на наступне:

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про власність»(який діяв на момент прийняття спірного рішення виконавчого комітету (наділа по тексту - Закон), ст. 86 ЦК України (в редакції закону від 18.07.63) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке охороняється законом;

Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом (ст.49 Закону).

Об'єктами права власності господарського товариства (товариства з обмеженою відповідальністю), що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом (ст.26 Закону).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні»від 27.03.91 ( втратив чинність з 1 січня 2004 року згідно з Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV), майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства;

Відповідно д п. 9 інформаційного листа від 31.01.01 Вищого арбітражного суду України № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом», одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування.

Згідно з пп. 6.1 п.6 Тимчасового положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5 (в редакції наказу від 03.06.02 № 45/5, далі Тимчасове положення), таке оформлення провадиться з видачею органами місцевого самоврядування свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно - фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію; - власникам спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, унаслідок чого змінилися належні їм частки. У разі, якщо співвласники не згодні змінити частки добровільно, це питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з пп. 10 п. «б»статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження (повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, визначення терміну наведене у ст.1 даного закону) щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності (оформлення права власності).

Право власності фізичних та юридичних осіб на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, згідно п.п. 1.3-1.6 Тимчасового положення, підлягають обов’язковій державній реєстрації, яке здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі правовстановлюючих документів зазначених в Додатку № 2 до Тимчасового положення, до яких згідно п.п. 6,10 Додатку відносяться: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування та рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, зокрема, на рішення виконавчого комітету № 841 від 18.10.95 «Про дозвіл на будівництво організаціям та підприємствам», п.3 якого дозволено ТОВ «Аско»будівництво автозаправної станції на закріпленій території за адресою вул. Микулинецька, 40, на рішення виконавчого комітету від 17.08.98 № 947 «Про затвердження акту технічної комісії», яким затверджено Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта автозаправної станції потужністю 375 заправок на добу в кількості 3 блок-пунктів ТОВ «Аско».

Як зазначено судом першої інстанції, збудована і прийнята в експлуатацію у 1998 році автозаправна станція потужністю 375 заправок на добу в кількості 3 блок-пунктів, відноситься до типу контейнерних АЗС, термін використання яких згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.99 за № 1319 встановлено до 01.01.2000 року.

Використання контейнерних АЗС дозволяється лише в автогосподарствах, на промислових і сільськогосподарських підприємствах, платних стоянках автомобілів, моторних човнів і катерів, пристанях, в гаражних кооперативах та сільській місцевості, де відсутні стаціонарні АЗС (п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами затвердженої постановою КМ України від 20.12.97 № 1442).

Отже, станом на 01.01.2000 р. побудована контейнерна АЗС по вул. Микулинецькій,40 повинна була бути демонтована в силу вимог закону, або прийняте рішення про подальше функціонування шляхом реконструкції (будівництва) стаціонарної АЗС.

Контейнера АЗС перебували на балансі АТЗТ «Автотехсервіс», як експлуатуючої організації (що підтверджується даними Акту державної технічної комісії), яке повинно було здійснювати підприємницьку діяльність в порядку, передбаченому Правилами, які визначають порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі нафтопродуктами, а також регламентують вимоги дотримання прав споживачів щодо належної якості цих товарів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування, та відповідальність за їх згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між 01.09.98 між ТОВ «Аско», в особі директора Флекей О.П. (Сторона -1), та АТЗТ «Автотехсервіс»в особі директора Богайчука Б.І. (Сторона- 2) було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого сторони зобов’язуються шляхом об’єднання майна і зусиль спільно діяти у сфері розробки, будівництва, запуску та експлуатації автозаправної станції (АЗС) за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40, а саме: Сторона-1 зобов’язується передати право користування земельною ділянкою по вул. Микулинецькій, 40 та проектну документацію на АЗС, частка у спільній діяльності складає - 10 %; Сторона –2 зобов’язується провести будівництво АЗС шляхом здійснення фінансування усіх робіт, необхідних для експлуатації АЗС, оформити документи для прийняття в експлуатацію АЗС, надати обладнання для АЗС, організувати роботу АЗС, найм персоналу, забезпечувати постачання паливо - мастильних матеріалів та інше, частка у спільній діяльності складає - 90 %; керівництво сумісної діяльності та ведення спільних справ доручається Стороні -2 ; відповідно до п. 4.5 договору побудоване спільне майно (автозаправна станція) протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту вводу майна в експлуатацію переходить на баланс АТЗТ «Автотехсервіс», договір підписаний та скріплений печатками товариств.

