Рішення № 25448069, 17.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/4023-2012

17.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта"

до Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"

про стягнення 40134,66 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Івченко А.М.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Лисенко А.М. (Дов.)

У судовому засіданні 17.07.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача –Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" 40134,66 грн. заборгованості за Договором №ГМ-000120 про поставку товарів від 01.07.2010р., з яких: 39466,74 грн. –основного боргу, 197,32 грн. –інфляційних втрат, 470,60 грн. –3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/4023-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012р. в зв’язку з неявкою представників сторін, розгляд справи №5011-57/4023-2012 відкладено на 27.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2012р. розгляд справи № 5011-57/4023-2012 відкладено на 22.05.2012р.

07.05.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

22.05.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" надійшли витребувані судом пояснення по справі щодо зазначення в видаткових накладних підстав поставки товару та відсутності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

22.05.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача –Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що між позивачем та відповідачем здійснено взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 23281,54 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними. Також відповідач стверджує, що видаткові накладні, додані позивачем до позовної заяви, не являються належним доказом поставки товару за Договором №ГМ-000120 про поставку товарів від 01.07.2010р.

22.05.2012р. у судовому засіданні оголошено перерву до 08.06.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. продовжено строк розгляду справи № 5011-57/4023-2012.

01.06.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" надійшли заперечення на відзив відповідача. В своїх запереченнях позивач зазначає, що акти виконаних робіт з надання маркетингових послуг не погоджені та не підписані позивачем, а залік зустрічних вимог на суму 232181,54 грн. не прийнятий позивачем. Позивач також зазначає, що твердження відповідача про погашення заборгованості в розмірі 23281,54 грн. шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог свідчить про визнання відповідачем існування заборгованості за Договором №ГМ-000120 про поставку товарів від 01.07.2010р.

06.06.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача –Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2012р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-57/4023-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 08.06.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 5011-57/4023-2012 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Любченко М.О., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2012р. справу № 5011-57/4023-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Любченко М.О., Пригунова А.Б. та призначено до розгляду на 03.07.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 27.06.2012 року, у зв’язку з перебуванням судді Любченко М.О. у відпустці, призначено колегіальний розгляд справи № 5011-57/4023-2012 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2012р. справу № 5011-57/4023-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Пригунова А.Б. та призначено до розгляду на 03.07.2012р.

03.07.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: докази надання маркетингових послуг –щомісячні розширені звіти за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року згідно кожного акту виконаних робіт про: вивчення та формування споживчого попиту з метою збільшення об'ємів поставок товарів; хід продажів товарів в мережі магазинів; про вчинені дії, що сприяли підвищенню споживчого попиту та просуванню товару на ринок України; про моніторинг асортименту товару в торгівельних залах мережі магазинів; про проведені торгівельні презентації товару з демонстрацією цього товару та його споживчих якостей; докази щомісячного надання Актів прийому-передачі наданих послуг згідно із Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2012р. зобов’язано відповідача –Дочірнє підприємство "Гарантія-Маркет" надати суду докази надання маркетингових послуг в період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, а саме місячні звіти надання Дочірнім підприємством "Гарантія-Маркет" маркетингових послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта"; докази щомісячного надання Актів прийому-передачі наданих послуг згідно із Договором про поставку товарів №ГМ-000120 від 01.07.2010р.

В судовому засіданні 03.07.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 17.07.2012р.

Представник позивача в судове засідання 17.07.2012р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.07.2012р. заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010р. між позивачем (постачальник) –Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" та відповідачем (покупець) –Дочірнім підприємством "Гарантія-Маркет" укладено Договір №ГМ-000120, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності до замовлення відповідача, поставити товар, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

На виконання умов Договору № ГМ-000120 від 01.07.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 41928,92 грн., що підтверджується видатковими накладними №118053/343 від 28.07.2011р., №118061/343 від 28.07.2011р., №118097/343 від 28.07.2011р., №212878/141 від 29.07.2011р., №2131101/154 від 29.07.2011р., №213509/181 від 30.07.2011р., №123943/349 від 04.08.2011р., №124060/212 від 04.08.2011р., №124065/202 від 04.08.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи, оригінали надані для огляду в судовому засіданні.

Відповідно до п. 7.9. Договору № ГМ-000120 від 01.07.2010р. оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача через 30 календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору № ГМ-000120 від 01.07.2010р. за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується банківським виписками з рахунку позивача, що виведені за весь період існування правовідносин між сторонами, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 39466,74 грн. У зв’язку із зазначеним, позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення припинення поставок вих. №680/1 від 01.08.2011 р. з вимогою оплатити заборгованість.

20.09.2011р. позивачем на адресу відповідача надіслано лист вих. №840/1 від 19.09.2011 р., в якому позивач просить відповідача здійснити оплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 39466,74 грн. Також 19.01.2012р. позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення вих. №21/2 від 16.01.2012 р. про розірвання Договору №ГМ-00 01.07.2010 р.

