Рішення № 25448740, 24.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2012 р. Справа № 25/063-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом 1 Спеціального регіонального центру швидкого реагування Оперативно –рятувальної служби цивільного захисту МНС України,

04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 150

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівказернопродукт",

07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Комсомольська, 135-В

про стягнення 6 162,33 грн.

за участю представників:

позивача –Мельниченко Ю.А. (довіреність від 21.06.2012);

відповідача – Житнюк Ю.В. (довіреність від 02.07.2012).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява 1 Спеціального регіонального центру швидкого реагування Оперативно –рятувальної служби цивільного захисту МНС України (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівказернопродукт" (далі –відповідач) про стягнення 6 162,33 грн., з яких: 5 917,40 грн. –основний борг, 39,88 грн. –пеня, 205,05 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за послуги, що отримані відповідно до договору на постійне та обов’язкове обслуговування від 16.11.2011 №210.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.07.2012.

03.07.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №10483 від 03.07.2012) відповідач подав документи на вимогу ухвали суду від 19.06.2012.

03.07.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №10511 від 03.07.2012) позивачем подано уточнення до позовної заяви від 02.07.2012 №1039 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення 8 248,36 грн. –основного боргу, 39,88 грн. –пені, 205,05 грн. –3 % річних.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

У судовому засіданні 03.07.2012 оголошувалась перерва на 24.07.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

20.07.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№11584 від 20.07.2012) позивач надав уточнення позовних вимог від 20.07.2012 №1177, яким у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв’язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову: 8 383,33 грн., з яких: 8 248,36 грн. –основний борг, 113,08 грн. –пеня, 21,89 грн. –3 % річних, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року”.

У судовому засіданні 24.07.2012 оголошувалась перерва на 24.07.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

24.07.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 11790 від 24.04.2012) позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог у частині стягнення 113,08 грн. пені та 21,89 грн. 3 % річних.

Враховуючи те, що відмова від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, підписана уповноваженим на те представником - Мельниченко Ю.А. (довіреність від 21.06.2012), господарський суд вважає за можливе прийняти часткову відмову позивача від позову, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України до прийняття часткової відмови позивача від позову у судовому засіданні 24.03.2012 господарським судом роз’яснено наслідки цієї процесуальної дії, передбачені пунктом 4 частини 1, частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, у даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 8 248,36 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.04.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між 1 Спеціальним регіональним центром швидкого реагування Оперативно –рятувальної служби цивільного захисту МНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баришівказернопродукт" укладено договір на постійне та обов’язкове обслуговування від 16.11.2011 №210 (далі –Договір), предметом якого є організація та здійснення позивачем аварійно-рятувального обслуговування відповідача з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об’єкті відповідача надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків.

Договір укладено на виконання статті 5 Закону України „Про аварійно-рятувальні служби” та постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1214, якою затверджено „Перелік об’єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами”.

На виконання умов Договору відповідач зобов’язався, зокрема, оплачувати, відповідно до умов Договору, постійне та обов’язкове обслуговування позивачем відповідача, відшкодовувати витрати, що пов’язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій (пункт 3.1.11. Договору).

Плата за обслуговування здійснюється відповідачем до 10 числа наступного місяця за попередній місяць, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача (пункт 4.5. Договору).

Термін дії договору - до 31.12.2012 (пункт 7.1. Договору).

На підставі розділу 4 Договору сторонами погоджено вартість робіт, що складає 295,87 грн. за годину. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додано до матеріалів справи та який відповідно до пункту 4.1. Договору є невід’ємною його частиною.

Сторонами складено, підписано та скріплено їх печатками Акт обстеження потенційно-небезпечного об’єкту, де визначено, що для обслуговування даного об’єкта необхідно 4 години на місяць. Копію Акту залучено до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, загальна вартість обслуговування на місяць становить 1 183,48 грн.

Разом з тим, відповідачем як доказ до матеріалів справи залучено ідентичний тому, що наданий позивачем, Акт обстеження потенційно-небезпечного об’єкту, проте, вже з написом зі сторони відповідача, стосовного того, що у зв’язку з неповною завантаженістю підприємства, відповідач вважає недоцільним збільшувати обсяг обслуговування об’єкта.

Розглянувши вказані розбіжності в екземплярах Акту обстеження потенційно-небезпечного об’єкту, суд дійшов висновку, що, оскільки обидва екземпляри вказаного Акту підписано та скріплено печатками обох сторін, у тому числі, погоджено генеральним директором відповідача –Нестеренком О.П., крім того, напис про заперечення відповідача міститься не на екземплярі акту, переданого позивачу, а лише на екземплярі, що зберігається у відповідача, тому, вказаний екземпляр Акту, не буде братися судом до уваги у якості доказу того, що відповідач заперечував проти вказаного у ньому обсягу обслуговування об’єкта.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги на суму 8 840,10 грн., що підтверджується надісланими на адресу відповідача Актами здачі-прийняття робіт, а саме: від 28.11.2011 №177 на суму 591,74 грн. (оплачений відповідачем, що підтверджується випискою з рахунку позивача від 13.01.2012 №31255272210126 та не заперечується відповідачем) від 29.12.2011 №196 на суму 1 183,48 грн., від 30.01.2012 №14 на суму 1 183,48 грн., від 27.02.2012 №34 на суму 1 183,48 грн., від 30.03.2012 №52 на суму 1 183,48 грн., від 28.04.2012 №81 на суму 1 183,48 грн. (підтверджується реєстром поштових відправлень за квітень, отримання відповідачем не заперечується), від 30.05.2012 №105 на суму 1 183,48 грн., від 25.06.2012 №129 на суму 1 183,48 грн. Проте, вказані вище Акти повернуто відповідачем позивачу (крім Акта від 28.11.2011 №177) без погодження.