Керівництво спільною діяльністю сторони поклали на відповідача згідно з п. 3.1. договору.

Як вбачається з нотаріально посвідчених пояснень колишнього директора ТОВ «Аско»Флекея О.П., договір про спільну діяльність від 01.09.98 був підписаний ним як директором ТОВ «Аско», на виконання умов якого АТЗТ «Автотехсервіс»було проведено будівництво та реконструкцію АЗС виключно за власні кошти та матеріали (Т. ІV а.с. 75).

Між сторонами був підписаний додаток № 4 до договору про спільну діяльність від 01.09.98, згідно якого Сторона -2 сплачує Стороні-1 частку, яка складає 10 % і майно залишається за Стороною-2, і його частка складає -100 %. Додаток підписаний від ТОВ «Аско»директором Андрійчук Т.Д., а від АТЗТ «Автотехсервіс»Богайчук Б.І., підписи яких засвідчені печатками товариств.

Договір про спільну діяльність від 01.09.98 та додаток до цього договору, примірники яких подані відповідачем-1, у судовому порядку недійсними не визнавалися, позивач з відповідним позовом не звертався, що сторонами не заперечується.

На підставі обумовленого договору директор ТОВ «Аско»Флекей О.П. листом від листопада 1999 року № 115/99 звернувся до голови міської ради, в якому зазначив, що товариство не заперечує проти реконструкції існуючої АЗС по вул. Микулинецька, 40 під стаціонарну з підземним розміщенням резервуарів силами, коштами та засобами АТЗТ «Автотехсервіс».

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.01.2000 р. № 12 «Про надання дозволу на реконструкцію автозаправної станції»дозволено саме АТЗТ «Автотехсервіс»провести реконструкцію автозаправної станції в межах закріпленої земельної ділянки за адресою вул. Микулинецька, 4, та зобов’язано проектну документацію на реконструкцію АЗС погодити в управлінні містобудування та архітектури, отримати в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання робіт, та після завершення робіт здати об’єкт в експлуатацію.

Розпорядженням міського голови від 06.03.2000 р. № 206 «Про затвердження акту обстеження земельної ділянки»було затверджено акт обстеження земельної ділянки під реконструкцію існуючої АЗС на стаціонарну АЗС потужністю 250 заправок на добу по вул. Микулинецькій, 40 в м. Тернополі.

Інспекція архітектурно-будівельного контролю 12.06.2000 року видала АТЗТ «Автотехсервіс»дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції існуючої АЗС відповідно до затвердженої 27.03.2000 р. проектної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Аско»в особі директора Андрійчук Т.Д. (Орендодавець) та АТЗТ «Автотехсервіс»в особі директора Богайчук Б.І. (Орендар), 30.09.2000 р. був укладений договір довгострокової оренди, відповідно до умов якого Орендодавець передає АТЗТ «Автотехсервіс»для облаштування АЗС площадку площею 1000 кв.м по вул. Микулинецька, 40, та не втручається в господарську діяльність Орендаря, а Орендар зобов’язується сплачувати щомісячно до 5 числа місяця за звітним 2280 грн. орендної плати, строк дії договору до 30.09.10. Даний договір підтверджує, що однією з умов договору про спільну діяльність була передача відповідачу-1 земельної ділянки під влаштування АЗС.

