Рішення № 25448804, 23.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2012 р.

Справа № 5017/1339/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Орєшкова Н.В. за довіреністю № 020/7-980 від 31.10.2011р.

Від відповідачів: Шестова С.О. за довіреністю № 246 від 12.03.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” до державного підприємства „Морська аварійно –рятувальна служба” про визнання кредитором та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” (далі по тексту –ДП „Одеський морський торговельний порт”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Морська аварійно –рятувальна служба” (далі по тексту –ДП „Морська аварійно –рятувальна служба”) про визнання позивача кредитором та зобов’язання ліквідаційної комісії ДП „Морська аварійно-рятувальна служба” включити позивача до реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами в сумі 2 815 545,24 грн. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним ухиленням відповідача в особі призначеної в установленому порядку ліквідаційної комісії від визнання грошових вимог ДП „Одеський морський торговельний порт” в сумі 2 815 545,24 грн., пред’явлених в процесі ліквідації ДП „Морська аварійно-рятувальна служба”.

Ухвалою від 01.06.2012р. провадження у даній справі було зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до остаточного вирішення пов’язаною з нею справи № 5017/807/2012 за позовом ДП „Одеський морський торговельний порт” до ДП „Морська аварійно-рятувальна служба” про стягнення 2 815 545,24 грн., яка перебувала в провадженні Одеського апеляційного господарського суду.

Оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012р. рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2012р. по справі № 5017/807/2012 було залишено без змін, провадження у даній справі було поновлено на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України у зв’язку із усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

В процесі розгляду даної справи ДП „Одеський морський торговельний порт” пред’явлені ним позовні вимоги були уточнені згідно із заявою від 09.07.2012р., в результаті чого позивач просить суд визнати його кредитором ДП „Морська аварійно –рятувальна служба”, зобов’язати ліквідаційну комісію відповідача включити ДП „Одеський морський торговельний порт” до реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами в сумі 2 871 856,14 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач повністю заперечує проти пред’явлених ДП „Одеський морський торговельний порт”, наголошуючи на їх безпідставності та необґрунтованості.

Крім того, в процесі розгляду даної справи відповідачем було заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування вказаного клопотання ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” посилається на той факт, що рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2012р. по справі № 5017/807/2012 було фактично вирішено спір між сторонами по справі про той же предмет та з тих же підстав, що й у даній справі. У задоволенні даного клопотання судом було відмовлено з огляду на той факт, що спір між сторонами, який розглядається в межах даної справи, відрізняється за предметно-підставними ознаками від спору, який було вирішено за рішенням суду Одеської області від 23.04.2012р. по справі № 5017/807/2012.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 03.01.2012р. № 2 було вирішено припинити юридичну особу ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” шляхом ліквідації, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців було внесено відповідний запис. Повідомлення про внесення запису до вказаного реєстру щодо прийняття рішення про припинення відповідача шляхом ліквідації було опубліковано в Бюлетні державної реєстрації № 202 (2) від 20.01.2012р. та зазначено строк для пред’явлення кредиторами своїх вимог до 20.03.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП „Одеський морський торговельний порт” звернулось до ліквідаційної комісії ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” з вимогою, оформленою листом № 020/1-162 від 28.02.2012р., про визнання його грошових вимог в сумі 2 815 545,24 грн. На підтвердження обґрунтованості пред’явлених вимог позивач посилався на факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором підряду на виконання робіт з ремонту р/с „Світломор –4” (кап. ремонт) № КД-12485 від 30.10.2008р. (з урахуванням додаткових угод до нього) щодо внесення на користь ДП „Одеський морський торговельний порт” плати за здійснені ремонтні роботи. Вимога про визнання кредиторських вимог позивача була вручена відповідачу 29.02.2012р., що підтверджується відміткою на примірнику цього документу.

В свою чергу, листом від 19.03.2012р. за вих. № 262 ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” за наслідком розгляду вищезазначеної вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт” про визнання його грошових вимог на суму 2 815 545,24 грн. повідомило останнього про відсутність в розпорядженні відповідача документів, якими підтверджується обґрунтованість заявлених вимог. Вказаний документ 03.04.2012р. було вручено установам поштового зв’язку для його надсилання на адресу позивача, що підтверджується відповідним календарним штемпелем на конверті поштового відправлення.