Оскільки відповідач, зазначені вимоги позивача залишив без задоволення та, у зв’язку з тим, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар згідно Договору № ГМ-000120 від 01.07.2010р., в розмірі 39466,74 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 40134,66 грн. заборгованості, з яких: 39466,74 грн. – основний борг, 197,32 грн. –інфляційні втрати, 470,60 грн. –3 % річних.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

З умов Договору № ГМ-000120 від 01.07.2010р., вбачається, що правовідносини між сторонами, які виникли між позивачем та відповідачем, мають цивільно-правову природу договору поставки.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними №118053/343 від 28.07.2011р., №118061/343 від 28.07.2011р., №118097/343 від 28.07.2011р., №212878/141 від 29.07.2011р., №2131101/154 від 29.07.2011р., №213509/181 від 30.07.2011р., №123943/349 від 04.08.2011р., №124060/212 від 04.08.2011р., №124065/202 від 04.08.2011р., оригінали яких надані суду для огляду в судовому засіданні.

В заперечення позовних вимог про стягнення 40134,66 грн. заборгованості, відповідач зазначає, що видаткові накладні, надані позивачем в підтвердження поставки останнім та прийняття відповідачем товару, не можуть вважатись належними та допустимими доказами поставки товару.

Однак, суд, дослідивши надані сторонами докази, заперечення відповідача відхиляє, з огляду на наступне.

Під час розгляду справи, позивачем на виконання вимог суду надано пояснення щодо зазначених в накладних підстав поставки товару (номер та дата договору), згідно з якими позивач зазначає, що у всіх видаткових накладних пропущене місце для зазначення відповідних реквізитів договору поставки, а заповнення відповідних пропущених граф повинно було здійснюватися торговим агентом відповідальним за поставку товару та прийом замовлення. Проте, в податкових накладних, що відповідно виписані до видаткових накладних зазначено номер та дату договору на підставі якого здійснено поставку товару відповідачу. Копії зазначених податкових накладних надані позивачем для долучення до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що згідно з банківських виписок, наданих позивачем в якості доказу часткової оплати відповідачем згідно Договору № ГМ-000120 від 01.07.2010р., вбачається, що відповідач здійснюючи оплату товарів в призначенні платежу вказував: оплата за Договором № ГМ-000120 від 01.07.2010р.

Таким чином, видаткові накладні №118053/343 від 28.07.2011р., №118061/343 від 28.07.2011р., №118097/343 від 28.07.2011р., №212878/141 від 29.07.2011р., №2131101/154 від 29.07.2011р., №213509/181 від 30.07.2011р., №123943/349 від 04.08.2011р., №124060/212 від 04.08.2011р., №124065/202 від 04.08.2011р., вважаються судом належним доказом, що підтверджує факт поставки товару та відповідно прийняття його відповідачем.

За умовами договору № ГМ 000120 від 01.07.2010р., оплата відповідачем проводиться протягом 30-ти календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги за Договором № ГМ 000120 від 01.07.2010р., належним чином доведений, документально підтверджений, а доказів оплати заборгованості за поставлений товар відповідачем не надано, у зв’язку з чим, вимога щодо стягнення 39466,74 грн. визнається судом законною та обґрунтованою.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що ним згідно заяви про зарахування зустрічних вимог здійснено зарахування зустрічних вимог у розмірі 23281,54 грн. на підставі Договору №ВЗ ГМ 000120 від 01.07.2010р. та Договору № ГМ-000120 від 01.07.2010р.

Мотивуючи зарахування зустрічних вимог відповідач зазначає, що відповідно до п. 1.2. Договору № ГМ 000120 від 01.07.2010 р. позивач зобов'язався брати участь в заходах по стимулюванню збуту його товарів в мережі магазинів "Фуршет" та приймати участь у випуску рекламно-інформаційних матеріалів на них, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 7.10 Договору № ГМ 000120 від 01.07.2010 р., відповідач має право затримати розрахунки з позивачем при несвоєчасній оплаті позивачем товарів, робіт, послуг по іншим договорам, укладеним між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 1.1. Договору № ВЗ ГМ 000120 від 01.07.2010 р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач зобов'язався надати позивачу за плату інформаційно-консультаційні, організаційні та маркетингові послуги стосовно товарів узгоджених з позивачем згідно з Договором від 01.01.2010 р. та виконати ряд певних дій по просуванню цього товару на ринок України.

Відповідач зазначає, що надав позивачу інформаційно-консультаційні, організаційні та маркетингові послуги, оплату за які позивач проводив з сум поставленого товару за Договором № ГМ 000120 від 01.07.2010 р. шляхом взаємозаліку.

