Рішення № 25449013, 12.07.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 р. Справа № 18/964/12

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23

до Приватного підприємства "Фірма "Полюс", 36000, м. Полтава, бул. Б. Хмельницького, 9/7, кв. 186

про стягнення 2481,57 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Шморгай О.М.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 12.07.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 2481,57 грн. неустойки за договором оренди № 38/00-Н від 12.12.2000 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, надіслана на його адресу копія ухвали від 21.07.2012 року (а.с. 41) повернулася до господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Разом з тим, як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 37), станом на 07.06.2012 року місцезнаходженням відповідача по справі є: 36000, м. Полтава, бул. Б. Хмельницького, 9/7, кв. 186, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві, внаслідок чого відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Фірма "Полюс" (відповідач, орендар) був укладений договір оренди № 38/00-Н від 12.12.2000 року (а.с. 8-11), згідно умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування для розміщення аптеки нежитлове вбудоване приміщення площею 157 м2 по вул. Б. Хмельницького, 28 у м. Полтаві, що знаходиться на балансі ПДТВППРП (36021, м. Полтава, пров. Ломаний, 31/36), вартість якого у відповідності до звіту про експертну оцінку становить 31400,00 грн. (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно п. 10.1. договору оренди № 38/00-Н від 12.12.2000 року (далі - договір) даний договір діє з 12.12.2000 року до 12.06.2003 року, тобто укладений строком на 3,5 роки.

Відповідно до п. 2.1. договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийому передачі вказаного майна.

На виконання умов договору позивачем було передане відповідачеві визначене цим договором державне майно, що підтверджується актом приймання-передачі б/н від 12.12.2000 року (а.с. 12).

Згідно п. п. 2.4., 5.5. договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути в останній день терміну дії цього договору орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (№ 2269-XII від 10.04.1992 року) в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував обов'язки орендаря та відмовився підписати зміни та доповнення до договору, позивач вирішив не продовжувати договір оренди. Проте, як зазначається позивачем, жодних дій щодо повернення орендованого майна відповідачем не здійснено, акт прийому-передачі державного майна відповідно до п. 2.4. договору не підписано.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про зобов'язання повернути з оренди державне майно, підписати акт приймання-передачі цього майна та про стягнення неустойки в сумі 588,92 грн. Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.10.2008 року по справі № 21/244-8/238 позивачу відмовлено в задоволенні зазначеного позову. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.02.2009 року (а.с. 23-25), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2009 року (а.с. 26-27), рішення господарського суду Полтавської області від 28.10.2008 року по вказаній справі скасоване та прийняте нове, яким зобов'язано Приватне підприємство "Фірма "Полюс" повернути з оренди нерухоме майно та стягнуто з відповідача неустойку, в іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.02.2009 року по справі № 21/244-8/238 вбачається, що судом під час здійснення апеляційного провадження по вказаній справі було встановлено факт припинення дії спірного договору з 12.06.2004 року, оскільки у п. 10.1. договору оренди допущено описку. Вищим господарським судом України у постанові від 02.06.2009 року по справі № 21/244-8/238 встановлено факт припинення зазначеного договору з 13.06.2004 року в зв'язку з відмовою орендодавця від його пролонгації та обумовлену цим наявність правових підстав для повернення займаного приміщення орендодавцеві.

Разом з тим, як вказує позивач, орендоване майно відповідачем не повернуте до цього часу.

З урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 785 ЦК України неустойку за користування спірним нежитловим приміщенням за період з 01.08.2011 року по 31.03.2012 року в розмірі 2481,57 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 759, 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У судовому засіданні 12.07.2012 року представник позивача пояснив, що неустойка за серпень 2011 року за безпідставне користування орендованим державним майном рішенням господарського суду Полтавської області від 25.10.2011 року по справі № 18/2603/11 (а.с. 21-22) не стягувалась, пояснення представника позивача занесені до відповідного протоколу судового засідання (а.с. 46).

Враховуючи, що єдиною підставою для користування відповідачем орендованим приміщенням був спірний договір, приймаючи до уваги, що з моменту припинення дії цього договору відповідач безпідставно користується державним майном, позовні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 2481,57 грн. є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Полюс" (36000, м. Полтава, бул. Богдана Хмельницького, 9/7, кв. 186, р/р 26009171730001 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 25156358):

- в дохід державного бюджету України (рахунок 31119094700002 УДКСУ в м. Полтава, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22080300, символу 094, код ЄДРПОУ 38019510) - 2481,57 грн. неустойки.

- в доход державного бюджету України (рахунок 35217014000259 ГУДКСУ в м. Полтава, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22527015) - 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.07.2012 року.

Суддя Гетя Н.Г.