Рішення № 25449161, 20.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2012 р.

Справа № 5023/1867/12

вх. № 1867/12

Колегія суддів господарського суду Харківської області у складі:

Головуючий суддя Денисюк Т.С.

судді: Жигалкін І.П. , Жиляєв Є.М.

при секретарі судового засідання Нескубі М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Горелов А.В. дов. б/н від 20.04.2012р.

відповідача - Бочарова Н.В. дов.б/н від 25.05.2012р.

розглянувши справу за позовом ТОВ НВФ "Оптичні телекомунікації", м. Харків

до ТОВ "Велтон.Телеком", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Оптичні телекомунікації" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон Телеком" про стягнення основної заборгованості у розмірі 155520,00грн., пені у розмірі 1339,03грн. та штрафу у розмірі 15552,00грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки №19/07-11 від 19.07.2011р.

29.05.12р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання (вх.№ 6170) про витребування у позивача доказів, а саме: 1) доказів поставки товару ТОВ "Велтон.Телеком" за Договором поставки №19/07-11 від 19.07.2011р. відповідно до асортименту товару, передбаченого Специфікацією - Додатком №1 до Договору поставки №19/07-11 від 19.07.2011р. на загальну суму 290088,12грн. (видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ); 2) доказів виставлення та вручення ТОВ "Велтон.Телеком" рахунків-фактур на оплату товару за Договором поставки №19/07-11 від 19.07.2011р. відповідно до асортименту товару, передбаченого Специфікацією - Додатком №1 до Договору поставки №19/07-11 від 19.07.2011р.; 3) доказів часткової оплати ТОВ "Велтон.Телеком" за Договором поставки №19/07-11 від 19.07.2011р. на суму 120443,34грн. (копії платіжних доручень, виписки про рух коштів на поточному рахунку); 4) доказів часткової оплати ТОВ "Велтон.Телеком" за Договором поставки №19/07-11 від 19.07.2011р. на суму 14124,78 грн. (копії платіжних доручень, виписки про рух коштів на поточному рахунку); 5) доказів відмови від виконання грошових зобов"язань за Договором поставки №19/07-11 від 19.07.2011р. ТОВ "Велтон.Телеком".

Ухвалами суду від 11.05.2012 р. по справі №5023/1867/12 були прийняті зауваження відповідача на протокол судового засідання від 29.05.2012 р. та виправлені описки, допущені в ухвалі суду від 29.05.2012 р. та відмовлено в заяві відповідача про відвід судді.

05.06.2012 р. позивачем були надані до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2012 р., а саме, надав до суду банківські виписки та рахунки - фактури.

Від відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозапису, яке було задоволено судом.

Також, відповідачем були надані до суду клопотання про витребування від позивача оригіналів документів (рахунків - фактур) копії яких були надані позивачем до матеріалів справи та про направлення до органів внутрішніх справ повідомлення за фактом підроблення позивачем документів.

Оскільки, з наданих копії рахунків - фактур сторонами вбачалося, що копії надані позивачем та копії надані відповідачем мають розбіжності, суд задовольнив вказані клопотання.

Також, суд прийняв до розгляду клопотання відповідача про направлення до органів внутрішніх справ повідомлення за фактом підроблення позивачем документів.

12.06.12р. Через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення (вх.№11553) щодо наданих копій рахунків фактур та оригінали рахунків-фактур, в яких зазначено підставою платежу Договір поставки №19/07-11 від 19.07.2011р. Також, в даних поясненнях позивач просить винести окрему ухвалу на адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" про недопустимість незаконного перешкоджання відправленню правосуддя, а також направити повідомлення до органів прокуратури у зв"язку з наявністю у діях Бочарової Н.В. ознак злочину , передбаченого ч.1 ст. 376 КК України.

Суд прийняв клопотання позивача до розгляду.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх.№7414 від 14.06.12р), в якому просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Оптичні телекомунікації" в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ухвали суду від 20.06.12р. та розпорядження Заступника голови господарського суду харківської області №500-40 від 20.06.12 для розгляду справи №5023/1867/12 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Денисюк Т.С., судді Жигалкін І.П., Жиляєв Є.М..

Відповідач через канцелярію суду з супровідним листом (вх.№ 7846 від 20.06.12р.) документи для їх долученя до матеріалів справи та клопотання про долучення до матеріалів справи копії наказу № 39/1-А від 29.05.12р. про накладення дисциплінарного стягнення на головного бухгалтера ТОВ "Велтон.Телеком".