Щодо письмових пояснень, наданих Андрійчук Т.Д. (Т. ІV а.с. 58), суд апеляційної інстанції надає їм оцінку в порядку ст. 43 ГПК України та зазначає, що дійсність договору чи додатку до нього може бути встановлена судом при розгляді відповідно щодо цього окремого спору. Позивач такий позов не заявляв.

Актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію від червня 2001 року було вирішено прийняти в експлуатацію реконструкцію існуючої автозаправної станції потужністю 250 заправок на добу, яка складається з операторської з магазином супутніх товарів, загальна площа - 39,8 кв.м і забудовником якої є АТЗТ «Автотехсервіс».

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08.08.01 № 1002 «Про затвердження акту державної технічної комісії», затверджено Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта автозаправної станції потужністю 250 заправок на добу, по вул. Микулинецькій, здійснену АТЗТ «Автотехсервіс»(інд. код 23588912) на підставі рішення виконавчого комітету від 13.01.2000 року №12.

Відповідно до довідки АТЗТ «Автотехсервіс» від 18.11.02 № 89, балансова вартість АЗС по вул. Микулинецькій ,40 складає 50 324, 33 грн.

Як вбачається із свідоцтва - серія А00 № 161521, АТЗТ «Автотехсевіс»було зареєстровано 19.03.96, а 16.04.10 було проведено заміну свідоцтва про державну реєстрацію на підставі зміни організаційно-правової форми юридичної особи на ПрАТ «Автотехсервіс».

За таких обставин, як правильно зазначено судом першої інстанції, вищенаведеними матеріалами справи підтверджується той факт, що влаштування контейнерної заправки та реконструкція АЗС по вул. Микулинецькій, 40 здійснювалося за кошти АТЗТ «Автотехсервіс», на підставі належним чином оформленої документації, з дозволу позивача та органу місцевого самоврядування, у встановленому законодавством порядку новостворене майно прийнято в експлуатацію і збудовано на земельній ділянці переданій відповідачу-1 за погодженням землекористувача –ТОВ «Аско».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 28.11.11 між Тернопільської міською радою (орендодавець) та ПАТ «Автотехсервіс»був укладений строком на п’ять років договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2475 га, на якій розміщена будівля АЗС, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Микулинецька, 40.

Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 88 від 29.01.03 чи 29.08.03, копії яких подані як позивачем, відповідачем-2, так і відповідачем-1 хоча і є належно завіреними, однак не можуть бути визнані належними доказами, оскільки є взаємопротилежними щодо зазначення особи, щодо якої оформлено право власності на будівлю АЗС загальною площею 39,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції в порядку ст. 4 ГПК України таке рішення щодо оформлення права власності за ТОВ «Аско»не застосовується при вирішенні даного спору, оскільки як встановлено матеріалами справи визначені чинним законодавством підстави для оформлення права власності на спірний об’єкт за ТОВ «Аско»у виконкому були відсутні, так як в процесі розгляду справи судом встановлено, що таке спірне майно створено засобами АТЗТ «Автотехсервіс»і набуто ним внаслідок фінансування та введення в експлуатацію. Зрештою, факт подання позивачем позову про визнання за ним права власності є підтвердженням того, що рішення від 29.08.03 № 88 виконкому Тернопільської міської ради не є належним підтвердженням такого права.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в процесі розгляду справи в порядку апеляційного провадження відповідачем-1 у справі було подано належним чином засвідчену копію рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.06.12 № 976, яким були внесені зміни в п. 2 рішення виконкому міської ради від 29.01.03 № 88 оформлено право власності на спірне майно за ПАТ «Автотехсервіс».

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно із ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач не довів суду належними та допустимими доказами фактів створення та законного набуття ним права власності на спірне майно.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірності оскаржуваного рішення та не слугують підставою для його скасування чи зміни.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія встановила, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Відтак, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Аско»залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.12 у справі № 7/86-1298 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 27.07.12

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.