Постанова № 25449416, 25.07.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2012 року Справа № 35/5005/2117/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М.;

Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: юрист аеропорту Тараненко О.О., доручення б/н від 26.06.12 р.;

від відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2012 року по справі № 35/5005/2117/2012 (суддя Кобилянський К.М.)

за позовом: Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2012 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 35/5005/2117/2012 Комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»у задоволенні позову з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа»заборгованості за надані послуги по договору відповідального зберігання № 51 від 01.07.2008 року у розмірі 79 542,20 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення незаконного і необ’єктивного рішення. Зокрема скаржник вважає, що при дослідженні доказів по справі, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, бракувало всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, господарським судом не надано належної оцінки доказам та не застосовано норму матеріального права, яка мала бути застосованою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

1) Господарським судом звужено розгляд справи до аналізу договору і вирішено справу однобічно, а саме - використовуючи відсутність у договорі застереження про те, що вартість послуг зберігання за добу розраховується виходячи із кількості місць вантажу, суд із власної ініціативи вирішив по своєму перерахувати вартість наданих послуг.

2) Судом першої інстанції проігноровані докази, якими підтверджується визнання відповідачем наданих позивачем послуг за договором відповідального зберігання № 51 від 01.07.2008 року, отримання відповідачем рахунків за оплату наданих позивачем послуг та актів виконаних робіт та їх визнання останнім.

При винесенні рішення суд не досліджував розрахунок заборгованості відповідача (том 2 а. с. 51), з якого слідує, що відповідач отримав та визнав за собою борг за формами - рахунками та платіжними дорученнями пред’явленими позивачем в рахунок плати за зберігання вантажу.

3) При дослідженні платіжних документів, наданих відповідачем в якості доказу оплати послуг за відповідальне зберігання, суд проігнорував заперечення позивача, щодо належності зазначених доказів, оскільки лише три платіжні документи підтверджують оплату послуг за договором відповідального зберігання, інші ж платіжні документи, надані відповідачем в підтвердження оплати послуг відповідального зберігання не можуть сприйматись за належні докази, оскільки за своїм платіжним призначенням свідчать про оплату відповідачем за аеропортові послуги, що є предметом іншого договору на базування та аеропортове обслуговування № 15 від 26.03.2007 року (том 2 а. с. 75-80).

У зв’язку з вищевикладеним скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2012 року по справі 35/5005/2117/2012 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа»на користь Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»заборгованість за зберігання вантажу у розмірі 79 542,20 грн..

12 липня 2012 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду у судове засідання на 25 липня 2012 року о 10:00 год.

25 липня 2012 року у судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справ, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеній в позовні заяві (абзац 3 пункту 3.63 Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування ГПК України»).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

25 липня 2012 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

01.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа»(замовник) та Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»(виконавець) укладено договір № 51 відповідального зберігання (далі-договір), згідно п. 1.1. якого замовник передає, а виконавець приймає на відповідальне зберігання вантаж (багаж).

Згідно п. п. 2.1.3., 2.1.4. договору, замовник має право в будь-який час вимагати вантаж від виконавця та зобов’язаний сплатити виконавцю за зберігання вантажу.

У відповідність п. 3.1. договору, вартість послуг за зберігання вантажу становить:

- на естакадах вантажного складу –за добу 24,00 грн. (без ПДВ);

- на вантажному складі (внутрішньому) –за добу 20,32 грн. (без ПДВ);

- в багажному відділенні –за добу 18,22 грн. (без ПДВ).

Пунктами 3.2., 3..3. договору, визначено, що форма оплати готівкові кошти або переказ на розрахунковий рахунок, зазначений у розділі «Реквізити і підписи сторін». Оплата здійснюється у гривнях.

Згідно п. 4.1. договору, сторона, що постраждала від невиконання або неналежного виконання іншою стороною зобов’язання за договором, має право вимагати відшкодування завданих їй збитків.

Відповідно до п. 7.2. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором зберігання.

В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позивач приймав від відповідача вантаж для відповідального зберігання на своїх складах, а відповідач користувався послугами позивача щодо відповідального зберігання вантажу на складах останнього, про що свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази, а саме:

- копія журналу обліку прийнятого вантажу з комерційного складу КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»(а. с. 14 - 22, 31 - 36 том 1);

- копія журналу обліку виданого вантажу з комерційного складу КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»(а. с. 23 –30, 37 - 41 том 1);

- форми актів виконаних робіт та рахунки (а. с. 18-36 том 2);

- акт перевірки майна від 21.03.2012 року (а. с. 115 том 1);

- відзив на позов ТОВ «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа»в якому відповідач підтверджує факт надання позивачем послуг за договором відповідального зберігання № 51 від 01.07.2008 року (а. с. 7-16 том 2);

- акт звіряння розрахунків № 1 від 23.07.2012 року (а. с. 38 том 2);

- розрахунок заборгованості ТОВ «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа»(а. с. 51 том 2).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням вищенаведеного слід вважати встановленим належне виконання позивачем умов договору в частині надання послуг по зберіганню вантажу відповідача.

З урахуванням заяв позивача про зменшення позовних вимог від 17.04.2012 року та 25.04.2012 року остаточна сума позовних вимог складає 79 542,20 грн. (а. с. 86-87 том 2).

