Рішення № 25447963, 18.07.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.12 Справа № 13/208/10-32/5009/7338/11

за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20-А)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 27)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Дюна” (69000, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9)

до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Світ напівфабрикатів” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9)

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача: Кузнєцова М.І., довіреність № 3332 від 16.09.2011 р.

Від відповідача 1: не з’явився

Від відповідача 2: не з’явився

Від відповідача 3: не з’явився

СУТЬ СПОРУ

До господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів”, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дюна” та до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Світ напівфабрикатів” про:

1. Стягнути з відповідачів на користь позивача 4159103,92 грн., які складаються з

заборгованості за кредитом в сумі 3 000 000,00 грн., 512 184,61 грн. заборгованості за процентами та 646 919,31 грн. пені за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості та за несвоєчасну сплату процентів користування кредитом.

2. Стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю

“Дюна”, провести шляхом звернення стягнення в межах вартості майна, переданого в забезпечення за Договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя № 04-08ІП від 16.04.2008 року:

- будівля цеху по виробництву харчових напівфабрикатів, літ 3, за планом земельної ділянки, реєстраційний номер 22837872, інв. № 1100103001, загальна площа об'єкту - 5190,4 кв.м., матеріал стін будівель та споруд -бетон, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд.9;

- визначити спосіб реалізації майна - продаж на публічних торгів, в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу;

- шляхом звернення стягнення в межах вартості майна, переданого в забезпечення за договором застави №21-08 від 15.04.2008р.;

- лінія по виробництву пельменів D250N, в комплекті –тісторозкаточної

машини модель P150S, формувальної машини модель D 250N, матриці № 5 для машин D 250N, інвертора для машин D 250N P150S, 2003 р. випуску за № 4, виробник – “DOMINIONI PUNTO&PASTA” в кількості 1 одиниці, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9;

- визначити спосіб реалізації майна –продаж на публічних торгах, в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу.

3. Стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Світ напівфабрикатів»провести шляхом звернення стягнення в межах вартості майна, переданого в забезпечення за Договором застави № 22-08з від 15.04.2008р.:

- холодильне обладнання (морозильні скрині) в кількості 397 одиниць, опис майна наведено в додатку № 1 до договору застави;

- визначити спосіб реалізації майна - продаж на публічних торгів, в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу.

Ухвалою суду 21.10.2010 р., на підставі ст. 25 ГПК України, змінено назву позивача Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області”, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області на - Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя”.

У зв’язку з необхідністю розгляду справи № 13/208/10 по суті та виробничою необхідністю, автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 15.11.2011 р. справу прийнято до провадження, справі присвоєно № 13/208/10-32/5009/7338/11 та призначено судове засідання на 14.12.2011 р.

Ухвалою суду від 14.12.2011 р., у зв’язку з неявкою представників відповідача - 1, 2 розгляд справи відкладався на 11.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 р. за клопотанням позивача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, процесуальний строк вирішення спору у справі № 13/208/10-32/5009/7338/11 судом продовжений на п’ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 25.01.2012 р.

В судовому засіданні 25.01.2012 р. представник філії “Віділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” надав суду клопотання про зупинення провадження по справі, до розгляду апеляційної скарги ПАТ “Промінвестбанк” на постанову господарського суду Запорізької області від 16.11.2011р. по справі № 29/5009/6320/11 про визнання боржника ТОВ “Запорізький завод напівфабрикатів” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Клопотання позивача судом задоволено.

Ухвалою суду від 25.01.2012 р. провадження у справі № 13/208/10-32/5009/7338/11 було зупинено до закінчення перегляду Донецьким апеляційним господарським судом постанови господарського суду Запорізької області від 16.11.2011р. по справі № 29/5009/6320/11.

Ухвалою суду від 02.07.2012 р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 18.07.2012 р.