Суд досліджує надані документи та долучає їх до матеріалів справи.

Відповідачем вимоги ухвали суду від 11.06.12р. виконані не були, станом на 20.06.12р. оригінали документів не надані.

Крім того, відповідач надав до суду письмові заперечення (вх. № 7905 від 20.06.12р.) на пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Оптичні телекомунікації" щодо наданих рахунків фактур від 12.06.12р., в яких він просить залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Оптичні телекомунікації" на підставі п.5 ч.1 ст. 81 господарського процесуального кодексу України.

Заперечення від 20.06.12р. (вх. № 7905) були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Також, через канцелярію суду відповідач надав клопотання (вх.№7845 від 20.06.12р.) в якому просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Оптичні телекомунікації" у задоволенні заяви від 12.06.12р. щодо винесення окремої ухвали, яке по суті є правовою позицією відповідача, щодо заявленого позивачем клопотання.

Вказане клопотання відповідача було долучено судом до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 17.07.2012 р.

Позивач надав до суду пояснення (вх. №12393 від 10.07.2012р.) щодо пред"явлення вимоги про сплату боргу, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Також, позивачем було заявлено клопотання (вх. №12392 від 10.07.2012 р.) про витребування доказів по справі, в якому позивач просить суд витребувати у відповідача оригінал наказу від 29.05.2012р. №39/1-А, книгу реєстрації наказів, в який зареєстровано наказ від 29.05.2012р. №39/1-А; розписку головного бухгалтера ТОВ "Велтон. Телеком" Данилової Ю.Д. про ознайомлення з наказом від 29.05.2012р. №39/1-А; власноручні пояснення головного бухгалтера ТОВ "Велтон. Телеком" Данилової Ю.Д.

17.07.2012 р. позивач надав до суду клопотання (вх. №9779) в якому відкликає заявлене клопотання від 10.07.2012 р. про витребування доказів та просить визнати неналежними докази, надані представником відповідача, а саме, наказ від 29.05.12р., акт службового розслідування та пояснювальну записку від 28.05.2012 р.

Вказане клопотання позивача долучено до матеріалів справи як таке, що по суті є правовою позицією позивача, щодо наданих відповідачем документів.

В судовому засіданні, яке розпочалося 17.07.2012 р. було оголошено перерву до 20.07.2012 р. для надання сторонамидодаткових доказів по справі.

19.07.2012 р. відповідач надав до матеріалів справи свій примірник акту звірки взаєморозрахунків з позивачем за всіма господарськими відносинами в період з 19.07.2011 р. по 01.07.2012 р., який було долучено до матеріалів справи.

20.07.2012 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача 149400 грн. заборгованості за договором №19/07-11 від 19.07.2011 р., 6860,45 грн. пені та 14940 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю .

За таких обставин, суд продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19.07.2011 р. між сторонами було укладено договір №19/07-11 на поставку обладнання та матеріалів для облаштування оптоволоконних мереж на адресу ТОВ "Велтон. Телеком" (Відповідача) .

Згідно п. 1.2 договору, найменування, одиниця виміру та загальна кількість товару, який є предметом поставки за договором, визначається специфікацією (додаток №1), яка є невід"ємною частиною договору.

В позовній заяві позивач вказує, що поставка товару відповідачу здійснювалась на підставі договору № 19/07-11 від 19.07.2011 г. за наступними видатковими накладними: № РН-0830/2 від 31.08.2011 p., № РН-0908/1 від 05.10.2011 p., № РН-0908/2 від 05.10.2011 p., №РН-0908/11 від 13.10.2011 p., № РН-0726/4 від 13.10.2011 p., № РН-1010/1 від 28.10.2011 p., № РН-0817/2 від 30.11.2011 p., № РН-0726/41 від 30.11.2011 p., № РН-1026/1 від 30.11.2011 p., №РН-1115/2 від 01.12.2011р., № РН-1212/1 від 11.01.2012 p., № РН-1209/1 від 18.01.2012 p.

