Постанова № 25448393, 27.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

іменем України

про визнання боржника банкрутом

27.07.2012

справа № 46/91-б

ЗЗа заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю “Денман Груп”

До

Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” (ідентифікаційний код 16396804)

Про

банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від боржника

Басовська К.О. —представник за довіреністю від 23.04.2012 р., Рисик Р.М. —представник за довіреністю від 23.04.2012 р., Рижий А.А. —представник за довіреністю від 23.04.2012 р.

Арбітражний керуючий

Дзус Т.І. (розпорядник майна)

Від голови комітету кредиторів

Бєлицька І.В.—представник за довіреністю від 03.07.2012 р.

Від кредиторів

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва —Адамчук К.С. (довіреність від 20.06.2012 р.)

Присутні

Шаргало Р.В. —арбітражний керуючий

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Денман Груп” (далі –заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” у зв’язку з неспроможністю підприємства погасити прострочену заборгованість в сумі 1 026 360,80 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/91-б від 21.03.2011 р., яку призначено до розгляду на 11.04.2011 р.

18.04.2011 р. в указаній справі відбулося підготовче засідання, у якому, зокрема, було визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 1 026 445,86 грн., призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дзус Т.І., попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів призначено на 06.02.2012 р.

15.06.2012 р. відбулося попереднє судове засідання, в якому кредиторами боржника було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Денман Груп”, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі м. Києва, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Комбінат хлібопродуктів “Катеринопільський”, а також відмовлено Бекарєву О.В. та Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1”.

У липні 2012 року через відділ діловодства суду від голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. До вказаного клопотання приєднано протокол зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” від 10.07.2012 р. та протокол зборів комітету кредиторів від 13.07.2012 р.

Для розгляду в установленому порядку вказаного рішення комітету кредиторів боржника судом було призначено судове засідання на 27.07.2012 р.

Станом на час розгляду справи від боржника через канцелярію суду надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та про призначення колегіального розгляду справи.

Крім того, арбітражним керуючим Шаргало Романом Вікторовичем через відділ діловодства суду подано заяву від 27.07.2012 р. про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” та копію ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства.

В судове засідання 27.07.2012 р. з’явилися представники боржника, голова комітету кредиторів, розпорядник майна та представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

За наслідками заслуховування обґрунтувань представників боржника та заперечень інших учасників провадження в ході судового засідання було відхилено клопотання боржника про колегіальний розгляд даної справи (відповідна ухвала в матеріалах справи).

В подальшому представникам боржника судом було відмовлено в задоволенні клопотання про відвід судді Омельченка Л.В.

Надалі представниками боржника було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване бажанням директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” надати власні пояснення у справі, який станом на даний час знаходиться на лікарняному та не може бути присутнім в судовому засіданні.

В ході розгляду даного клопотання, виходячи з пояснень представників боржника, судом встановлено, що його директор вважає за необхідне надати суду пояснення з приводу заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” поточних грошових вимог.

Заслухавши заперечення представників інших учасників провадження проти відкладення розгляду справи, суд відхиляє вказане клопотання, оскільки зазначені вище пояснення директора боржника не є істотними на даному етапі розгляду клопотання комітету кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури та жодним чином не стосуються результату його вирішення. Крім того, всупереч основним принципам процесу доказування, заявниками клопотання не надано належних доказів перебування директора підприємства на лікарняному. Більше того, суд вважає за необхідне зазначити, що директор підприємства не обмежений у праві надання письмових пояснень у справі шляхом надсилання їх на адресу суду поштою.

Після відхилення судом клопотання про відкладення розгляду справи, представниками боржника було повторно заявлено відвід Омельченка Л.В., у задоволенні якого було відмовлено.

В подальшому представниками боржника було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке, за їх поясненнями, необхідне до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р., якою було залишено без змін ухвалу попереднього засідання від 15.06.2012 р. у справі № 46/91-б.

Представники учасників провадження у справі заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Відхиляючи клопотання боржника про зупинення провадження у справі, суд вважає його необґрунтованим та відхиляє з наступних підстав.

Вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі наведений у ст. 79 Господарського процесуального кодексу України. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають або можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, мають значення для даної справи.