За переконанням ДП „Одеський морський торговельний порт”, зміст листа відповідача від 19.03.2012р. за вих. № 262 свідчить про ухилення ліквідаційної комісії останнього від визнання заявлених позивачем грошових вимог. Таким чином, з посиланням на ухилення ліквідаційної комісії ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” від визнання грошових вимог позивача, пред’явлених в процесі ліквідації ДП „Морська аварійно –рятувальна служба”, позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом. В свою чергу, зважаючи на набрання законної сили рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2012р. по справі № 5017/807/2012, за яким з ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” на користь позивача було стягнуто заборгованість за договором підряду на виконання робіт з ремонту р/с „Світломор –4” (кап. ремонт) № КД-12485 від 30.10.2008р. (з урахуванням додаткових угод до нього) та судові витрати загалом на суму 2 871 856,14 грн., позивачем в межах даної справи висуваються позовні вимоги про визнання його кредитором відповідача та про зобов’язання ліквідаційної комісії відповідача включити ДП „Одеський морський торговельний порт” до реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами в сумі 2 871 856,14 грн.

Положеннями ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно з ч.ч. 1 –3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

В силу положень ст. 35 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, без розгляду повинен у день надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості про внесення такого запису. Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відомості про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів щодо юридичної особи, що припиняється, надаються органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України не пізніше наступного дня з дати публікації такого повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством інфраструктури України як уповноваженим органом управління ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” було прийнято рішення про припинення останнього шляхом ліквідації, яке було опубліковано у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації –Бюлетні державної реєстрації за № 202 від 20.01.2012р. та встановлено строк для пред’явлення вимог кредиторів до 20.03.2012р.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 29.02.2012р., тобто в межах строку для пред’явлення грошових вимог до відповідача, що припиняється шляхом ліквідації, було вручено ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” вимогу про визнання кредиторських грошових вимог ДП „Одеський морський торговельний порт” на загальну суму 2 815 545,24 грн., що виникла на підставі договору підряду на виконання робіт з ремонту р/с „Світломор –4” (кап. ремонт) № КД-12485 від 30.10.2008р. (з урахуванням додаткових угод до нього). В свою чергу, відповідь на вимогу ДП „Одеський морський торговельний порт”, яка свідчить про ухилення ліквідаційної комісії ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” від визнання заявлених грошових вимог, оформлену листом від 19.03.2012р. за вих. №262, відповідачем було вручено до відправлення установам поштового зв’язку 03.04.2012р. що підтверджується відповідним календарним штемпелем на конверті із вказаним поштовим відправленням.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

В свою чергу, згідно із положеннями ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Приймаючи до уваги календарну дату вручення органам поштового зв’язку до відправлення листа ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” від 19.03.2012р. за вих. № 262, та враховуючи, що даний позов було подано до суду 26.04.2012р. згідно із відповідною відміткою на тексті позовної заяви, на підставі ст.ст. 112, 254 ЦК України суд дійшов висновку про дотримання позивачем місячного строку для звернення до суду із позовними вимогами, підставою пред’явлення яких є відмова ліквідаційної комісії юридичної особи від визнання заявлених кредитором грошових вимог.

При цьому, судом відхиляється правова позиція відповідача по справі, заснована на твердженнях щодо пропуску позивачем місячного строку для пред’явлення до суду даного позову, з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування вказаної правової позиції ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” посилається на той факт, що позивач дізнався про порушення його прав шляхом відмови відповідача від сплати грошових коштів в сумі 2 815 545,24 грн. за договором підряду на виконання робіт з ремонту р/с „Світломор –4” (кап. ремонт) № КД-12485 від 30.10.2008р. (з урахуванням додаткових угод до нього) у березні 2011р., у зв’язку з чим звернувся до господарського суду Одеської області із позовними вимогами про стягнення вказаних коштів, які були розглянуті в межах справи № 5017 / 807 / 2012.

Господарський суд звертає увагу відповідача на той факт, що встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України місячний строк для звернення кредитора до суду із позовом про оскарження дій ліквідаційної комісії з приводу відмови або ухилення від визнання заявлених грошових вимог розпочинає свій перебіг саме з моменту, коли кредитор дізнався або мав дізнатися про таку відмову юридичної особи, яка ліквідується. При цьому, відмова ліквідаційної комісії обов’язково має бути оформлена відповідним документом, доведеним до відома кредитора. В свою чергу, реалізація права кредитора на оскарження дій ліквідаційної комісії ніяким чином не пов’язана із зверненням останнього до суду із позовом про стягнення заборгованості в загальному порядку.

