Постанова № 25449495, 25.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

25.07.12 Справа № 5015/2687/11 (21/35)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Кузь В.Л., Юркевич М.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект»(м. Донецьк )

на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 21.12.2011р. у справі № 5015/2687/11 (21/35)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект»(м. Донецьк )

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»»

за участю представників:

Прокурор: Куцик В.Б.

від Заявника: Нестерук Б.П.

від Боржника: Навроцький А.І.

від Кредиторів: NDI SA (Польща)- Хома Т.І.

З правами та обов’язками, передбаченими ст.22 ГПК України, Прокурор представники Заявника, Боржника та Кредитора ознайомлені.

Ухвалою від 21.12.2011р. у справі №5015/2687/11 (21/35) Господарського суду Львівської області (колегія суддів у складі головуючого судді Цікало А.І., судді –Гутьєва В.В., Кітаєва С.Б.) відмовлено в задоволенні клопотання ініціюючого кредитора –Товариства з обмеженою відповідальність «Будкомплект»про призначення судової експертизи для з’ясування наявності в діях посадових осіб Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»та Акціонерного товариства «НДІ»ознак дій з приховуваного банкрутства чи доведення до банкрутства боржника - Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»; затверджено мирову угоду, укладену між боржником - Відкритим акціонерним товариством «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ», кредиторами в особі голови комітету кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»та третьою особою –Акціонерним товариством «НДІ (NDI S.A.), схвалену комітетом кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»(протокол комітету кредиторів ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»№ 7 від 08.09. –12.09.2011 р.); припинено провадження у справі № 5015/2687/11 (21/35) про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»(пров. Новий, 1, смт. Шкло, Яворівський район, Львівська область, 81050; код ЄДРПОУ 30909784).

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12.2011 у дані справі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплект»подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить ухвалу її скасувати, з огляду на наступне:

- укладення і затвердження мирової угоди від 12.09.2011 року відбулося з істотними порушеннями визначених законодавством умов та порядку укладення мирової угоди і здійснювалося лише в інтересах певних кредиторів;

- кредитор АТ «НДІ»є фактично одноосібним власником Боржника і одноосібно приймає рішення у комітеті кредиторів Боржника;

- АТ «НДІ»у якості третьої особи за мировою угодою не надало жодних підтверджень і гарантій щодо дійсності визначених у мировій угоді зобов’язань;

- визначене мировою угодою основне джерело коштів для погашення вимог конкурсних кредиторів є сумнівним;

- основною метою АТ «НДІ»в рамках договору позики №27/1 та мирової угоди є реалізація проекту будівництва концесійної автодороги Львів-Броди, однак фактична участь АТ «НДІ»та Боржника у реалізації проекту концесії є сумнівною.

- місцевим господарським судом не у повній мірі з’ясовано обставини щодо законності дій посадових осіб Боржника, законності та обґрунтованості кредиторських вимог АТ «НДІ», а неодноразові клопотання про призначення судової експертизи з метою з’ясування вказаних питань безпідставно залишено без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення Прокурора, представників Заявника, Боржника та Кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали місцевого суду у даній справі –відсутні, з огляду на наступне:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.12.2011 року у даній справі було прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Будкомплект»та призначено справу до розгляду на 18.01.2012 року.

Відповідно до ухвал від 18.01.2012, 01.02.2012, 15.02.2012 та 29.02.2012 розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у них.

Згідно з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Будкомплект»про зупинення провадження у справі та призначення судової фінансово-економічної експертизи, зупинено апеляційне провадження у господарській справі №5015/2687/11 (21/35), матеріали справи надіслано до Прокуратури Львівської області для проведення перевірки щодо наявності чи відсутності у діях та бездіяльності посадових осіб ВАТ «ВНК Розточчя СТ»ознак складів злочинів, передбачених Кримінальних кодексом України.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ВАТ «ВНК Розточчя СТ»подано касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2012 року касаційну скаргу ВАТ «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»задоволено, скасовано ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року у справі №5015/2687/11 (21/35); справу №5015/2687/11 (21/35) передано на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

У постанові Вищий господарський суд звернув увагу на те, що згідно постанови від 19.10.2011 року, винесеною старшим слідчим СВ ПМ ДПА у Львівській області Любашівською Б.А. (том 13 а.с. 155-158) було закрито кримінальну справу по епізоду вчинення головою правління Компанії Сиротинським Т.Р. та головним бухгалтером Товариства –Лясковою Н.І. злочину, передбаченого ст. 219 Кримінального кодексу України. Вказану постанову також врахував Господарський суд Львівської області при прийнятті 24.01.2012 року рішення у справі №5015/6971/11 про відмову Заступнику прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства Інфраструктури України, Державної служби автомобільних доріг України у позові до Компанії про розірвання концесійного договору на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги Львів-Броди від 26.12.2002року та додаткової угоди від 16.03.2011 року №1.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що доводи Скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо того, що визначене мировою угодою основне джерело коштів для погашення вимог конкурсних кредиторів є сумнівним; основною метою АТ «НДІ»в рамках договору позики №27/1 та мирової угоди є реалізація проекту будівництва концесійної автодороги Львів-Броди, однак фактична участь АТ «НДІ»та Боржника у реалізації проекту концесії є сумнівною; місцевим господарським судом не у повній мірі з’ясовано обставини щодо законності дій посадових осіб Боржника, законності та обґрунтованості кредиторських вимог АТ «НДІ», а неодноразові клопотання про призначення судової експертизи з метою з’ясування вказаних питань безпідставно залишено без задоволення, є необґрунтованими, базуються на припущеннях Скаржника, які не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються згаданою вище постановою Вищого господарського суду України та постановою від 19.10.2011 року старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області Любашівською Б.А., відповідно до якої кримінальну справу, порушену за фактом вчинення посадовими особами Компанії злочину, передбаченого ст. 219 Кримінального кодексу України, закрито.

