Рішення № 25449025, 03.07.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 18/781/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Солі", 42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастелло, 125, кв. 30

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62

про стягнення 30809,96 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Хижняков В.А., Кісіль А.В.

від відповідача: Філатова О.П.

В судовому засіданні 03.07.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення боргу за договором № 01/08/07 від 25.08.2010 року в сумі 30809,96 грн., в т.ч. 28105,20 основного боргу, 2054,49 грн. пені, 252,95 грн. інфляційних витрат та 397,32 грн. 3% річних.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях та у наданому до суду відзиві на позовну заяву № 86/18-84 від 18.04.2012 року (а.с. 40-42) проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені заперечує, посилаючись на те, що умовами спірного договору конкретного розміру відповідальності не передбачено. Наявність основного боргу в сумі 28105,20 грн. відповідач визнає, про що свідчать занесені до протоколу судового засідання від 24.05.2012 року (а.с. 57) пояснення його представника.

Крім того, представник відповідача у поданих до суду заявах № 86/18-84 від 18.06.2012 року та № 82/18-84 від 22.06.2012 року (а.с. 59-60, 67-69) просить суд розстрочити виконання рішення у даній справі відповідно до наведеного графіку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

25.08.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Солі" (позивач, продавець та Холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (покупець), перейменованою в подальшому відповідно до наявної у справі копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 28-35) у Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (відповідач), був укладений договір № 01/08/07 (а.с. 8-9), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця сіль поварену виробництва ДПО "Артемсіль" м. Соледар (далі - товар) згідно специфікацій, що є невід'ємними частинами договору, а покупець - прийняти поставлений товар та своєчасно оплатити його вартість у відповідності до даного договору (п. п. 1.1., 1.2. договору).

У відповідності до п. 7.1. договору № 01/08/07 від 25.08.2010 року (далі - договір) цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010 року включно.

За змістом п. п. 3.1., 3.3., 3.4., 3.7. договору з урахуванням підписаного сторонами протоколу узгодження розбіжностей від 28.09.2010 року (а.с. 14-16) поставка товару здійснюється залізничним транспортом у критих (відкритих) вагонах (відповідно до Інкотермс-2000). Продавець самостійно здійснює доставку товару покупцеві згідно вказаних ним реквізитів. Оплата товару здійснюється в порядку, визначеному даного п. 4.1. договору. Зобов'язання продавця по поставці товару вважаються виконаними після завантаження товару в залізничні вагони у м. Соледар та відправки товару згідно реквізитів, що зазначені в рознарядці покупця. Датою поставки товару вважається дата, вказана на штемпелі станції вантажовідправника про факт відвантаження товару, на відповідних залізничних товаросупровідних документах. Продавець здійснює відвантаження товару покупцеві або згідно його рознарядки вантажоотримувачу в строк до 15 календарних днів (а у період з серпня по листопад - до 25 календарних днів) з моменту надходження письмової рознарядки покупця.

Відповідно до п. 7.2. договору всі зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені виключно за згодою на це обох сторін та оформлюються додатковими угодами, що є невід'ємними частинами даного договору.

20.07.2011 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 (а.с. 17) до договору, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2012 року та досягнуто згоди щодо додаткової поставки за даним договором товару (сіль кам'яна не упакована помелу № 3) в кількості 68 тон на загальну суму 19380,00 грн. без ПДВ та відшкодування у зв'язку з такою поставкою залізничного тарифу в розмірі 3768,56 грн. без ПДВ. Загальна сума за додатковою угодою № 1 від 20.07.2011 року з урахуванням ПДВ складає 27778,57 грн. Крім того, вказаною додатковою угодою було збільшено ціну договору внаслідок досягнення згоди щодо додаткових поставок товару до 50694,27 грн. з урахуванням ПДВ, а також змінено редакцію п. 4.1. договору в частині строків проведення оплати за товар.