Розрахунок суми позову у розмірі 79 542,20 грн. відповідає сумі заборгованості згідно форм актів виконаних робіт та рахунків, які прийняті відповідачем до сплати (а. с. 18-6 том 2). Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у розмірі 79 542,20 грн.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що пред’явлені позивачем до стягнення з відповідача рахунки за послуги зберігання, виходячи із кількості одиниць вантажу не відповідають вартості послуг визначених розділом 3 договору, а нарахування за збереження вантажу (авіазапчастин) з огляду на умови договору повинно здійснюватись з урахуванням добової оплати без урахування кількості одиниць вантажу.

Відповідно до ст. 936 ЦК України одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЦК України звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

Обрахування однієї одиниці вантажу за одне місце –є усталеною практикою аеропорту, яка склалася відповідно до звичаїв ділового обороту та специфіки діяльності складу аеропорту, що у свою чергу підтверджується калькуляціями вартості зберігання 1 місця вантажу (багажу) на вантажному складі (внутрішньому) на естакадах вантажного складу та в багажному відділенні КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»(а. с. 7-9 том 3).

Відсутність визначення у договорі стосовно того, що ціна за послуги зберігання за добу встановлюється за одне місце вантажу, вказує на те, що позивач керувався звичаєм ділового обороту, а відповідач у свою чергу прийнявши такі умови договору, здійснював оплату за зберігання вантажу та сплачував виставлені позивачем рахунки на умовах позивача, що підтверджується платіжними документами (а. с. 40-41 том 2) та гарантійним листом відповідача (а. с. 59 том 2).

Вищевказане свідчить про узгодження між сторонами умов договору стосовно сплати вартості послуг зберігання з урахуванням одного місця вантажу.

При дослідженні платіжних документів, наданих відповідачем в якості доказу оплати послуг за договором відповідального зберігання, господарським судом помилково не прийняті до уваги заперечення позивача, щодо належності зазначених доказів, оскільки лише три платіжні документи (платіжні доручення № № 90, 91 від 14.10.2008 року та № 133 від 12.05.2009 року) підтверджують оплату послуг за договором відповідального зберігання, інші ж платіжні документи (квитанції), надані відповідачем в підтвердження оплати послуг за договором відповідального зберігання колегією суддів за належні докази не сприймаються, оскільки за своїм платіжним призначенням свідчать про оплату відповідачем за аеропортові послуги, що є предметом іншого договору на базування та аеропортове обслуговування № 15 від 26.03.2007 року (том 2 а. с. 75-80). Вказане підтверджується витягами з електронної картки бухгалтерського обліку рахунку № 36 (а. с. 93-111 том 2).

Також, колегією суддів не приймається в якості належного доказу здійснення відповідачем оплати, згідно протоколу проведення заліку взаємної заборгованості від 24.02.2009 року (а. с. 47) оскільки за змістом вказаного протоколу заліку не вбачається, що суми заліку за своїм призначенням віднесені за сплату послуг відповідального зберігання.

Посилання суду першої інстанції в обґрунтування відмови в позові на відсутність первинних документів отримання вантажу позивачем безпідставне, оскільки факт прийому і видачі вантажу зафіксовано в журналах обліку прийнятого вантажу та обліку виданого вантажу з комерційного складу КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»(а. с. 14 - 41 том 1).

В силу ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов’язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

За викладених обставин слід вважати доведеним факт надання позивачем послуг відповідального зберігання за умовами договору № 51 від 01.07.2008 року, а також наявності заборгованості відповідача перед позивачем за цим договором у розмірі 79 542,20 грн.

Відповідачем не надано доказів своєчасної та належної оплати за надані позивачем послуги відповідального зберігання вантажу.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду від 21 травня 2012 року у справі № 35/5005/2117/2012 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення вимог позивача у розмірі 79 524,20 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в першій інстанції та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2012 року по справі № 35/5005/2117/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа»(50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 15, р/р 2600833094101, МФО 380980, ідентифікаційний код 34811250 в ПАТ КБ «Даніель»в м. Київ) на користь Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»(50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, територія аеропорт, р/р № 26007962491948, МФО 334851, ОКПО 01173530 у відділенні № 3 ПАТ КБ «ПУМБ»в м. Кривий Ріг) заборгованості у сумі 79 542,20 грн. (сімдесят дев’ять тисяч п’ятсот сорок дві грн. 20 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа»(50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 15, р/р 2600833094101, МФО 380980, ідентифікаційний код 34811250 в ПАТ КБ «Даніель»в м. Київ) на користь Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»( 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, територія аеропорт, р/р № 26007962491948, МФО 334851, ОКПО 01173530 у відділенні № 3 ПАТ КБ «ПУМБ»в м. Кривий Ріг) 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев’ять грн. 50 коп.) судового збору сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «СкайСтар Авіа»(50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 15, р/р 2600833094101, МФО 380980, ідентифікаційний код 34811250 в ПАТ КБ «Даніель»в м. Київ) на користь Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»( 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, територія аеропорт, р/р № 26007962491948, МФО 334851, ОКПО 01173530 у відділенні № 3 ПАТ КБ «ПУМБ»в м. Кривий Ріг) 804,75 грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Повний текст постанови виготовлено 30.07.2012 року

Головуючий суддя: Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

О.М. Лисенко