Крім того, за твердженням відповідача згідно п. 3.4. договору № ВЗ ГМ000120 від 01.07.2010 р. позивач обов'язаний підписати переданий відповідачем в 2-х примірниках Акт прийому - передачі наданих послуг протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання. Якщо протягом встановленого строку позивач не підпише або не надасть свої зауваження, послуги будуть вважатися прийнятими у відповідності до всіх умов цього Договору. Однак, як зазначено відповідачем, позивач відмовився підписувати Акти прийому - передачі наданих послуг, тому відповідач вважає ці послуги прийнятими.

З приводу наведеного суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 203 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 10.05.2012р. надіслав позивачу акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 23281,54 грн. за період з серпня 2010 р. по вересень 2011 р. згідно Договору № ВЗ ГМ 000120 від 01.07.2010р.

Чим порушив п. п. 3.1., 3.2. Договору № ВЗ ГМ 000120 від 01.07.2010 р. з яких вбачається, що вартість послуг, з урахуванням ПДВ, наданих відповідачем відповідно до Договору визначається із розрахунку 2,2% від загальної суми проданого в мережі магазинів товару та оплаченого (шляхом перерахування на поточний рахунок або зарахуванням зустрічних вимог) позивачу за поточний місяць згідно з Договором постачання, укладеного між сторонами. Оплата за надані послуги згідно з цим договором здійснюється шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто зарахуванням відповідачем за ці послуги сум із грошових коштів, які відповідач зобов'язаний перерахувати за поставлений товар відповідно до договору постачання, підставою для таких розрахунків є Акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний сторонами. Залік зустрічних вимог проводиться позивачем без підписання сторонами додаткових документів (актів, тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за письмовою заявою відповідача.

Відповідач належних доказів виконання ним умов Договору № ВЗ ГМ 000120 від 01.07.2010 р. суду не надав.

Також в матеріалах справи міститься лист позивача надісланий на адресу відповідача (вих. №393 від 23.05.2012р.), відповідно до якого позивач заперечує факт надання послуг на суму 23281,54 грн.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2012р. було зобов’язано відповідача надати суду докази надання маркетингових послуг в період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, а саме місячні звіти надання Дочірнім підприємством "Гарантія-Маркет" маркетингових послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" та докази щомісячного надання Актів прийому-передачі наданих послуг згідно із Договором про поставку товарів №ГМ-000120 від 01.07.2010р.

Однак, відповідачем не надано суду доказів надання маркетингових послуг в період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, а саме місячні звіти надання Дочірнім підприємством "Гарантія-Маркет" маркетингових послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" та доказів щомісячного надання Актів прийому-передачі наданих послуг згідно із Договором про поставку товарів № ГМ 000120 від 01.07.2010р.

За таких обставин, оскільки відповідачем, в силу ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України не доведено надання маркетингових послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" та правомірності зарахування 23281,54 грн., суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутня така обов’язкова передумова зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, як наявність самого зобов’язання, а також настання строку для виконання цього зобов’язання, відповідно.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що заява Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" щодо зарахування зустрічних вимог у розмірі 23281,54 грн., яка за своїми цивільно-правовими ознаками є одностороннім правочином, здійснена відповідачем з порушенням умов Договорів № ВЗ ГМ 000120 від 01.07.2010 р. та № ГМ-000120 від 01.07.2010р., а також положень чинного законодавства. Крім того, враховуючи, що зазначений правочин пов’язаний з предметом спору в даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його недійсним в порядку на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, зобов’язання відповідача в частині оплати наданих за Договором № ГМ 000120 від 01.07.2010р. не є припиненими відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву та поясненнях, спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позивача про стягнення заборгованості за Договором № ГМ 000120 від 01.07.2010р. та про задоволення позовних вимог в частині стягнення 39466,74 грн. заборгованості.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 470,60 грн. –3% річних нарахованих за період з 01.10.2011р. по 24.02.2012р. та 197,33 грн. –інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2011 року по січень 2012 року.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунку 3% річних, здійсненого судом, розмір 3% річних нарахованих за період з 01.10.2011р. по 24.02.2012р. складає 476,84 грн., проте, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі заявленому позивачем, а саме 470,60 грн.

Згідно з розрахунку інфляційних втрат, здійсненого судом, розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2011 року по січень 2012 року складає 197,33 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі заявленому позивачем, а саме 197,32 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" (юридична адреса: 01000, м. Київ, пр-т Перемоги, 94/1; поштова адреса: 01000, м. Київ, пр-т Перемоги, 94/1; код ЄДРПОУ 32254181; р/р 2600300530339 в АКБ "Правекс Банк", МФО 303484, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" (юридична адреса: 43006, м. Луцьк, пров. Макарова, 5; код ЄДРПОУ 35495114; р/р 26006000002322 Банк ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023) 39466 (тридцять дев’ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 74 коп. –заборгованості, 197 (сто дев’яносто сім) грн. 32 грн. –інфляційних втрат, 470 (чотириста сімдесят) грн. 60 грн. –3 % річних, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.07.2012р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя А.М. Івченко

Суддя А.Б. Пригунова