Рішення № 25448751, 26.07.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.12 Справа № 17/5014/1467/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ

про стягнення 20166267 грн. 05 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Лавриненко В.С., довіреність № 21 від 03.01.2012;

від відповідача –Булана О.С., довіреність № 945 від 23.04.2012;

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу за активну електричну енергію у сумі 18239234,58 грн., боргу за реактивну електричну енергію у сумі 247671,42 грн., пені у сумі 1206366,96 грн., інфляційних нарахувань у сумі 168366,13 грн., 3% річних у сумі 304627,96 грн. за договором про постачання електричної енергії від 27.05.2011 №69к.

Відповідач відзивом на позовну заяву, позов визнає у повному обсязі та просить зменшити розмір неустойки на 50 %.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

27.05.2011 між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (позивач у справі), як Постачальником, та ТОВ «Луганськвода»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № 69к на постачання електричної енергії (далі –Договір), за яким Постачальник, зобов’язався постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику її вартість.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно першого числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію у вересні 2011 року –квітні 2012 року відповідачеві належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по повній сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року, на сплату якої позивачем було виставлено рахунки № 69к/9/1, № 69к/10/1, № 69к/11/1, № 69к/12/1, № 69к/1/1, № 69к/2/1, № 69к/3/1, № 69к/4/1.

Також в процесі використання електричних мереж та споживання електроенергії відповідач генерує реактивну електроенергію і потужності, що спричиняє додаткові технологічні втрати активної електроенергії та погіршує показники якості останньої. Таким чином, згідно умов договору відповідач має сплачувати вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, зокрема, за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року. Відповідачу було вручено рахунки № 69к/9/3, № 69к/10/3, № 69к/11/3, № 69к/12/3, № 69к/1/3, № 69к/2/3, № 69к/3/3, № 69к/4/3, але оплату реактивної електроенергії не було здійснено в повному обсязі та вчасно. Станом на день слухання даної справи борг в сумі 247671,42 грн. не погашений.

У зв’язку з тим, що відповідач умови договору порушив та вартість послуг з постачання електроенергії не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 168366,13 грн. та 3% річних в сумі 304627,96 грн. у судовому порядку.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу на виконання умов Договору та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами. У зв’язку з чим суд дійшов висновку про наявність боргу за спожиту активну електроенергію та послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року в сумах 18239234,58 грн. та 247671,42 грн. відповідно.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 1206366,96 грн.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії.

Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, що надаються споживачам.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, до 603183,48 грн. У стягненні решти пені слід відмовити.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 168366,13 грн. та 3% річних в сумі 304627,96 грн., за періоди згідно наданого позивачем розрахунку.

Сума боргу за спожиту активну та перетікання реактивної електроенергії за вказаний період (травень - серпень 2011 року), на яку нарахована пеня, інфляційні нарахування, 3% річних стягнуто за рішеннями господарського суду Луганської області: рішення господарського суду Луганської області №17/105/2011 від 01.08.2011р., а саме: 199878,58 грн. - інфляційні, нарахування, 53255,29 грн. -3% річних;

- рішення господарського суду Луганської області №11/172/2011 від 17.11.2011 р., а саме: 6007740,90 грн. - борг за активну електроенергію в червні-серпні 2011 р., 126048,70 грн. - борг за реактивну електроенергію в червні-серпні 2011 р., пеню в розмірі 252737,57 грн., інфляційні нарахування в розмірі 91499,51 грн., 3% річних у розмірі 197493,09 грн.).

Вищезазначені рішення суду є такими, що набрало законної сили, тому в частині з’ясування факту наявності боргу має місце преюдиція у вигляді рішень у справах №17/105/2011 та 11/172/2011, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на час її слухання борг відповідачем не погашений.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 168366,13 грн. та 3% річних –в сумі 304627,96грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В решті вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, б. 166, ідентифікаційний код 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937:

- суму боргу за активну електроенергію в сумі 18239234,58 грн.на р/рахунок № 260323159060, МФО 304665 у ВАТ «Державний ощадний банк України»;

-суму боргу за реактивну електроенергію247671,42 грн., пеню в сумі 603183,48 грн., інфляційні нарахування у сумі 168366,13 грн. та 3% річних в сумі 304627,96 грн., витрати по сплаті судового збору мита у сумі 64380,00 грн. на р/рахунок № 2600418644 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 31.07.2012.

Суддя О.С. Фонова