Відповідно до пункту 4.4. Договору за умови неповернення об’єктом та неотримання аварійно-рятувальною службою підписаного Акта приймання виконаних робіт (надання послуг) чи ненадання об’єктом обґрунтованих письмових заперечень, щодо виконання умов Договору у звітному місяці, до 5 числа наступного місяця за попередній місяць, вважається, що роботи (послуги) у такому місяці виконані аварійно-рятувальною службою в повному обсязі і прийняті об’єктом без будь-яких зауважень, а Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) таким, що підписаний сторонами.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду, з урахуванням збільшення позовних вимог, відповідач не оплатив вартість наданих послуг на суму 8 284,36 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з листами, а саме:

- від 29.12.2011 №140 про те, щоб позивач не збільшував обсяги обслуговування об’єкта співробітниками до 4 годин, у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача;

- від 09.02.2012 №7 про розірвання Договору у зв’язку з необґрунтованістю підвищення вартості послуг та неможливістю відповідача їх оплатити;

- 05.03.2012 №12 про розірвання Договору у зв’язку з невиконанням позивачем своїх обов’язків.

З огляду на вказані листи, позивачем на адресу відповідача надіслано лист від 23.02.2012 №350, в якому повідомлено про те, що Договір укладено на виконання вимог чинного законодавства, враховуючи те, що відповідач входить до переліку потенційно-небезпечних об’єктів, а також звернув увагу відповідача на те, що калькуляція та Акт обстеження попередньо погоджені сторонами та, з огляду на це, позивач в односторонньому порядку не підвищував вартість послуг. З приводу розірвання Договору, позивач виклав в листі пункт 7.3. Договору та довів до відома відповідача, про те, що останній має право звернутися, у відповідності до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України, до суду.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як свідчить Договір, він набрав чинності з 16.11.2011 та діє до 31.12.2012.

Пункт 7.3. Договору визначає, що дія Договору може бути припинена у разі закриття об’єкта та ліквідації причин, які зумовлюють його небезпечність, що підтверджується актом спеціально утвореної міжвідомчої комісії.

Разом з тим, пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у разі спорів і суперечок, які виникають з Договору або у зв’язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази наявності вищевказаних підстав для припинення дії Договору чи того, що відповідач звертався до суду з позовом про розірвання Договору.

Крім того, відповідач заперечує позов тим, що за спірний період позивач ні разу не з’являвся на території об’єкту, як це передбачено Актом обстеження, як доказ того, надав лист Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ Сокіл»від 13.07.2012 №20/1 з яким у відповідача укладено договір про надання охоронних послуг на об’єкті від 17.2.2011 №17-12/11, про те, що у період з грудня 2011 року по червень 2012 року на території об’єкта представників позивача не зафіксовано.

Вказаний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ Сокіл»судом до уваги як доказ не береться з огляду на те, що до нього не додано жодних доказів (журнал реєстрації, тощо) в яких би було зазначено або не зазначено, що позивач не з’являвся на територію об’єкта в спірний період.

Проте, позивачем факт відсутності його представників на об’єкті не заперечується, до матеріалів справи подано Акти про недопущення особового складу аварійно-рятувальної служби на територію об’єкта, починаючи з січня 2012 року по травень 2012 року та дорожні листи з обліком роботи автомобілів №№ 41, 33, 35, 55, 79, 128, 102 з зазначенням дати, місяця і часу виїзду автомобіля на об’єкт відповідача.

Факт договірних відносин між сторонами у справі за Договором підтверджується також частковою сплатою відповідачем наданих йому позивачем послуг за спірним Договором в сумі 591,74 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача від 13.01.2012 №31255272210126 та не заперечується відповідачем, тому твердження відповідача щодо неотримання ним від позивача послуг за даним договором є безпідставним, і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 06.03.2012 №420 щодо заборгованості з оплати наданих послуг за Договором (копію претензії залучено до матеріалів справи), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.03.2012. Відповідач вказану претензію отримав 14.03.2012, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача.

Відповідач листом від 16.03.2012 №16 відмовив у задоволенні претензії, посилаючись на скрутне матеріальне становище, збільшення позивачем розцінок на обслуговування та збільшення обслуговуючого персоналу.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 527 Цивільного кодексу України, боржник має виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

З огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, що між сторонами існують правовідносини за Договором, який є чинним на момент розгляду справи, вартість робіт за годину погоджена у двосторонньому порядку в калькуляції на аварійно-рятувальне обслуговування об’єкта, а необхідна кількість годин на місяць (4 години) визначена в Акті обстеження потенційно-небезпечного об’єкту, що також погоджений сторонами, позивачем надано суду належні докази виконання ним умов Договору, проте, в порушення умов Договору, відповідачем роботи не прийняті та не оплачені в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовну вимогу щодо стягнення 8 284,36 грн. заборгованості, з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог у частині стягнення 113,08 грн. –пені та 21,89 грн. –3 % річних, вважає доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, такою, що підлягає задоволенню.

У зв’язку з надходженням заяви позивача про відмову від позовних вимог у частині стягнення 113,08 грн. пені та 21,89 грн. 3 % річних, яка не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, підписана уповноваженим на те представником - Мельниченко Ю.А. (довіреність від 21.06.2012), господарським судом прийнято часткову відмову позивача від позову, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівказернопродукт" (07500, Київська область, смт Баришівка, вул. Комсомольська, 135-В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32445705) на користь 1 Спеціального регіонального центру швидкого реагування Оперативно –рятувальної служби цивільного захисту МНС України (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 150, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33945453) 8 284 (вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 36 коп. основної заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 30.07.2012.

Суддя С.О. Саванчук