Особливістю зупинення провадження у справі про банкрутство є те, що з моменту прийняття судом рішення про зупинення провадження у справі припиняються будь-які дії, пов'язані з таким провадженням. Тому рішення про зупинення провадження у справі повинно бути пов'язано з необхідністю розгляду іншої справи судом, яка в цілому унеможливить подальше провадження у справі про банкрутство (наприклад, визнання недійсними вимог ініціюючого кредитора).

Станом на даний час у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р., якою було залишено без змін ухвалу попереднього засідання від 15.06.2012 р. у справі № 46/91-б, набрала законної сили та не скасована.

Таким чином, зважаючи на вище викладене, оскільки вказана ухвала суду станом на 27.07.2012 р. є чинною та не скасована в касаційному порядку, на стадії вирішення питання щодо переходу до ліквідаційної процедури суд не уповноважений зупиняти провадження у справі. Також суд враховує, що станом на 27.07.2012 р. до матеріалів справи не подано доказів прийняття до провадження Вищим господарським судом України вказаної боржниками касаційної скарги.

Після відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі представниками боржника, в черговий раз було заявлено відвід судді Омельченку Л.В., що розцінюється судом як зловживання стороною своїми процесуальними правами.

Заслухавши заперечення учасників провадження судом було відхилено заяву про відвід.

Після оголошеної судом перерви в судовому засіданні представниками боржника було надано суду заяву Приватного підприємства “Вікторія-Безпека”, в якому останнє просить дозволити йому вступити в справу в якості інвестора з метою погашення заборгованості перед кредиторами.

Після ознайомлення з вказаним клопотанням голова комітету кредиторів боржника повідомила суд про відсутність на засіданні комітету, в якому вирішувалося питання щодо подальшого ходу процедури банкрутства, будь-яких відомостей чи пропозицій зі сторони вказаного інвестора чи боржника про бажання проведення санації та погашення вимог кредиторів.

З огляду на те, що вирішення питання про залучення інвестора та введення процедури санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” відноситься чинним законодавством до компетенції комітету кредиторів, вказана вище заява Приватного підприємства “Вікторія-Безпека” не може бути розглянута судом по суті та залишається без розгляду.

В ході вирішення питання щодо переходу до ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, представники боржника заперечували проти цього клопотання комітету кредиторів, посилаючись на наявність у боржника всіх можливостей та передумов до укладення мирової угоди та розрахунку з кредиторами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення розпорядника майна і представника голови комітету кредиторів, суд вважає заявлені вимоги щодо відкриття ліквідаційної процедури відносно боржника правомірними та такими, що підлягають задоволенню, зважаючи на таке.

Виходячи з приписів ч. 9 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” обов’язок скликання зборів кредиторів боржника, а також проведення аналізу його фінансової, господарської та інвестиційної діяльності покладено на розпорядника майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів. .

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16) .

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скоро чення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до суду з клопо танням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про припинення повно важень арбітражного керуючого (розпорядника майна) та про призначення нового арбітражного керуючо го тощо.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається від повідно до частини четвертої цієї статті (ч. 9 ст. 16).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2012 р. відбулися збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1”, якими прийнято рішення про обрання комітету кредиторів у складі трьох кредиторів —Товариства з обмеженою відповідальністю “Денман Груп”, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат хлібопродуктів “Катеринопільський”, що відображено у відповідному протоколі (копія в матеріалах справи).

13.07.2012 р. на засіданні комітету кредиторів було прийнято рішення про обрання головою комітету кредиторів представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Денман Груп”, а також про уповноваження розпорядника майна на звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури. Згідно з рішенням комітету кредиторів, ухваленим 13.07.2012 р., кандидатура арбітражного керуючого Дзус Т.І. була погоджена для пропозиції господарському суду про його призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” (копія протоколу зборів комітету кредиторів № 2 в матеріалах справи).

Також, під час розгляду справи, судом встановлено, що станом на 27.07.2012 р. повідомлень про виконання боржником грошових зобов’язань не поступало, не надходило заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” чи припинення провадження у справі № 46/91-б.