Позивач підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 526, 530, 540, 553, 554, 572, 574, 576, 583, 590, 629, 1046, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 7, 11, 13, 33, 35, 41 Законом України “Про іпотеку”, ст. ст. 24, 25 Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. ст. 19, 20 Законом України “Про заставу”, ст. 174 Господарського кодексу та умовами кредитного договору № 08-08К від 14.04.2008 р.

Позивач неодноразово заявами уточнював позовні вимоги (заява від 05.08.2010 р., від 13.10.2010 р., від 28.10.2010 р.), згідно останньої заяви вих. № 30-09/561 від 18.05.2011 р., позивач збільшив розмір позовних вимог, просить суд:

1. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів”, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ напівфабрикатів»на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя" заборгованість за Генеральним кредитним договором № 08-08К від 14.04.2008 року у розмірі - 5623947,44 грн., в тому числі заборгованість: за кредитом - 3 000 000,00 грн.; по процентах за користування кредитом -1 235 944,58 грн., комісія за управління кредитною лінією -26 000,00 грн.; пеня за несвоєчасну сплату плати за кредит в сумі - 1 362 002,86 грн.

2.Стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна», провести:

- шляхом звернення стягнення в межах вартості майна, переданого в забезпечення за Договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя № 04-08іп від 16.04.2008 року: Будівля цеху по виробництву харчових напівфабрикатів, літ. 3, за планом земельної ділянки, реєстраційний номер 22837872, інв. № 1100103001, загальна площа об'єкту -5190,4 кв.м., матеріал стін будівель та споруд - бетон, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9. Визначити спосіб реалізації майна - продаж на публічних торгах, в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу;

- шляхом звернення стягнення в межах вартості майна, переданого в забезпечення за Договором застави № 21-08 від 15.04.2008 р.: лінія по виробництву пельменів D250N, в комплекті –тісторозкаточної машини модель P150S, формувальної машини модель D 250N, матриці № 5 для машин D 250N, інвертора для машин D 250Nта P150S, 2003 р. випуску за № 4, виробник – “DOMINIONI PUNTO&PASTA” в кількості 1 одиниці, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9. Визначити спосіб реалізації майна - продаж на публічних торгах, в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, розмір якої буде не нижче звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу.

3. Стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідачів «Торговий дім «Світ напівфабрикатів»провести шляхом звернення стягнення в межах вартості майна, переданого в забезпечення за Договором застави № 22-08 від 15.04.2008 р.: холодильне обладнання; (морозильні скрині) в кількості 397 одиниць, опис майна наведено в додатку №1 до договору застави. Визначити спосіб реалізації майна - продаж на публічних торгах, в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу.

Заява судом прийнята до розгляду як така, що відповідає ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, зазначено що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

17.07.2012 р. до господарського суду Запорізької області від позивача надійшли пояснення по справі, якими повідомив суд, що на теперішній час ТОВ “ТД “Світ напіфабрикатів” та ТОВ “Запорізький завод напіфабрикатів” визнані банкрутами, на доказ чого надав суду копії постанов господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 р. по справі № 25/213/10 та від 16.11.2011 р. по справі № 29/5009/6320/11.

Відповідачі в судове засідання 18.07.2012 р. повторно не з’явились, вимоги суду, викладені в ухвалах суду не виконали, відзив та інші витребувані документи суду не надали, своїх повноважних представників в судове засідання без поважних причин не направили.

Про час та місце судового засідання відповідачі повідомлені належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи № 13/208/10-32/5009/7338/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 18.07.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 р. між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області”, правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” укладено Генеральний кредитний договір № 08-08К (далі –Кредитний договір з усіма змінами, доповненнями та додатками).

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Сторонами кредитного договору є кредитодавець та позичальник. Як і надання позики, надання кредиту є фінансовою послугою (ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”), у зв’язку з чим коло осіб, які можуть бути кредитодавцем обмежені законом. Згідно зі ст.1054 ЦК України кредитодавцем за кредитним договором може бути банк або інша фінансова установа (юридична особа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик).

