Рішення № 25448381, 23.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/8519-2012

23.07.12

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна»

До

Державного підприємства «Українські спеціальні системи»

Про

Стягнення 38 000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

Від позивача

Ільющенков О.П. - представник за довіреністю;

Від відповідача

Ромашко М.В. - представник за довіреністю.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна»про стягнення з Державного підприємства «Українські спеціальні системи»38 000,00 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору № ВК-3044-12/10 від 03.12.2010 р. про надання телекомунікаційних послуг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав взяті на себе зобов’язання перед позивачем, оскільки не оплатив послуги у строки встановлені договором № ВК-3044-12/10 від 03.12.2010 р. про надання телекомунікаційних послуг, надані позивачем, а тому посилаючись на норми Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38 000,00 грн.

Відповідач, у судовому засіданні 23.07.2012 р. надав суду відзив на позов відповідно до якого відповідач визнає суму основної заборгованості та просить суд відстрочити виконання рішення до 01.01.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідачу надано право під час розгляду справи в господарському суді будь-якої інстанції визнати позов повністю або частково.

Стаття 78 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що заява про визнання позову відповідачем повинна бути подана в письмовій формі.

Частина шоста статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд не приймає заяви про визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права інших осіб. Отже, право відповідача на визнання позову є обмеженим, оскільки реалізується ним під контролем господарського суду.

Як зазначається у п. 3.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.02.1992 р. № 01-6/244 «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України», суддя, який вирішує спір, не зв'язаний заявою відповідача про визнання позову.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.07.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

03.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна», як провайдером (надалі - позивач) та Державним підприємством «Українські спеціальні системи», як абонентом (надалі - відповідач), укладено договір № ВК-3044-12/10 про надання телекомунікаційних послуг (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого провайдер надає, а абонент приймає та сплачує наданні йому послуги доступу до мережі Інтернет (надалі - послуги), згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони дійшли згоди, що абонент здійснює оплату послуг за тарифами, які встановлюються за згодою сторін, згідно з додатками до цього договору, які є невід’ємними частинами цього договору.

Сторони дійшли згоди, що для визначення та обліку обсягів наданих послуг (які впливають на вартість послуги за даний період) будуть використовуватись показники технічних засобів провайдера. Сторони дійшли згоди, що 1 Мб дорівнює 1 000 000 (один мільйон) Байт (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.4. договору сторони дійшли згоди, що послуга надається виключно на умовах передоплати (авансування).

Пунктом 3.6. договору передбачено, що датою виникнення зобов’язань абонента, передбачених п. 3.1., по оплаті за перший місяць, є наступний робочий день з дати підписання актів вводу послуги в експлуатацію.

Відповідно до п. 3.7. провайдер виставляє рахунок абоненту до 5 числа розрахункового місяця. У випадку неотримання рахунку, абонент зобов’язаний негайно зв’язатись з провайдером для його отримання.

Абонент в повному розмірі оплачує рахунок, виставлений провайдером, до 15 числа розрахункового місяця (абзац перший пункту 3.8. договору).

На виконання умов договору позивачем виставлено наступні рахунки - фактури № WU-0020676 від 01.06.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-0019548 від 01.04.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-0018492 від 01.03.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-0017481 від 01.02.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-0016495 від 01.01.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-0015480 від 01.12.2011 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-0014471 від 01.11.2011 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-0013521 від 01.10.2011 р. на суму 5 000,00 грн.

За рахунком № WU-0013521 від 01.10.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 000,00 грн., так як він був частково оплачений відповідачем.

Факт надання передбачених договором послуг підтверджується також актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № WU-15957 від 30.04.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-15044 від 31.03.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-14094 від 29.02.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-13149 від 31.01.2012 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-12268 від 31.12.2011 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-11412 від 30.11.2011 р. на суму 5 000,00 грн., № WU-09925 від 31.10.2011 р. на суму 5 000,00 грн. та витягом з білінгової системи провайдера про надання послуги за травень 2012 р.

Станом на момент вирішення справи судом, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором у розмірі 38 000,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором перевезення.

За приписами ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг, в порядку та на умовах, встановлених договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене вище, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 38 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду до 01.01.2013 р., суд відмічає наступне:

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідність використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та відстрочити виконання рішення на 3 місяці.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Українські спеціальні системи»(місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 83-б; ідентифікаційний код 32348248) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, офіс 4; ідентифікаційний код 37002401) суму основного боргу у розмірі 38 000,00 (тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп., та 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Відстрочити виконання рішення суду на 3 (три) місяці, а саме до 23.10.2012 р.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного рішення 27.07.2012 р.