Рішення № 25448451, 23.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/3805-2012

23.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю.", м.Київ

до Приватного підприємства "Вілена", м.Київ

про стягнення 71 577,78 грн.

Судді: Капцова Т.П. (головуючий)

Куркотова Є.Б.

Васильченко Т.В.

Представники:

від позивача: Малюга В.В. –пред. по довір.

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до Приватного підприємства "Вілена" про стягнення 69 540,16 грн., сплачених ним в якості попередньої оплати робіт по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню та монтажу накриття, посилаючись на порушення відповідачем умов щодо виконання робіт. Крім того, позивач просить стягнути 208,62 грн. –інфляційних втрат, 1 829,00 грн. –3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач взяв на себе зобов’язання здійснити роботи по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню та монтажу накриття сотовим полікарбоном, проте роботи не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача сплаченого позивачем авансу в розмірі 69 540,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.12 порушено провадження у справі № 5011-70/3805-2012 та призначено розгляд справи на 19.04.12.

У судове засідання 19.04.12р. представник позивача з’явився та заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Представником позивача подано заяву про уточнення ціни позову, відповідно до якої позивач просить суд стягнути заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 71 748,42 грн.

Представник відповідача в судове засідання 19.04.12 не з’явився, причини неявки повноважного представника відповідача суду не повідомлено, вимоги ухвали суду від 29.03.2012р. не виконано.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.12 р. розгляд справи було відкладено на 21.05.12 р.

У судове засідання 21.05.12 р. представник позивача з'явився та заявив клопотання про продовження строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Представник відповідача у судове засідання 21.05.12 р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.12 р. строк розгляду справи продовжено на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 11.06.12р.

У судове засідання 11.06.12р. представники сторін не з’явилися. Представником позивача 06.06.12 через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи №5011-70/3805-2012 у зв’язку з перебуванням у щорічній відпустці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-70/3805-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року визначено склад суду для розгляду справи № 5011-70/3805-2012 - Капцова Т.П. (головуюча), Васильченко Т.В, Куркотова Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.12р. справу № 5011-70/3805-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 25.06.12 р.

У судове засідання 25.06.12р. представники сторін не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.12 р. розгляд справи відкладено на 23.07.2012 р.

У судове засідання 23.07.12 р. з’явився представник позивача, яким подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 23.07.2012 р. Відповідно до поданої заяви від 23.07.12 р. представник позивача зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути суму основного боргу у розмірі 69 540,16 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача від 23.07.2012 р. прийнята колегією суддів, у зв’язку з чим, подальший розгляд справи №5011-70/3805-2012 здійснюється в межах позовних вимог про стягнення з відповідача 69 540,16 грн.

Представник відповідача у судове засідання 23.07.12р. не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться повернуті листи суду, які надсилалися на адресу на відповідача, з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.03.2012 року та ухвали суду від 19.04.2012р., від 21.05.2012р., від 11.06.12 р. та від 25.06.12 р. були надіслані судом за адресою відповідача зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається обізнаним про слухання даної справи та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач не з’явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, та не надав документів, витребуваних судом, колегія суддів на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 23.07.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення 69 540,16 грн.

У судовому засіданні 23.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року на підставі усної домовленості позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю." (далі - ТОВ «Максіма В.Ю.) та відповідача - Приватного підприємства «Вілена»(далі –ПП «Вілена»), відповідач зобов’язався виконати роботи по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню та монтажу накриття сотовим полікарбоном.

Як встановлено колегією суддів, 05.05.2011 р. позивачем у відповідності до рахунку-фактури №СФ-00088, виставленого відповідачем, перераховано ПП «Вілена»10 500,00 грн. в якості попередньої оплати за виконання ремонту алюмінієвих конструкцій.

Крім того, 11.05.2011р. на підставі рахунку-фактури № СФ-00089, ТОВ "Максіма В.Ю." перераховано на рахунок ПП «Вілена»суму в розмірі 59 040,16 грн. в якості попередньої оплати за виготовлення та монтаж накриття сотовим полікарбоном.

В подальшому шляхом листування, про що свідчать листи позивача № 59 від 16.09.2011 р., № 61 від 21.09.11 р. та листи відповідача № 37 від 01.09.2011р., № 41 від 04.10.2011 р., сторони узгоджували дату початку та строк виконання відповідачем робіт по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню та монтажу накриття.