На виконання умов укладеного договору та письмової рознарядки відповідача за № 1185-51/50 від 03.10.2011 року (а.с. 18) позивачем була здійснена поставка відповідачеві товару в кількості 69 тон на загальну суму 28105,20 грн. з урахуванням ПДВ, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткової накладної № ТС-0000074 від 18.11.2011 року, залізничної накладної від 18.11.2011 року та прибуткового касового ордеру від 23.11.2011 року (а.с. 80, 82, 83). Зазначений товар був отриманий повноважним представником відповідача Гелинським Сергієм Михайловичем на підставі довіреності серії ААГ № 904498 від 22.11.2011 року.

У відповідності до п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 20.07.2011 року оплата за поставлений товар здійснюється по факту поставки з відстроченням платежу на 10 банківських днів з моменту надходження товару на склад покупця, шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

В порушення умов договору відповідач в передбачені цим договором строки, як і в подальшому, оплату товару не здійснив, у зв'язку з чим сума його заборгованості перед позивачем за поставлений відповідно до договору товар склала 28105,20 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору позивачем 28.02.2012 року, що підтверджується відповідною відміткою, було вручено відповідачеві претензію за № 25 від 14.02.2012 року (а.с. 23-24) з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 28210,52 грн., в т.ч. за товар, поставлений згідно видаткової накладної № ТС-0000074 від 18.11.2011 року. Факт отримання зазначеної претензії з боку відповідача не заперечується. Разом з тим, претензія була залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за поставлений товар в розмірі 28105,20 грн., а також нараховані на неї за період з 03.12.2011 року по 22.05.2012 року пеню в сумі 2054,49 грн., 3% річних в сумі 397,32 грн. та інфляційні витрати за період з грудня 2011 року по березень 2012 року в сумі 252,95 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, факт наявності заборгованості в розмірі 28105,20 грн. за поставлений товар та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. Окрім того, як було вказано вище, в судовому засіданні 24.05.2012 року представник відповідача визнав факт наявності боргу перед позивачем за поставлений згідно умов договору товар в розмірі 28105,20 грн., що було занесено до відповідного протоколу судового засідання.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 28105,20 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що поставлений за договором товар надійшов на склад покупця 23.11.2011 року, про що свідчать надані відповідачем до суду письмові пояснення № 86/18-84 від 02.07.2012 року (а.с. 78-79), які не спростовані позивачем, а також відповідні відмітки на залізничній накладній від 18.11.2011 року та відомості, наведені у прибутковому ордері від 23.11.2011 року, суд з урахуванням п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 20.07.2011 року за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснений власний перерахунок інфляційних витрат та 3% річних за період з 08.12.2011 року по 22.05.2012 року, які склали 168,63 грн. та 385,77 грн. відповідно.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 2.1. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 року "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Враховуючи, що в даному випадку сторонами в договорі (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 28.09.2010 року) конкретного розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не передбачено, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Як було вказано вище, відповідач просить розстрочити виконання рішення у даній справі згідно наведеного графіку, а саме:

- 7025,00 грн. до 29.07.2012 року;

- 7025,00 грн. до 29.08.2012 року;

- 7025,00 грн. до 29.09.2012 року;

- 7030,20 грн. до 29.10.2012 року.

Слід зазначити, що поданою до суду заявою № 82/18-84 від 22.06.2012 року відповідач фактично уточнив підстави та графік надання розстрочки виконання рішення суду.

У відповідності до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.

Відповідно до положень п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В обгрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідач посилається на тяжке фінансове становище товариства та нерентабельність його господарської діяльності, які ускладнюють виконання рішення у даній справі. Разом з тим, наведені відповідачем обставини не є винятковими у розумінні ст. 121 ГПК України та не можуть бути підставами для надання розстрочки виконання рішення. Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем до суду не надано.

З урахуванням вищенаведеного подана відповідачем заява про розстрочку виконання рішення у даній справі судом відхиляється.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Солі", 42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастелло, 125, кв. 30, код ЄДРПОУ 36233982) - 28105,20 основної заборгованості, 168,63 грн. інфляційних витрат та 385,77 грн. 3% річних та 1497,17 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. У задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2012 року по справі № 18/781/12 відмовити.

Повне рішення складено 09.07.2012 року.

Суддя Гетя Н.Г.