Предметом кредитного договору може бути національна валюта України та іноземна валюта.

Кредитний договір укладається у простій письмовій формі, яка потребує від сторін фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку (ст. 207, 1055 ЦК України).

Згідно п. 2.1. кредитного договору, позивач у порядку визначеному договором зобов'язується надати відповідачу 1 кредит, шляхом відкриття відновлених кредитних ліній, ліміти, не може перевищувати 3 000 000,00 грн., а відповідач 1 зобов'язується на умовах встановлених договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші зобов'язання.

Відповідно до п. 2.2.4 кредитного договору, ліміт кредитних ліній, відкритих на 2008-2010 роки зменшується відповідно до наступного графіку: жовтень 2009 року - 2000 тис. грн., до 20 квітня 2010 року - 1000 тис. грн.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 20 квітня 2010 року.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками. Цей договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п. п. 6.1., 6.7. кредитного договору).

Статтею 546 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Іпотека є вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника (ст. 1 Закону України “Про іпотеку”).

Статтею 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України).

Договори застави укладені у відповідності до приписів діючого законодавства, недійсними в судовому порядку не визнавалися.

У статті 575 ЦК України перераховані окремі види застав: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом –у володіння третій особі; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно із ч. 1, 6 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

В забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (Відповідачем 1 ) умов Генерального кредитного договору № 08 -08К від 14.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дюна»(далі –Іпотекодавець, заставодавець, відповідач 2) та Позивачем було укладено наступні договори:

Договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя № 04-08ІП від 16.04.2008 року на суму 10 500 000,00 грн. (далі - Іпотечний договір ), забезпечує вимоги позивача, що випливають з Генерального кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 08-08К від 14.04.2008 р, укладеного між іпотекодержателем та боржником –Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (відповідач 1) за умовами якого останній зобов’язаний в порядку та терміни, передбачені кредитним договором повернути іпотекодержателю за графіком з кінцевим терміном повернення 20 квітня 2010 р. всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту у розмірі 3000 000 грн., а також проценти за користування ним, проценти за неправомірне користування кредитом, комісійну винагороду за управління кредитною лінією, та сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки: понесені ним внаслідок невиконання боржником умов кредитного договору, в порядку, в терміни та у розмірах передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: будівля цеху по виробництву харчових напівфабрикатів, літ. 3, за планом земельної ділянки, реєстраційний номер 22837872, інв. МІ 1100103001, загальна площа об'єкту - 5190,4 кв.м., бетон, що знаходиться за адресою: м Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9.

Згідно п. 5.1. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання боржником зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 кредитного договору строки суми кредиту; та при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитною лінією)та при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором...

Пунктом 5.2.3. договору іпотеки передбачено, що за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації предмета іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити:

- свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення таких вимог...

Договір застави № 21-08 від 15.04.2008 р., на суму 100 000,00 грн. (далі - Договір застави), забезпечує вимоги позивача, що випливають з Генерального кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 08-08К від 14.04.2008 р, укладеного між заставодержателем та позичальником –Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (відповідач 1) за умовами якого останній зобов’язаний в порядку та терміни, передбачені кредитним договором повернути заставодержателю за графіком з кінцевим терміном повернення 20 квітня 2010 р. всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту у розмірі 3000 000 грн., а також проценти за користування ним, проценти за неправомірне користування кредитом, комісійну винагороду за управління кредитною лінією, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки: понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору, у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно п. 1.2. договору застави № 21-08 від 15.04.2008 р., предметом застави рухоме майно:

- Лінія по виробництву пельменів D 250N, в комплекті –тісторозкаточної машини модель P150S. формувальної машини модель D 250N, матриці № 5 для машин D 250N, інвертора для машин D 250N та P150S, 2003 р. випуску за № 4, виробник – “DOMINIONI PUNTO&PASTA” в кількості 1 одиниці, залишковою балансовою вартістю 150,4 тис. грн.

