Рішення № 25448141, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/8502-2012

24.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 3 595,64 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі –відповідач) про стягнення 3 595,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо–транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АА/1728029.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься довідка з Головного управління регіональної статистики Державної служби статистики України №23-07/1533-1 від 27.04.2012р., яким засвідчується той факт, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою суду від 02.07.2012р. позовну заяву було прийнято до провадження суддею Морозов С.М. та присвоєно №5011-25/8502-2012, розгляд справи було призначено на 17.07.2012р., в яке представники сторін не з’явились. У зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання 17.07.2012р. розгляд справи було відкладено до 24.07.2012р.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2011 року між позивачем (Страховик –за договором) та Сахнович Лілією Борисівною (Страхувальник –за договором) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів серії АТК №211760 (далі - Договір добровільного страхування). Особи, які до пущені до керування в Договорі добровільного страхування, окрім Страхувальника, зазначений Сахневич Сергій Віталійович.

Об’єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб «KIA Ceed», державний реєстраційний номер АА 6801 НС, який належить Сахневич Сергію Віталійовичу на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ААС 317190 (копія в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, зокрема, на випадок пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної події.

Відповідний страховий випадок настав 11.08.200911р. в місті Києві по вул. Заболотного, 150, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «KIA Ceed», державний реєстраційний номер АА 6801 НС, що знаходився під керуванням Сахневич Сергія Віталійовича і автомобіля «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер АІ 6801 НС, яким керував Кривкін Михайло Євгенович.

В результаті ДТП автомобіль «KIA Ceed», державний реєстраційний номер АА 6801 НС було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою МВС України (копія довідки міститься в матеріалах справи).

У відповідності до Звіту №16434/4396 від 12.09.2011р. з оцінки транспортного засобу вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «KIA Ceed», державний реєстраційний номер АА 6801 НС, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 4 111,55 грн.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди, позивач на підставі страхового акту від 19.09.2011р., розрахунку суми страхового відшкодування №4396 від 19.09.2011р. та розпорядження №004573 від 21.09.2011р., здійснив виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника (отримувач –ТОВ «Промавтотехсервіс») в розмірі 3 595,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15575 від 24.09.20101р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.08.2011р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Кривкіним М.Є. п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Позивач зазначає, що цивільно-правову відповідальність Кривкіна М.Є. за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер АІ 6801 НС застрахована у відповідача, шляхом укладення полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/1728029.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Кривкіним М.Є. транспортного засобу «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер АІ 6801 НС.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об’єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору була направлена відповідачу регресна вимога на виплату страхового відшкодування №04-1522 від 28.02.2012р. Факт отримання Відповідачем вимоги підтверджується наявною в матеріалах справи копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого датою отримання відповідачем регресної вимоги є 04.03.2012р. Позивач зазначає, що відповідач на відповідну вимогу ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвічену копію листа М(Т)СБУ від 02.06.2011р. №11873/7-3-11, відповідно до інформації, викладеної у додатку до якого, зазначено: серію полісу - АА, номер полісу - 1728029, назву та адресу страхової компанії - Оранта, ліміт відповідальності за шкоду майну –50 000,00 грн., франшизу –0,00 грн., статус полісу станом на 11.08.2011р. –діючий, тип договору - 3, прізвище та ініціали страхувальника –Кривкін Михайло Євгенович.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, а також зважаючи на те, що полісом №АА/1728029 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., а також франшизу в розмірі 0,00 грн. (лист М(Т)СБУ від 02.06.2011р. №11873/7-3-11), сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Кривкіним Михайлом Євгеновичем, транспортного засобу «ЗАЗ 110307», державний реєстраційний номер АІ 6801 НС, складає 3 595,64 грн.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а тому, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі –3 595,64 грн.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Проте, відповідачем вказані вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виконані не були, страхове відшкодування позивачу не виплачено.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у місячний строк з дня отримання претензії позивача з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Відповідач письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми, заявленої до стягнення не надав, позовні вимоги позивача не спростував.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача 3 595,64 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесулаьного кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01021, м. Київ, вул. Жилянська, 75) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»(ідентифікаційний код: 24745673, адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) основний борг в розмірі 3 595,64 грн. (три тисячі п’ятсот дев’яносто п’ять гривень 64 копійки) та судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев’ять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.07.2012р.

Суддя

С.М. Морозов