Рішення № 25448542, 19.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/6066-2012

19.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій»

до Приватного підприємства «НІКА-М «СТИЛЬ-КУХНІ»

про стягнення 4006,46 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Заблоцький І.Л., дор. від 20.06.2012 р.

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 19.07.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київський завод експериментальних конструкцій»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «НІКА-М «СТИЛЬ-КУХНІ»про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 4006,46 грн.

08.05.2012 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-13/6066-2012, витребувано документи та докази і сторін зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 30.05.2012.

У судове засідання призначене на 30.05.2012 представники сторін не з’явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляд справи були повідомлені своєчасно та належним чином, витребувані судом докази по справі не надали.

Ухвалою суду від 30.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 12.06.2012 року та зобов’язано сторони виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.

У засідання суду 12.06.2012 року представники сторін не з’явились, вимоги попередніх ухвал не виконали, від позивача через канцелярію суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 12.06.2012 року судом розглянуто та задоволено клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено на 07.07.2012 року. Зобов’язано сторони виконати вимоги попередніх ухвал.

В судове засідання 03.07.2012 року з’явився представник позивача, свої позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити. Разом з тим, в судовому засіданні 03.07.2012 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 19.07.2012 року.

19.07.2012 року судове засідання після перерви було продовжено. Представник позивача в засідання суду після перерви з’явився.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом докази по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Київський завод експериментальних конструкцій»(надалі - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «НІКА-М «СТИЛЬ-КУХНІ»(надалі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 191.

Відповідно до п. 1.1. укладеного договору, орендодавець за актом приймання –передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) майно (далі –об’єкт оренди або приміщення), визначене договором. Об’єктом оренди за договором є приміщення під офіс 45,7 кв. м. в будівлі № 2 на території заводу по вул. Алма-Атинська, 8.

За умовами договору та додаткової угоди № 1 до договору оренди № 191 від 01.02.2010 року, сторони передбачили порядок та строк здійснення розрахунків, згідно якого орендар на умовах попередньої оплати до 1-го числа наступного місяця перераховує орендодавцеві орендну плату за наступний місяць.

Судом встановлено, що згідно Акту приймання-передачі основних фондів в оренду від 01.02.2010 року підписаного та скріпленого печатками обох сторін, зазначене приміщення було передано відповідачу.

Позивачем на адресу відповідача направлялися рахунки-фактури на оплату орендної плати № СФ-0000476 від 21.02.2011 року на суму 1948,60 грн., № СФ-0000748 від 18.03.2011 року на суму 1945,86 грн. та рахунки-фактури на оплату послуг зв’язку № СФ-0000572 від 14.03.2011 року на суму 56,00 грн., № СФ-0000841 від 11.04.2011 року на суму 56,00 грн., проте зазначені рахунки були залишені відповідачем неоплаченими.

Як свідчать матеріали справи, позивач 20.04.2012 року направив відповідачу листа за вих. № 99/6, в якому вказує, що заборгованість по договору оренди № 191 від 01.02.2010 року станом на 20.04.2011 року складає 4006,54 грн. та пропонує відповідачу сплатити її в строк до 01.05.2011 року. Разом з тим, позивач зазначає про розірвання договору в односторонньому порядку, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати орендної плати за договором.

Проте зазначена вимога залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Відповідно до п. 3.6. договору оренди, сторони дійшли згоди про те, що договір може вважатися розірваним в односторонньому порядку у разі несвоєчасної оплати орендарем орендної плати, більш як на 5 календарних днів.

Згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зважаючи на викладене, позивач звергнувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати орендованого приміщення, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором оренди № 191 від 01.02.2010 року є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 3894,46 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 112,00 грн. заборгованості, нарахованої позивачем за послуги зв’язку задоволенню не підлягають, оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди такі послуги і розрахунок за них не передбачені.

Приписами статей 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «НІКА-М «СТИЛЬ-КУХНІ»(02090, м. Київ, вул.. Алма-Атинська, 8, р/р 26002193559 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код 36688170) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій»(02090, м. Київ, вул.. Алма-Атинська, 8, р/р 26004128782 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код 00109339) 3894,46 грн. основного боргу, 1595,12 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

2. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 26.07.2012