Рішення № 25448338, 19.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/5898-2012

19.07.12

За позовом

Антимонопольного комітету України

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин»

Про

стягнення 2 084 710,32 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Солотковська-Сотник О.Й.

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин» штрафу та пені в сумі 2 084 710,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Антимонопольного комітету України від 05.10.2011 р. № 560-р накладено штраф на відповідача за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та останній станом на момент звернення до суду його не сплатив.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить 1 681 218 грн. пені та 1 681 218 грн. штрафу, а всього 3 362 436 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 3 362 436 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача в судові засідання не з’являвся.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України розглянувши справу № 27-26.4/186-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин», прийняв рішення від 05.10.2011р. № 560-р, яким визнав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Поштовий магазин" вчинило порушення, передбачене статті 151 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді поширення інформації Антимонопольному комітету України.

У зв’язку із вказаним порушенням відповідача, рішенням Антимонопольного комітету України №560-р 05.10.2011 р. було накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Поштовий магазин" у розмірі 1 681 218 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Вищезазначене рішення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” від 28.01.2012 № 17 (4661). Отже, рішення вважається врученим відповідачеві 07.02.2012 р.

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв’язку із чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий магазин".

Крім суми штрафу позивач нарахував за період з 26.04.2012 р. по 15.06.2012 р. пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 1 689 624,09 грн.

Дослідивши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Тому кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 09.04.2012р.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п’яти днів з дня сплати штрафу суб’єкт господарювання зобов’язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ухилився від сплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 681 218 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1689624,09 грн. за період з 26.04.2012р. по 15.06.2012 р.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд погоджується з уточненим розрахунком суми пені, наданого позивачем, який розраховано за відповідний період прострочення сплати штрафу з 26.04.2012 по 15.06.2012р. та згідно вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення пені в сумі 1 681 218 грн. є обґрунтованою, підтверджуються матеріалами справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня відповідачем не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин»(03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, код ЄДРПОУ 36853753) в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106) 3 362 436 (три мільйони триста шістдесят дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. штрафу та пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин»(03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, код ЄДРПОУ 36853753) в доход державного бюджету України 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 26.07.2012р.