Відповідно п. 5.1. договору застави, позивач набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання позивальником зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 кредитного договору строки суми кредиту; та при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитною лінією)та при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором...

Пунктом 5.3. договору застави передбачено, що за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації майна, Заставодержатель має право задовольнити:

- свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення таких вимог...

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за вищезазначеним кредитним договором між банком та ТОВ “ТД “Світ напівфабрикатів” (заставодавець, відповідач 3) укладено договір застави № 22-08 від 15.04.2008 р.

На підставі пункту 1.1. договору застави, забезпечує вимоги позивача, що випливають з Генерального кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 08-08К від 14.04.2008 р, укладеного між заставодержателем та позичальником –Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (відповідач 1) за умовами якого останній зобов’язаний в порядку та терміни, передбачені кредитним договором повернути заставодержателю за графіком з кінцевим терміном повернення 20 квітня 2010 р. всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту у розмірі 3000 000 грн., а також проценти за користування ним, проценти за неправомірне користування кредитом, комісійну винагороду за управління кредитною лінією, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки: понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору, у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору застави, предметом застави є рухоме майно:

- холодильне обладнання; (морозильні скрині) в кількості 397 одиниць, за якістю, що відповідає державним стандартам, залишковою балансовою вартістю 946300 грн., заставною вартістю 600000 (шістсот тисяч) гривень, перелік якого викладений у Додатку № 1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною.

Відповідно п. 5.1. договору застави, позивач набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання позивальником зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 кредитного договору строки суми кредиту; та при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитною лінією)та при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором...

Пунктом 5.3. договору застави передбачено, що за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації майна, Заставодержатель має право задовольнити:

- свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення таких вимог...

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, що підтверджується виписками з позичкового рахунку.

Пунктом 2.4. кредитного договору сторони обумовили, що у разі наявності простроченого боргу за кредитом та/або простроченого боргу за процентами за користування кредитом та/або простроченого боргу за комісійною винагородою в межах будь-якої кредитної лінії, передбаченої кредитним договором, терміном остаточного виконання відповідачем 1 всіх грошових зобов’язань за цим договором (терміном закінчення усіх кредитних ліній та терміном закінчення усіх відкритих кредитів, передбачених договором) є:

- 10 (десятий) робочий день з дня виникнення зазначеного простроченого боргу;

- найраніший термін закінчення кредитної лінії, передбачений розділом 3 договору, за умови, що такий термін наступає в день або після дня виникнення зазначених прострочених боргів;

- термін передбачений п. 2.3 кредитного договору;

- термін остаточного виконання відповідачем1 всіх грошових зобов’язань, за кредитним договором (термін закінчення усіх кредитних ліній, передбачений кредитним договором), якщо позивачем ініційовано розірвання відповідно до п. 4.3.4. договору.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України передбачений обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до п. п. 3.1.1.2., 3.1.1.3. кредитного договору позивач, надає відповідачу 1 кредит, шляхом відкриття відновленої кредитної лінії №1 (далі - Кредитної лінії №1) у сумі, яка не може перевищувати 3 000 000,00 грн. (три мільйона гривень), з терміном погашення Кредитної лінії № 1 - 13 квітня 2009 року , а відповідач 1 зобов'язується повернути наданий у межах Кредитної лінії № 1 кредит, сплатити проценти, встановлені цим кредитним договором за користування кредитом, наданим відповідачу 1 у межах Кредитної лінії №1 та виконати інші зобов'язання, що пов'язані з наданим відповідачу 1 кредиту в межах Кредитної лінії № 1.

Згідно п.3.1.1.6. Кредитного договору проценти за правомірне користування кредитними коштами наданим банком відповідачу в межах кредитної лінії №1 встановлені у розмірі 16% річних, згідно Договору про внесення змін до Кредитного договору № 37-08К від 14.08.2005р. проценти за правомірне користування кредитними коштами наданим банком відповідачу 1 в межах кредиту № 1 з 31 липня 2008р., встановлені у розмірі 17% річних.

