Рішення № 25447925, 25.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/50/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.12 Справа № 5009/1963/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ГРУПП», 04073 м. Київ, пров. Куренівський, 19/5 оф. 275

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон», 69002 м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 83-А

про стягнення 114 128,92 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: не з’явився, в попередніх с/з Устюгов А.Ю., представник дов. № б/н від 18.05.2012

від відповідача: не з’явився, в попередніх с/з Самсонова І.В., представник дов. № б/н від 07.06.2012

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ГРУПП»до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»про стягнення 114 128,92 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2012 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 11.06.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 25.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: відповідачеві були виписані рахунки-фактури №СФ-12-2613 від 26.12.2011 та №СФ-12-2614 від 26.12.2011 на суму 233 975,71 грн., згідно з якими позивач мав поставити відповідачу сантехнічні комплектуючі, а відповідач мав їх оплатити. 10.01.2012 сторонами підписано договір, передметом якого є комплектуючі, зазначені у рахунках-фактурах. Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, відповідач в свою чергу товар оплатив частково, у зв’язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 108 975,71 грн. За порушення термінів оплати позивачем нараховано 326,93 грн. втрат від інфляції, 4 029,11 грн. пені та 797,17 грн. відсотків за прострочення виконання зобов’язання.

Відповідач проти позову не заперечив. Надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.12.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК ГРУПП»(позивач у справі) Товариству з обмеженою відповідальністю «ВБК «Аквілон»виписано рахунки-фактури №СФ-12-2613 та №СФ-12-2614 на загальну суму 233 975,71 грн.

10.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК ГРУПП»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК «Аквілон»(замовник) укладено договір поставки №03/12, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність замовнику товар, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору. Кількість, асортимент, ціна та строки поставки товару визначаються у специфікаціях, що є невід’ємними частинами договору, на кожну партію окремо, що складаються на підставі заявок замовника.

Специфікаціями №1 та №2 визначено товар, на який виписано рахунки-фактури №СФ-12-2613 та №СФ-12-2614 від 26.12.2011. Строк поставки визначено –15 днів з моменту передплати.

Згідно з п. 4.1. договору, товар проставляється замовнику після здійснення передплати товару замовником у розмірі 50% від вартості товару - в строки, визначені специфікаціями. При цьому зазначений в специфікації строк починає спливати з дня, наступного за днем здійснення передплати.

Згідно з п. п. 6.1., 6.2., 6.3. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Замовник здійснює передоплату товару, що поставляється, на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 50% від вартості товару згідно конкретної специфікації. Датою отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної. Остаточний розрахунок між сторонами за фактично поставлений товар здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Як вбачається з видаткових накладних №РН-00037 від 07.02.2012 та №РН-00038 від 07.02.2012 відповідачеві поставлено товар на загальну суму 233 975,71 грн.

Товар отримано уповноваженим представником відповідача Савенко С.О. за довіреністю №133 від 07.02.2012.

Будь-яких зауважень щодо якості, кількості та ціни поставленого товару відповідачем до позивача не пред’являлося.

Отриманий товар відповідачем оплачено частково, на день розгляду спору заборгованість становить 108 975,71 грн.

06.03.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою №01/2012/В щодо оплати у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги заборгованості за поставлений товар.

Відповідач надіслав позивачу листа №133/ВБК від 20.03.2012, в якому зазначив, що заборгованість визнає, але просить надати термін для виконання зобов’язання до 10.04.2012.

Листом №15/2012 від 30.03.2012 позивач повідомив, що лише при оплаті 50% боргу до 03.04.2012 можлива оплата залишку до 10.04.2012.

До теперішнього часу заборгованість не оплачена.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин, вимога про стягнення 108 975,71 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: 326,93 грн. втрат від інфляційних процесів за період березень –квітень 2012р., 4 029,11 грн. пені за період з 23.02.2012р. по 21.05.2012р. та 797,17 грн. за період з 23.02.2012р. по 21.05.2012р. відсотків за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 10.2 договору, у разі порушення строків оплати, згідно з п. 6.3. договору, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Судом перевірено правильність нарахування сум, та встановлено, що стягненню підлягає 326,93 грн. втрат від інфляційних процесів, 794,99 грн. 3% річних та 4018,11 грн. пені, у зв’язку з невірністю розрахунку позивача.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ГРУПП»до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»про стягнення 114 128,92 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»(69002 м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 83-А, код ЄДРПОУ 35596331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ГРУПП»(04073 м. Київ, пров. Куренівський, 19/5 оф. 275, код ЄДРПОУ 37095501) 108 975 (сто вісім тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять) грн. 71 коп. заборгованості, 326 (триста двадцять шість) грн. 93 коп. втрат від інфляційних процесів, 794 (сімсот дев’яносто чотири) грн. 99 коп. 3% річних та 4018 (чотири тисячі вісімнадцять) грн. 11 коп. пені, 2282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 32 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 30.07.2012р.