Рішення № 25447864, 23.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/51/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.12 Справа № 5009/1905/12

за позовною заявою: державного підприємства “Національна енергетична компанія “за позовною заявою: державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи, 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоспецбуд”, 72254, Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. Сорок років перемоги, буд. 3

про визнання договору підряду недійсним в частині включення до договірної ціни подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 805,80 грн. та стягнення безпідставно набутих грошових коштів

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Калугіна Г.Б., довіреність від 26.01.12 № 116

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

22.05.12 до господарського суду Запорізької області звернулось державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи з позовною заявою від 18.05.12 № 07/1913 до товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоспецбуд” про:

- визнання договору підряду № 06/88-10 від 30.04.10 недійсним в частині включення до договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 805,80 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 300,97 грн., а саме включення:

до позиції 1 “Прямі витрати” –0,7669,1 тис. грн., в т.ч.:

до розрахунку № 1 “Заробітна плата” –0,75795 тис. грн.

до розрахунку № 2 “Вартість матеріальних ресурсів” –0,00004 тис. грн.

до розрахунку № 3 “Вартість експлуатації будівельних машин та механізмів” - 0,00902 тис. грн.

до позиції 2 Розрахунок № 4 “Загально виробничі витрати” –0,45541 тис. грн.

до позиції “Ітого” –1,22232 тис. грн.

до позиції 7 “Прибуток” –0,19382 тис. грн.

до позиції 8 Розрахунок № 9 “Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій” –0,08797 тис. грн.

до позиції 10 Розрахунок № 11 “Податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені діючим законодавством та не враховані складовими вартості будівництва (без ПДВ)” –0,00072 тис. грн.

до позиції “Ітого договірна ціна без ПДВ” - 1,50483 тис. грн.

до позиції № “ПДВ (20%)” –0,30097 тис. грн.

до позиції “Всього договірна ціна” –1,80580 тис. грн., а також

- про та стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 805,80 грн.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 22.05.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 22.05.12 судом порушено провадження у справі № 5009/1905/12 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 17/51/12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 27.06.12.

Ухвалою від 27.06.12 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача, а також враховуючи невиконання в повному обсязі вимог ухвали господарського суду від 22.05.12 у справі № 5009/1905/12 сторонами у справі, судом відкладено на 23.07.12.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні 23.07.12, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача роз’яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач на позовних вимогах наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, у письмових поясненнях від 26.06.12 № 07/2458 та від 17.07.12 № 07/2716. Зазначав наступне. 30.04.10 між сторонами у справі укладено договір підряду № 06/88-10 на виконання умов якого відповідач виконав роботи з реконструкції санітарно-побутових та виробничих приміщень в будівлі ТМГ ПС 330 кВ “Дніпро-Донбас”, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автодорожня, буд. 3“а” на загальну суму 299 998,80 грн., в т.ч. ПДВ - 49 999,80 грн. При цьому, всього за вказаним договором прийнято робіт на загальну суму 299 251,90 грн. Крім того, всього проведено оплату за цим договором на загальну суму 299 251,90 грн. У третьому кварталі 2011 року Головним контрольно-ревізійним управлінням України було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.08 по 30.06.11. За результатами перевірки позивача, а також зустрічної звірки у відповідача було встановлено порушення, яке полягає у завищенні відповідачем вартості виконаних будівельно-монтажних робіт у 2010 році за договором № 06/88-10 на суму 2 280,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%. При підготовці цієї позовної заяви, для захисту підприємства в суді за результатами проведеної перевірки позивачем був здійснений розрахунок виявленої перевіркою КРУ суми переплати та уточнено її розмір у сторону зменшення, яка склала 1805,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 300,97 грн. Для визначення розміру переплати за договором № 06/88-10 позивачем зроблено новий розрахунок договірної ціни із застосуванням належної розцінки. Розрахунок договірної ціни з урахуванням зауважень КРУ, як і договірна ціна до договору № 06/213-09, здійснений позивачем за допомогою програмного комплексу “АВК-5”. Таким чином, на думку позивача, сума переплати є різницею у вартості робіт (договірних цінах) складених за результатами застосування неналежної та належної розцінок. У зв’язку з викладеним позивач вважає, що Договір № 06/88-10 підлягає визнанню нечинним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до Договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки. А грошові кошти у розмірі здійсненої позивачем переплати за договором, яка становить 1805,80 грн., підлягають поверненню відповідачем як безпідставно набуті. На підставі викладеного, позивач, керуючись ст. ст. 203, 204, 215, 217, 1212 ЦК України, ст. ст. 20, 75, 139, 207 ГК України, Законом України “Про здійснення державних закупівель”, Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.00 № 174, просить суд позов задовольнити, визнати недійсним договір підряду від 30.04.10 № 06/88-10 в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ –300,97 грн. та стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ –300,97 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 31.05.12, тобто станом на час розгляду справи № 5009/1905/12 в суді, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоспецбуд” є: 72254, Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. Сорок років перемоги, буд. 3, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.10 між державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Теплоспецбуд” (Підрядник) укладено договір підряду № 06/88-10 з додатковою угодою № 1 до договору, за умовами якого (п. 1.1. договору) Замовник доручив, а Підрядник зобов’язався на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів та матеріалів Замовника виконати роботи з реконструкції санітарно-побутових та виробничих приміщень в будівлі ТМГ ПС 330 кВ “Дніпро-Донбас”, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автодорожня, буд. 3а, згідно договірної ціни (Додаток № 1 до цього договору).