Дослідивши накладні, на які позивач посилається як на доказ отримання відповідачем товару за спірним договором, судова колегія встановила, що в цих видаткових накладних, спірний договір не визначено підставою передачі товару відповідачу,а в них міститься посилання на наступні рахунки-фактури:

- № СФ-0830/2 від 30.08.2011 р. (накладна № РН-0830/2 від 31.08.2011р.);

- № СФ-0908/1 від 08.09.2011 р. (накладна № РН-0908/11 від 13.10.2011 p., накладна № РН-0908/1 від 05.10.2011 p.);

- № СФ-0908/2 від 08.09.2011 р. (накладна № РН-0908/2 від 05.10.2011р.);

- № СФ-0726/4 від 26.07.2011 р. (накладна № РН-0726/41 від 30.11.2011 p., накладна № РН-0726/4 від 13.10.2011р.);

- № СФ-0817/2 від 17.08.2011 р. (накладна № РН-0817/2 від 30.11.2011р.);

- № СФ-1010/1 від 10.10.2011 р. (накладна № РН-1010/1 від 28.10.2011 p.);

- № СФ-1026/1 від 26.10.2011 р. (накладна № РН-1026/1 від 30.11.2011р.);

- № СФ-1115/2 від 15.11.2011 р. (накладна № РН-1115/2 від 01.12.2011 p.);

- № СФ-1209/1 від 09.12.2011 р. (накладна № PH-1209/1 від 18.01.2012р.);

- №СФ-1212/1 від 12.12.2011 р. (накладна № РН-1212/1 від 11.01.2012 р.).

В копіях рахунків-фактур, які містять на собі відбиток печатки позивача та були надані відповідачем до матеріалів справи 05.06.2012 р. відсутнє посилання на спірний договір і в розділі «Заказ» зазначено «Без заказа», однак, в наданих Позивачем рахунках-фактури за своїм текстом суперечать рахункам-фактурам, наданим Відповідачем, а саме, в розділі «Заказ» усіх рахунків-фактур, наданих Позивачем, міститься посилання на спірний договір. Рахунки, надані позивачем не містять будь - яких відміток відповідача.

В своїх поясненнях Позивач зазначає, що рахунок-фактура не є первинним документом, посилаючись на судову практику Вищого господарського суду України, зокрема, на постанову від 22.04.2010 р. у справі № 05/284-09, копію якої додає до своїх пояснень.

Водночас, в цій постанові зазначено, що «...рахунок є первісним документом бухгалтерського обліку, який підтверджує належність здійснення товарного платежу за спірним договором в загальній сумі... і не містить конкретної вимоги до відповідача щодо сплати спірної суми..."

Судова колегія також вважає безпідставним посилання Позивача на лист Міністерства фінансів України від 09.07.2007 р.. оскільки, вказаний документ не є нормативно-правовим актом, має лише інформаційний характер, в листі зазначено: «...Порядок договірних зобов'язань між учасниками відносин у сферах господарювання врегульовано Господарським та Цивільним кодексами України....роз'яснення чинного законодавства надає Міністерство юстиції України.»

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями; при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно зі ст. 627, ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами Договору поставки № 19/07-11 від 19.07.2011 p., який заявлений Позивачем як підстава позову, в пункті 6.1. передбачено, що «Расчет за товар осуществляется в безналичном порядке. Путем перечисления денежных средств на текущий счет Поставщика на основании выставленного счета». Отже, обставини виставлення рахунків на оплату товару за спірним договором входять в круг доказування по даній справі.

Враховуючи той факт, що умовами спірного договору передбачено виставлення Позивачем рахунку як вимоги платежу, судова колегія вважає безпідставними доводи Позивача про те, що «....рахунок-фактура не є навіть вимогою платежу... не є документом, що породжує будь-які права та обов 'язки...не є належним та допустимим доказом по справі...».

Посилання позивача щодо можливого повторного оформлення цих рахунків з уточненням деяких їх реквізитів є необгрунтованим, оскільки, умовами Договору поставки № 19/07-11 від 19.07.2011 р. не передбачено право Позивача на корегування рахунків. До того ж, позивач не надав суду доказів направлення відповідачу скоригованих рахунків-фактур.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані позивачем до матеріалів справи рахункі-фактури, які мають за текстом істотні розбіжності поряд з доданими Відповідачем до справи копіями рахунків-фактур, які свого часу виставлялись Позивачем Відповідачу за межами спірного договору, та не можуть бути доказом обставин, на які Позивач посилається у своєму позові.

Відповідно до діючого законодавства обставини щодо отримання товару підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, довіреностями та накладними. Акти звірки не можуть бути належним доказом отримання товару, а відомості, зазначені в таких актах повинні бути перевірені судом при розгляді справи.