Таким чином, заперечення ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” проти позову із вищезазначених підстав судом відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

В силу положень ч.ч. 8, 9, 11 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

З огляду на наведені положення чинного законодавства суд зазначає, що пред’явлені кредитором в процесі ліквідації юридичної особи грошові вимоги мають бути обов’язково розглянуті ліквідаційною комісію, з повідомленням кредитора про результати такого розгляду. При цьому, вимоги кредитора мають бути визнані ліквідаційною комісією за умови їх обґрунтованості та включені до реєстру вимог кредиторів юридичної особи, що припиняється шляхом ліквідації.

Слід зазначити, що чинним законодавством не визначено деталізованого порядку розгляду пред’явлених вимог ліквідаційною комісією юридичної особи. У зв’язку з викладеним суд зазначає, що обґрунтованість заявлених кредитором вимог має визначатись шляхом дослідження правової природи зобов’язань, які визначені як підстава виникнення обов’язку боржника, який ліквідується, перед кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір заборгованості ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” перед ДП „Одеський морський торговельний порт” в сумі 2 815 545,24 грн., що виникла на підставі договору підряду на виконання робіт з ремонту р/с „Світломор –4” (кап. ремонт) № КД-12485 від 30.10.2008р. (з урахуванням додаткових угод до нього), встановлений рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2012р. по справі № 5017 / 807 / 2012, яке на теперішній час набрало законної сили та є чинним. В силу приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України, вказаний факт є преюдиціальним, оскільки встановлений судовим рішенням господарського суду, ухваленим за наслідком розгляду справи, в якій брали участь ті самі сторони.

Слід зазначити, що з метою визнання саме вказаних грошових вимог позивач і звернувся до ліквідаційної комісії ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” з вимогою, викладеною у листі № 020/1-162 від 28.02.2012р.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів, рішення суду та актів цивільного законодавства. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Крім того, згідно зі ст. 115 ГПК України рішення господарських судів, які набрали законної сили. є обов’язковими до виконання на всій території України.

З огляду на викладені обставини суд зазначає, що особа не може бути звільнена від виконання грошового обов’язку, наявність якого встановлена судовим рішенням, незалежно від того, чи перебуває такий боржник у процесі ліквідації. Суд зазначає, що включення обґрунтованих грошових вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів боржника, що припиняється шляхом ліквідації, є необхідним з метою забезпечення подальшого виконання даного обов’язку боржником та захисту інтересів кредитора.

Таким чином, приймаючи до уваги, що обґрунтованість грошових вимог ДП „Одеський морський торговельний порт” до відповідача в сумі 2 815 545,24 грн., які були пред’явлені позивачем до ліквідаційної комісії ДП „Морська аварійно –рятувальна служба”, в подальшому була встановлена чинним на теперішній час судовим рішенням, господарський суд дійшов висновку про неправомірність дій ліквідаційної комісії відповідача щодо ухилення від визнання вказаних грошових вимог ДП „Одеський морський торговельний порт” та включення їх до реєстру вимог кредиторів ДП „Морська аварійно –рятувальна служба”.

З огляду на викладене, позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт” про зобов’язання ліквідаційної комісії ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” включити ДП „Одеський морський торговельний порт” до реєстру вимог кредиторів відповідача із грошовими вимогами в сумі 2 815 545,24 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що позивачем було необгрунтовано включено до складу грошових зобов’язань, вимоги про включення яких до реєстру вимог кредиторів ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” висуваються в межах даної справи, грошові кошти в сумі 56 310,90 грн., що є сумою судового збору, присудженого до стягнення на користь позивача за рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2012р. по справі № 5017/807/2012, оскільки вказані вимоги в досудовому порядку, як того вимагають приписи ст.ст. 105, 112 ЦК України, з боку ДП „Одеський морський торговельний порт” до ліквідаційної комісії відповідача не пред’являлись.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ДП „Одеський морський торговельний порт” про зобов’язання відповідача включити позивача до реєстру вимог кредиторів ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” із грошовими вимогами в сумі 2 815 545,24 грн., а не на суму 2 871 856,14 грн., як того вимагає ДП „Одеський морський торговельний порт”.

Суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, обгрунтовані фактом визначення спірного грошового зобов’язання виключно як авансу за договором підряду на виконання робіт з ремонту р/с „Світломор –4” (кап. ремонт) № КД-12485 від 30.10.2008р. (з урахуванням додаткових угод до нього), а не як заборгованості за виконані ремонтні роботи, з огляду на наступне.

Так, на підтвердження вказаних доводів, позивачем було здійснено посилання на окремі положення мотивувальної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2012р. по справі № 5017 / 807 / 2012, згідно із якими судом було визначено? що предметом позову по вказаній справі є виконання обов’язків ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” щодо сплати авансу на підставі п. 2 додаткової угоди від 11.10.2010р. до договору підряду на виконання робіт з ремонту р/с „Світломор –4” (кап. ремонт) № КД-12485 від 30.10.2008р.

В свою чергу, господарський суд звертає увагу відповідача на той факт, що по тексту вказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду встановлено, що заявлена ДП „Одеський морський торговельний порт” сума заборгованості в сумі 2 815 545,24 грн. за вищезазначеним договором визначена виходячи із загальної вартості виконаних ремонтних робіт в розмірі 8 715 545,24 грн., зменшеної на суму передплати в розмірі 5 900 000 грн.

В будь-якому разі суд зазначає, що наявність невиконаного грошового зобов’язання відповідача перед ДП „Одеський морський торговельний порт” в сумі 2 815 545,24 грн., яке виникло на підставі договору підряду на виконання робіт з ремонту р/с „Світломор – 4” (кап. ремонт) № КД-12485 від 30.10.2008р. (з урахуванням додаткових угод до нього), є встановленим судовим рішенням преюдиціальним фактом, який не потребує доведення, незалежно від правової природи вказаного платежу.

При цьому, позовні вимоги компанії ДП „Одеський морський торговельний порт” в частині визнання останнього кредитором ДП „Одеський морський торговельний порт”, є вимогами, направленими на встановлення юридичного факту, що з урахуванням приписів ст. 12 ГПК України та у розумінні роз’яснень, наданих Пленумом Вищого господарського суду України у постанові №10 від 24.10.2011р. „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” дозволяє суду дійти висновку про непідвідомчість спору у названій частині позову господарським судам, та, в свою чергу, тягне за собою необхідність застосування в даному випадку приписів п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог ДП „Одеський морський торговельний порт” про визнання позивача кредитором підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, відповідно до ст.ст. 11, 104, 105, 110 –112, 509, 525, 526, 617, 625 ЦК України, ст. 35 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт” підлягають частковому задоволенню шляхом зобов’язання ДП „Морська аварійно-рятувальна служба” включити позивача до реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами в сумі 2 815 545,24 грн. В свою чергу, у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання ДП „Морська аварійно-рятувальна служба” включити позивача до реєстру вимог кредиторів з додатковими грошовими вимогами в сумі 56 310,90 грн. слід відмовити згідно зі ст.ст. 105, 112 ЦК України. При цьому, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання позивача кредитором ДП „Морська аварійно –рятувальна служба” підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору у повному обсязі покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, оскільки даний спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 105, 110 –112, 509, 525, 526, 617, 625 ЦК України, ст. 35 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, ст.ст. 32, 33, 35, 43, 44-49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” кредитором державного підприємства „Морська аварійно –рятувальна служба” –припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Зобов’язати державне підприємство „Морська аварійно-рятувальна служба” /65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3а, код ЄДРПОУ 01125643, р/р 26000010116124 в філії АТ „Укрексімбанк” м. Одеси, МФО 328209/ включити державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” /65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р 26004124091 в ПАТ „Марфін Банк” м. Іллічівськ, МФО 328168/ до реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами в сумі 2 815 545 грн. 24 коп. /два мільйони вісімсот п’ятнадцять тисяч п’ятсот сорок п’ять грн. 24 коп./. Наказ видати.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з державного підприємства „Морська аварійно-рятувальна служба” /65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3а, код ЄДРПОУ 01125643, р/р 26000010116124 в філії АТ „Укрексімбанк” м. Одеси, МФО 328209/ на користь державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” /65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р 26004124091 в ПАТ „Марфін Банк” м. Іллічівськ, МФО 328168/ судовий збір в сумі 1 073 грн. 00 коп. /одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 30.07.2012р.

Суддя Желєзна С.П.