У ч. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором може бути призначено фізичну особу –суб’єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Комітетом кредиторів у судовому засіданні було запропоновано призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Дзус Т.І. (ліцензія серії АВ № 347304 від 19.11.2007 р.).

Також, заяву про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” через відділ діловодства суду було отримано від арбітражного керуючого Шаргало Р.І.

На момент розгляду судом питання про введення процедури ліквідації та призначення такого обов’язкового учасника провадження у справі як ліквідатор банкрута в судовому засіданні були присутні арбітражні керуючі Дзус Т.І. та Шаргало Р.В., який підтримав свою заяву про участь у справі.

Обставин, передбачених ч. 3 ст. 3-1 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо обох вищевказаних кандидатур, в ході судового засідання встановлено не було, а тому при визначенні кандидатури ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” суд керується положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, виходячи з приписів якої остаточне рішення з указаного питання приймається саме судом.

Вирішуючи питання про призначення у даній справі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1”, суд проаналізував кандидатуру кожного арбітражного керуючого на предмет освіти, досвідченості та наявності всіх можливостей для повноцінного присвячення своєї господарської та професійної діяльності саме виконанню функцій ліквідатора даного боржника.

Розглянувши кандидатуру арбітражного керуючого Шаргало Р.І., судом встановлено, що він має всі необхідні технічні та організаційні можливості виконання обов’язків ліквідатора банкрута. Крім того, арбітражний керуючий Шаргало Р.І. має невелику завантаженість, що сприятиме достатньому приділенню часу для виконання ним обов’язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1”.

Виходячи з вказаного, арбітражний керуючий Шаргало Р.І. відповідає всім вимогам, які ставляться законодавством до кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора) та його призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” не порушує прав та законних інтересів сторін у справі.

Крім цього, варто зазначити, оскільки боржником взагалі заперечувалося клопотання про визнання його банкрутом, перехід до ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Дзус Т.І., з метою дотримання принципу об’єктивності та незаінтересованості під час здійснення функцій ліквідатора, а також балансу інтересів, суд вважає за необхідне призначити ліквідатором особу, яка попередньо не є пов’язаною із жодною із сторін у справі та не виконувала обов’язки розпорядника майна боржника у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за належне призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” арбітражного керуючого Шаргало Р.В.

За таких обставин, оскільки вимоги комітету кредиторів є обґрунтованим та заявленими в рамках приписів Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” підлягає визнанню банкрутом з відповідними процесуальними наслідками.

Згідно зі ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Керуючись ч. 1 ст. 24 Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Господарським процесуальним кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Припинити процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 49, к. 39, ідентифікаційний код 16396804).

2. Припинити повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” —арбітражного керуючого Дзус Тетяни Іванівни.

3. Визнати банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 49, к. 39, ідентифікаційний код 16396804).

4. Скасувати арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

5. Відкрити ліквідаційну процедуру.

6. Призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз-1” арбітражного керуючого Шаргало Романа Вікторовича (ліцензія серії АВ № 600759 від 20.04.2012 р., місце проживання: м. Київ, вул. Градинська, 14, кв. 48, ідентифікаційний номер 3146017831).

7. Зобов’язати ліквідатора у п’ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення, встановлення кредиторів боржника та повідомлення їх (кредиторів) про визнання зазначеного боржника банкрутом. Відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом, найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

8. Зобов’язати ліквідатора надати суду докази публікації оголошення у офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури протягом двох тижнів з моменту опублікування (оригінал примірника газети).

9. Зобов’язати ліквідатора у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх визнання або ж відхилення в установленому порядку.

10. Підприємницьку діяльність банкрута завершити.

11. Строк виконання усіх грошових зобов’язань банкрута вважати таким, що настав з 27.07.2012 р.

12. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 27.07.2012 р.

13. Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 27.07.2012 р.

14. Зобов’язати ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 27.06.2013 р.

15. Копію постанови направити боржнику, комітету кредиторів, ліквідатору та для відома до Державної податкової адміністрації у м. Києві, прокуратури, податкового органу та державному реєстратору за місцем знаходження боржника для виконання.

Суддя Л.В. Омельченко