Таким чином, судова колегія вважає безпідставним посилання позивача на те, що акт звірки взаємних розрахунків від 01.02.12р. є доказом того, що товар за накладними № РН-0830/2 від 31.08.2011 p., № РН-0908/1 від 05.10.2011 p., № РН-0908/2 від 05.10.2011 p., №РН-0908/11 від 13.10.2011 p., № РН-0726/4 від 13.10.2011 p., № РН-1010/1 від 28.10.2011 p., № РН-0817/2 від 30.11.2011 p., № РН-0726/41 від 30.11.2011 p., № РН-1026/1 від 30.11.2011., №РН-1115/2 від 01.12.2011р., № РН-1212/1 від 11.01.2012 p., № РН-1209/1 від 18.01.2012 p., поставлявся на адресу відповідача не в рамках договору №19/07-11 було поставлено відповідачу саме в межах спірного договору.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, що товар за накладними № РН-0830/2 від 31.08.2011 p., № РН-0908/1 від 05.10.2011 p., № РН-0908/2 від 05.10.2011 p., №РН-0908/11 від 13.10.2011 p., № РН-0726/4 від 13.10.2011 p., № РН-1010/1 від 28.10.2011 p., № РН-0817/2 від 30.11.2011 p., № РН-0726/41 від 30.11.2011 p., № РН-1026/1 від 30.11.2011., №РН-1115/2 від 01.12.2011р., № РН-1212/1 від 11.01.2012 p., № РН-1209/1 від 18.01.2012 p., поставлявся на адресу відповідача не в рамках договору №19/07-11.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, позивач не надав суду доказів направлення на адресу відповідача вимоги про оплату товару отриманого за спірними накладними, а в самих накладних не міститься посилань на строк їх оплати, у відповідача не виникло обов"язку щодо їх оплати.

Посилання позивача на те, що у відповідача виник обов"язок оплатити товар у зв"язку з тим, що законом не визначено форму предявлення такої вимоги, а тому її можно здійснити будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову, судова колегія також вважає не доречним, оскільки, в своїй позовній заяві, позивач вказує на отримання відповідачем товару саме за договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем так і не було надано суду належних доказів в підтвердження заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений товар саме за Договором поставки № 19/07-11 від 19.07.2011 р., судова колегія визнала позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України:

Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.

Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Розглянувши клопотання відповідача про направлення до органів внутрішніх справ повідомлення за фактом підроблення позивачем документів, судова колегія встановила наступне.

В данному випадку, при розгляді справи №5023/1867/12 судовою колегією не було виявлено факту підроблення позивачем документів та не виявлено у діяльності працівників позивача будь - яких порушень законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про направлення до органів внутрішніх справ повідомлення за фактом підроблення позивачем документів.

Розглянувши клопотання позивача про винесення окремої ухвали на адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" про недопустимість незаконного перешкоджання відправленню правосуддя, а також направлення повідомлення до органів прокуратури у зв"язку з наявністю у діях Бочарової Н.В. ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 376 КК України, суд встановив наступне.

В обґрунтування своєї заяви Позивач посилається на повідомлення в судовому засіданні представником Відповідача завідомо неправдивої інформації про притягнення головного бухгалтера Відповідача до дисциплінарної відповідальності за складання акту звіряння розрахунків станом на 01.02.2012 p., а також посилається на заяву Відповідача про відвід Судді у справі № 5023/1867/12. В цьому Позивач вбачає перешкоджання Суду у здійсненні правосуддя та схиляння Суду до винесення неправосудного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, копії акту службового розслідування від 28.05.12р. про застосування до головного бухгалтера відповідача дисциплінарної відповідальності за допущені недоліки при оформленні акту звірки від 01.02.12р., пояснювальної записки головного бухгалтера, наказу відповідача №39/1-а від 29.05.2012р., відповідачем вже здійснені дії щодо усунення недоліків, виявлених в діях працівників при оформленні докуменів, а також, винні особи вже притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, у суду відсутня необхідність повторно вказувати відповідачу на недоліки в роботі підприємства, у зв"язку з чим, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання позивача в частині винесення відповідачу окремої ухвали.

В задоволенні клопотання позивача про направлення повідомлення до органів прокуратури у зв"язку з наявністю у діях Бочарової Н.В. ознак злочину, судова колегія, також, відмовляє, оскільки, право Відповідача заявляти відвід судді передбачено ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, судова колегія, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИЛА:

Прийняти уточнення до позову.

В задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали та направлення повідомлення до органів прокуратури відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про направлення повідомлення до органів внутрішніх справ відмовити.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 25.07.2012 р.

Головуючий суддя Денисюк Т.С.

суддя Жигалкін І.П.

суддя Жиляєв Є.М.