Таким чином, вказані твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект», визначені як підстави для скасування оскаржуваної ухвали, не можуть слугувати такими та спростовуються наявними у справі матеріалами.

Недоведеними належними та допустимими засобами доказування вважає Львівський апеляційний господарський суд і твердження Скаржника про те, що кредитор АТ «НДІ»є фактично одноосібним власником Боржника і одноосібно приймає рішення у комітеті кредиторів Боржника є недоведеним та спростовуються, зокрема, Аналізом фінансового стану ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»(т. ХІІ, а.с. 76-86);

Щодо тверджень Скаржника про те що АТ «НДІ»у якості третьої особи за мировою угодою не надало жодних підтверджень і гарантій щодо дійсності визначених у мировій угоді зобов’язань, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що згідно чинного законодавства надання вказаних гарантій чи доказів дійсності взятих на себе зобов’язань інвестором за мировою угодою, укладеною в порядку провадження у справі про банкрутство, не передбачене.

Окрім того, відповідно до норми ст.11 Цивільного кодексу України. цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. . Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно з нормою ст.202 Цивільного кодексу України. правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

З системного аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що мирова угода за своєю суттю є цивільно-правовою угодою, обов’язок виконання умов за якою її сторонами передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стосовно затвердження та укладення мирової угоди від 12.09.2011 року, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:

Відповідно до абз. 18 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мировою угодою є домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.

Згідно з положенням ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мирова угода є однією із судових процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами.

Згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про підготовку та укладення мирової угоди.

Як вбачається з матеріалів, наявних у справі, а саме –з протоколу комітету кредиторів № 7 від 08.09. – 12.09.2011 р. (т. ХІІ, а.с. 147-173), комітетом кредиторів ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»було схвалено мирову угоду, укладену між Боржником - ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», кредиторами в особі голови комітету кредиторів ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»та третьою особою - АТ «НДІ»(NDI S.A.). Вказане рішення, оформлене протоколом №7 від 08.09. –12.09.2011 року (на засіданні комітету кредиторів оголошено перерву до 12.09.2011 року о 10-00 годю) прийняте відповідно до наведених норм матеріального права, що Скаржником не спростовано.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Подана на розгляд суду мирова угода підписана головою комітету кредиторів ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», боржником - ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», розпорядником майна та третьою особою - АТ «НДІ»(NDI S.A.).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. було призначено розгляд мирової угоди в судовому засіданні на 21.12.2011 р.

Сторони мирової угоди були належно повідомленні про місце, дату та час розгляду мирової угоди.

При цьому, як вбачається з матеріалів, наявних у справі, серед вимог кредиторів відсутні вимоги другої, третьої та п’ятої черги, а отже Мирова угода укладена щодо вимог першої, четвертої та шостої черг.

Разом з цим, відповідно до умов мирової угоди не передбачено прощення та списання боргів, вимоги Кредиторів погашаються в повному обсязі.

З коштів, отриманих від Третьої сторони –АТ «НДІ», згідно договору позики, погашається кредиторська заборгованість першої, четвертої та шостої черги, визначені Мировою угодою.

Детальний розмір та терміни погашення загальної кредиторської заборгованості Боржника визначається самою Мировою угодою та в додатках, що є невід’ємною її частиною.

Разом з цим, умови розглядуваної мирової угоди та додатки до неї містять чіткі положення щодо розтермінування кредиторської заборгованості рівними частинами пропорційно до вимог кредиторів кожної черги, не порушують права жодного із Кредиторів і відповідають вимогам Закону.

Виходячи з викладеного, судова колегія зазначає, що подана до Господарського суду Львівської області на затвердження, Мирова угода, укладена між боржником - ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», кредиторами в особі голови комітету кредиторів ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»та третьою особою - АТ «НДІ (NDI S.A.), схвалена комітетом кредиторів ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»(протокол комітету кредиторів ВАТ «ВНК «Розточчя СТ»№ 7 від 08.09. – 12.09.2011 р.) відповідає вимогам ст.ст. 35 –38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не порушує законних прав кредиторів чи третіх осіб.

При цьому, доводи поданої апеляційної скарги не містять жодних підстав, які свідчать про невідповідність затвердженої мирової угоди чи порядку її затвердження вимогам чинного законодавства.

Враховуючи все вищенаведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу Господарський суд Львівської області належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому вона є такою, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Ухвалу від 21.12.2011р. у справі №5015/2687/11 (21/35) Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлені 27.07.2012 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Кузь В.Л.

суддя Юркевич М.В.