Згідно умов п.4.3.4 кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та /або суму неустойки передбачених кредитом, у випадках коли Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші обв'язки по сплаті грошових коштів.

Відповідачі в установлений кредитним договором строк -13 квітня 2009 року не погасили кредит, починаючи з вересня 2009 року свої зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом не виконували, в зв'язку з чим виникла заборгованість: 3 000 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 1 235 944 грн. 58 коп. проценти за користування кредитом, 26 000 грн. 00 коп. комісійна винагорода за управління кредитною лінією.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 3 000 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 1 235 944 грн. 58 коп. проценти за користування кредитом, 26 000 грн. 00 коп. комісійна винагорода за управління кредитною лінією обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1362002 грн. 86 коп. пені (за період з квітня 2009 р. по 24 травня 2011 р.)

Згідно п. 5.3 кредитного договору з моменту настання простроченого боргу за кредитом та або простроченого боргу за процентами за користування кредитом та/або простроченого боргу позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно протягом всього строку прострочення.

Відповідно до п. 4.3.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника і незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та /або суму неустойки передбачених кредитом, у випадках коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші обв'язки по сплаті грошових коштів.

Згідно умов п. 5.1 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе, згідно умов цього договору зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні неустойку. Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахування встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу (п. 5.2. договору).

Статтею ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

Оскільки п. 5.1. встановлено лише розмір стягнення пені, а строк не встановлений, то позивач має право на нарахування пені лише за перші шість місяців, коли зобов’язання мало бути виконано. Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно, без урахування вимог п. 6 статті 232 ЦК України.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково, –з урахуванням п. 6 ст. 232 ЦК України, в сумі 260196 грн. 45 коп. (182 дня). В решті заявленої до стягнення суми пені слід відмовити, виходячи з вищезазначених обставин.

При розгляді даної категорії справи суд повинен виходити з наступного:

Відповідно до статті 589 ЦК України та підпунктів п. 5.1 договору застави, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно із ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом… У разі часткового виконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Статтею 35 Закону України “Про іпотеку” (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) унормовано, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 1).

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по кредитному договору, позивач, відповідно до ст. 27 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та ст. 35 Закону України “Про іпотеку” надіслав Позичальнику - ТОВ "Запорізький завод напівфабрикатів" (вих. 06031/275 від 01.06.10 р.,), його майновим поручителям Відповідачу 2- ТОВ «Дюна»(вих. 06031/275 від 01.06.10 р.,) та Відповідачу З - ТОВ «ТД «Світ напівфабрикатів»(вих. 06031/274 01.06.10 р.,), направлено повідомлення про порушення кредитного договору та письмове попереджено про те, що у разі невиконання Позичальником зобов'язання по погашенню кредит Банк буде вимушений звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки та застави.

Повідомлення було отримано відповідачами, про що свідчить відмітки працівників відповідачів на поштову повідомленні.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та Відповідно до ст. 23, 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно з ст. 25 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Позивачем, як обтяжувачем, вимоги ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-ІУ від 18.11.2003 р. та зареєстровані відомості про звернення стягнення на предмети обтяження, були виконані 31.05.20110 р. при подачі позову 18.06.2010 р., що підтверджується доданими до позовної заяви витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 27302717 та № 27302673 від 31.05.2010 р.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про заставу”, реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження”, оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.

Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"

Стаття 66 ЗУ “Про виконавче провадження” встановлює, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за незалежною оцінкою. У разі якщо нерухомість за вказаною ціною не буде реалізована на перших торгах, то на повторних торгах початкова ціна, за якою вона реалізується, знижується не більше, ніж на 30 відсотків.

