Рішення № 25447891, 18.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.12 р. Справа № 5006/33/29пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.,

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк (ідентифікаційний код 31018243)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м.Донецьк (ідентифікаційний код 32019358)

про визнання договору підряду №05-01/07ДП від 05.01.2007р. недійсним.

за участю представників:

від позивача: Крещенко В.В. за довіреністю б/н від 19.04.2012р.,

від відповідача: не з’явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м.Донецьк про визнання договору підряду №05-01/07ДП від 05.01.2007р. недійсним.

Ухвалою суду від 15.06.2012р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5006/33/29пд/2012, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір №05-01/07 від 05.01.2007р. був укладений з порушенням цивільного та господарського законодавства, зокрема, сторонами не досягнуто згоди з всіх істотних умов, передбачених для даного виду договору, у зв’язку із чим, договір є таким, що підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог частини 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №05-01/07 від 05.01.2007р., протоколу розбіжностей від 05.01.2007р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

05.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест» (підрядник) укладено договір підряду №05-01/07 ДП (далі – Договір), за умовами якого підрядник на свій ризик з використанням своїх матеріалів, а також матеріалів замовника зобов’язується виконати власними та залученими силами загально будівельних робіт на об’єкті та здати виконані роботи в обумовлений строк замовнику, а замовник зобов’язується прийняти якісно виконані роботи та оплатити їх (п.2.1. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з складанням протоколу розбіжностей. Вказаний протокол розбіжностей містить узгоджену сторонами редакцію п.п. 4.5., 17.1., 18.5.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження внесення сторонами змін та доповнень у даний договір.

Пунктом 18.5. Договору (в редакції протоколу розбіжностей) цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Цей договір складений на російській мові, в двох екземплярах, які мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

За п.2.2. Договору під об’єктом замовника в цьому договорі розуміється Торговий комплекс в Кіровському районі м.Макіївка.

Згідно з п. 3.2. Договору визначення вартості виконаних робіт здійснюється на підставі Державних будівельних норм України ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», згідно наказу Мін буд України від 28.12.2005р. №28, з урахуванням наступних показників:

А) оплата праці робочих для середнього розряду 3,8 виходячи з тарифної ставки 1500,00грн. на місяць;

Б) прибуток – у розмірі 2,99грн. на 1 люд.-год;

В) адміністративні видатки у розмірі 0,82 грн. на 1 люд.-год;

Г) ринкова вартість матеріалів на момент придбання, попередньо узгоджений с замовником;

Д) комунальний податок – на підставі ставок, встановлених законодавством України;

Е) машини та механізми згідно ринкової вартості, попередньо узгодженої з замовником.

У відповідності до п.4.1. Договору підрядник зобов’язується виконати всі роботи за цим договором від 01 вересня 2007 року. Строк виконання робіт визначається графіком будівництва, який є невід’ємною частиною цього договору.

За п.3.7. Договору акт приймання-здачі робіт (форма КБ-2в) готує підряднику та передає для підписання уповноваженому представнику замовника в строк не пізніше 25-го числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 3-х днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

Відповідно до п.3.5. Договору замовник щомісячно за заявкою підрядника перераховує авансові платежі для придбання матеріалів, необхідних для виконання планованих в наступному місяці робіт.

Згідно з п.3.6. Договору замовник здійснює оплату виконаних робіт на підставі акту приймання-здачі виконаних робіт (форми КБ-2в) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-здавання виконаних робіт.

За приписами п.5.1. Договору замовник забезпечує розробку, затвердження та передачу підряднику проектно-кошторисної документації (2 примір.).

За п.7.1. Договору замовник передає підряднику на період будівництва та до його закінчення придатний для виконання робіт будівельний майданчик разом з усіма необхідними для користування ним документами. Передача здійснюється в трьохденний строк після підписання цього договору за двостороннім актом.

У відповідності з п.10.1. Договору підрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, в повній відповідності з будівельними нормами та правилами, графіками виконаних робіт.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наразі, позивачем не наведено суду жодних правових підстав щодо невідповідності укладеного договору вимогам чинного законодавства, що мало б наслідком його недійсність, зокрема, позивачем фактично не зазначено, якому саме нормативному акту суперечить вказаний спірний договір та в якій частині, так само як і не представлено доказів в обґрунтування позовних вимог. Наявність будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність спірного договору вимогам закону, позивачем не вказано, та судом не встановлено.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Проаналізувавши умови вищезазначеного договору, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 875-886 ЦК України та статей 317-324 ГК України.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно приписам ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх.

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об’єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов’язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об’єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об’єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

З правового аналізу вказаних норм права вбачається, що здійснення проведення будівництва та пов’язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядником повинно бути здійснено відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, що міститься в спірному договорі.

Таким чином, при укладанні договору будівельного підряду істотною умовою є узгодження сторонами відповідної проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» кошторисна документація - це кошториси та інші документи, пов’язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни. Проектною документацією є текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва.

Проектно-кошторисна документація має містити об’єктні та локальні кошторисні розрахунки, об’єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, інші розрахунки витрат на будівництво, договірну ціну.

Сторонами до матеріалів справи не надано проектно-кошторисну документацію, якою сторони б погодили об’єм, характер, вартість матеріалів та робіт, а також будь-яких доказів наявності документів згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005р., ст.ст. 875, 877 Цивільного кодексу України.

Таким чином, сторонами за Договором неузгоджені умови щодо об’єму, характеру, вартості матеріалів та робіт, які повинні узгоджуватися сторонами у проектно-кошторисній документації, а тому вказаний договір є неукладеним.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб. Одночасно, відсутність таких істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Відповідна правова позиція міститься також у постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2012року у справі №2/66пд.

За таких обставин, враховуючи факт неукладеності договору №05-01/07 ДП від 05.01.2007р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» про визнання недійсним вказаного договору підряду підлягають залишенню без задоволення.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 875, 877 Цивільного кодексу України; ст.ст. 317, 318, 323 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасбудінвест», м.Донецьк про визнання договору підряду №05-01/07ДП від 05.01.2007р. недійсним

У судовому засіданні 18.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2012р.

Суддя Сич Ю.В.