Як вбачається з листа № 41 від 04.10.2011 р. відповідач зобов’язався розпочати роботи з 10.11.11 р. та виконати їх на протязі 20 робочих днів.

Як зазначає позивач, у зв’язку з тим, що станом на 16.01.12 р. проведення робіт по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню та монтажу накриття не розпочалося, позивачем 16.01.12 р. направлено відповідачу вимогу повернути кошти, які було сплачено позивачем у якості авансу за виконання обумовлених робіт в розмірі 69 540,16 грн.

Проте, зазначена вимога була залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Предметом спору у даній справі є стягнення 69 540,16 грн., сплачених позивачем в якості авансу за роботи по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню і монтажу накриття сотовим полікарбоном.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Нормами ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Частиною 1 статті 644 Цивільного кодексу України передбачено, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Наявні у справі докази свідчать про те, що відповідачем позивачу надано комерційну пропозицію № 1921 від 26.04.2011 р. та виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-000088 від 05.05.2011 р. на суму 10 500,00 грн. на ремонт алюмінієвих конструкцій та рахунок-фактуру № СФ-000089 від 11.05.2011р. на суму 59 040,16 грн. на виготовлення та монтаж накриття сотовим полікарбоном, які були оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 95 від 05.05.2011 р. та платіжним дорученням № 99 від 11.05.2011 р., що свідчить про прийняття позивачем пропозиції відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 56 від 05.08.2011 р. позивач звертався до відповідача з проханням надати технічну документацію та приблизний поетапний графік проведення робіт по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню та монтажу накриття сотовим полікарбоном та терміни приймання виконаних робіт.

В подальшому листом № 59 від 16.09.11 р. позивач просив відповідача визначити конкретну дату проведення робіт, а листом № 61 від 21.09.2011 р. позивач просив відповідача надати графік робіт та провести роботи до 30.09.11р.

В свою чергу, відповідач листом № 41 від 04.10.11 р. зобов’язався розпочати роботи з 10.11.2011 р. та протягом 20 робочих днів їх виконати.

З вищезазначеного вбачається, що в даному випадку між сторонами було укладено договір на ремонт алюмінієвих конструкцій, виготовлення та монтаж накриття у спрощеній формі.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 3, 4 статті 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно частини 1, 2 статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Як вбачається з листа позивача № 65 від 14.11.2011 р. роботи по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню та монтажу накриття у строк, погоджений сторонами шляхом листуванням, ПП «Вілена»виконані не були.

Відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 2 статті 220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2011 р. позивач листом № 65 від 14.11.2011 р. просив відповідача виконати роботи до 30.11.2011 р. або повернути сплачені кошти в розмірі 69 540,16 грн. до 30.11.2011 р. за невиконані роботи.

В подальшому листом № 65 від 14.11.2011 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, оскільки станом на 16.01.12 р. роботи відповідачем виконані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Підставами, що дають право законно отримати та зберігати майно, можуть бути різного роду факти, перелік яких наводиться в статті 11 Цивільного кодексу України. Якщо підстава згодом відпала, особа зобов’язана повернути безпідставно набуте або збережене майно.

Відповідно до ст. 33 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що ним були виконані роботи по ремонту алюмінієвих конструкцій, виготовленню та монтажу накриття сотовим полікарбоном.

З огляду на те, що відповідачем вищевказані роботи виконано не було, правові підстави для набуття та утримання відповідачем попередньої оплати в розмірі 69 540,16 грн. у відповідача відсутні.

Отже, з огляду на норми статті 1212 Цивільного кодексу України колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 69 540,16 грн. підлягають задоволенню.

Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові Вищого господарського суду України від 21.02.2012 р. у справі №23/439.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49 ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вілена»(01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд. 6/2 літера «А», код ЄДРПОУ 30305244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю." (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, буд. 2 літера А, офіс 306, код ЄДРПОУ 31564854) 69 540 (шістдесят дев’ять п’ятсот сорок) грн. 16 коп. –суми боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.07.2012 р.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді:

Куркотова Є.Б.

Васильченко Т.В.