Початкова ціна має бути визначена - не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, що відповідає положенням, Закону України “Про іпотеку” та Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідачі доказів належного виконання взятих на себе зобов’язань за кредитним договором і доказів повернення позивачу відсотків по кредиту за неналежне виконання умов кредитного договору, суду не надали.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Але, під час розгляду справи знайшли підтвердження обставини, що постановою господарського суду Запорізької області від 16.11.2011 р. ТОВ “Запорізький завод напівфабрикатів” визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру (справа № 29/5009/6320/11) та постановою господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 р. ТОВ “ТД “Світ напівфабрикатів” також визнано банкрутом та щодо нього відкрито теж ліквідаційну процедуру (справа № 25/213/10).

Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.02.2011 р. по справі № 25/213/10 кредиторські вимоги ПАТ “Промінвестбанк” до ТОВ “ТД “Світ напівфабрикатів” були визнанні в повному обсязі в розмірі –10 058 222 грн. 55 коп., як вимоги першої черги.

Також, позивач звернувся до ТОВ “ТД “Світ напівфабиркатів” з заявою вих. № 30-09/1215 від 20.12.2011 р. з вимогами визнати позивача кредитором з грошовими вимогами на загальну суму 19038528,56 грн., як вимоги першої черги.

Відповідно до п. 54 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року № 15 зазначено, що у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК.

Позивач звернувся із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи та як стверджує позивач визнані ліквідатором.

Ці вимоги включають в себе в тому числі і заборгованість по кредитному договору № 08-08 К, за яким наразі позивач в цій справі намагається стягнути заборгованість солідарно ще й з ТОВ “Запорізький завод напівфабрикатів” та ТОВ “ТД “Світ напіфабрикатів”.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність –обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, поза як їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду є суб’єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб’єктного складу спору є обов’язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Відповідно до п. 2 ст. 80 ГПК України, провадження по справі припиняється, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд припиняє провадження у справі, на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України відносно відповідача 1- Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” та відповідача 3 –Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Світ напівфабрикатів”.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги що позичальником було порушені договірні зобов'язання, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача щодо відповідача 2 та припинення провадження у справі, на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України відносно відповідача 1 та відповідача 3.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача 2, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів”, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дюна” та до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Світ напівфабрикатів” про стягнення заборгованості за кредитом договором задовольнити частково.

Провадження по справі відносно відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів”, м. Запоріжжя припинити.

Провадження по справі відносно відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Світ напівфабрикатів”, м. Запоріжжя припинити.

Звернути стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Дюна” (69000, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9, код ЄДРПОУ 31036922) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя" (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20-а, код ЄДРПОУ 09313350) для задоволення грошових вимог за генеральним кредитним договором № 08-08К від 14.04.2008 р. в межах заборгованості за кредитом в сумі 3 000 000 (три мільйона) грн. 00 коп., 512 184 (п’ятсот дванадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 61 коп. процентів за користування кредитом, 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп. комісійної винагороди за управління кредитною лінією та 260196 грн. 45 коп. пені за неналежне виконання умов договору, а саме:

- Будівля цеху по виробництву харчових напівфабрикатів, літ. 3, за планом земельної ділянки, реєстраційний номер 22837872, інв. № 1100103001, загальна площа об'єкту -5190,4 кв.м., матеріал стін будівель та споруд - бетон, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9.

- лінія по виробництву пельменів D250N, в комплекті –тісторозкаточної машини модель P150S, формувальної машини модель D 250N, матриці № 5 для машин D 250N, інвертора для машин D 250Nта P150S, 2003 р. випуску за № 4, виробник – “DOMINIONI PUNTO&PASTA” в кількості 1 одиниці, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9.

Визначити спосіб реалізації майна - продаж на публічних торгах, в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, розмір якої буде не нижче звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу. Видати наказ.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Дюна” (69000, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9, код ЄДРПОУ 31036922) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі Філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а, код ЄДРПОУ 09313350) 17222 (сімнадцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 55 коп. державного мита та 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 26.07.2012 р.