Рішення № 25448237, 23.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/8521-2012

23.07.12

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-промислова компанія «Діконс»

Про

Стягнення 676,80 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

Від позивача

Ортіков А.М. - представник за довіреністю;

Від відповідача

не з’явились.

Суть спору: на розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-промислова компанія «Діконс»заборгованості за контрактом № 52/10 про купівлю-продаж товарів від 16.08.2010 р. у розмірі 676,80 грн., у тому числі: сума основної заборгованості 535,67 грн., пеня у розмірі 41,52 грн., 5 % річних у розмірі 47,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 52,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за контрактом № 52/10 про купівлю-продаж товарів від 16.08.2010 р. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість за контрактом № 52/10 про купівлю-продаж товарів від 16.08.2010 р. на загальну суму 676,80 грн., у тому числі: сума основної заборгованості 535,67 грн., пеня у розмірі 41,52 грн., 5 % річних у розмірі 47,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 52,28 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвала суду, що надсилалась за адресою вказаною у позовній заяві та витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була отримана відповідачем про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуте відділенням поштового зв’язку.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.07.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

16.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг», як продавцем (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-промислова компанія «Діконс», як покупцем (надалі - відповідач) було укладено контракт № 52/10 про купівлю-продаж товарів (надалі - контракт).

Відповідно п. 1.1. контракту Продавець зобов’язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену цим контрактом вартість.

Згідно до п. 2.1 Контракту, ціна на товари, що поставляються за даним Контрактом, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку-фактурі.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що Покупець здійснює передплату за товар в розмірі ------ від загальної вартості чергової партії товару згідно виставленого Продавцем рахунка-фактури.

Відповідно до п. 6.2. договору оплата залишкової суми товару здійснюється Покупцем не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з дати передачі товару Покупцю.

На виконання умов договору Позивач відвантажив Відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № Б000001101 від 17.08.2010 р. на суму 535,66 грн. та № Б000001220 від 03.09.2010 р. на суму 475,59 грн.

Проте, Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 475,58 грн.

Станом на момент вирішення справи судом, заборгованість відповідача перед позивачем складає 535,67 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 535,67 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 535,67 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 41,52 грн., 5 % річних у розмірі 47,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 52,28 грн.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку прострочення розрахунків за продані товари Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожний календарний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 5% річних, відповідно до ст. 214 ЦК України та у випадку затримки оплати більш ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п. 6.2., Покупець оплачує штраф у розмірі 50% від несплаченої за договором суми та збитків.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 41,52 грн. підлягають задоволенню в повному розмірі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 5 % річних у розмірі 47,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 52,28 грн. суд відмічає наступне:

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 52,28 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розрахунку 5 % річних, то суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 % річних у розмірі 47,33 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-промислова компанія «Діконс»(місцезнаходження: 04123, місто Київ, вулиця Червонопільська, будинок 14/14; ідентифікаційний код 31745023) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»(місцезнаходження: 02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5; ідентифікаційний код 33634137) суму основного боргу у розмірі 535,67 (п’ятсот тридцять п’ять) грн. 67 коп. пеню у розмірі 41,52 (сорок одна) грн. 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 52,28 (п’ятдесят дві) грн. 28 коп., 5% річних у розмірі 47,33 (сорок сім) грн. 33 коп. та 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного рішення 26.07.2012 р.