Згідно з п. 1.2. договору, строк виконання робіт за цим договором встановлюється 60 календарних днів з дня перерахування Замовником попередньої оплати на поточний рахунок Підрядника.

Щомісячно Підрядник надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3. Замовник зобов’язаний прийняти виконані роботи протягом 3-х робочих днів з моменту надання Підрядником акта за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, загальна вартість робіт за договором, згідно договірної ціни (Додаток № 1 до цього договору) складає 299 998,80 грн. в т.ч. ПДВ (20%) –49 999,80 грн., з яких: 746,40 грн. –вартість матеріальних ресурсів Замовника (в т.ч. ПДВ 20% - 124,40 грн.), 299 252,40 грн. –вартість робіт та матеріалів до сплати Підряднику (в т.ч. ПДВ (20%) –49 875,40 грн.).

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.10, а в частині виконання гарантійних зобов’язань договір є чинним на весь час гарантії, зазначеної в п. 5.1. цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як свідчать матеріали цієї справи, виконання сторонами договору підряду від 30.04.10 на загальну суму 299 251,90 грн. підтверджується результатами виконаних робіт, які викладені на паперових носіях, а саме: підписаними між сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року № 06/72-10, за жовтень 2010 року № 06/165-10, № 06-164-10 (типова форма № КБ-2в), довідками щодо вартості виконаних будівельних робіт за липень, жовтень 2010 року (типова форма № КБ-3) та оплатою ДП “НЕК “Укренерго” коштів за цим договором в сумі 299 251,90 грн. платіжними дорученнями 04.08.10 № 210, від 25.11.10 № 2671 та від 30.11.10 № 2700.

За результатами проведеної ревізійною групою, яку очолювала головний контролер-ревізор контрольно-ревізійного відділу в Вільнянському районі Мозгова Л.М. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП “НЕК “Укренерго” (довідка від 28.09.11) в частині фінансово-господарської діяльності Дніпровської електроенергетичної системи ДП “НЕК “Укренерго” за період з 01.01.08 по 30.06.11 та за результатами зустрічної звірки з ТОВ “Теплоспецбуд” (довідка від 17.08.11 № 005/0045) встановлено порушення вимог п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 “Правил визначення вартості будівництва” ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.00 № 174, а саме: невідповідність прийнятих розцінок показникам, визначеним чинним законодавством. Так, у актах застосовані розцінки Р11-7-1 “Ремонт штукатурки прямолінійних скосів всередині будівлі по каменю і бетону цементно-вапняним розчином” замість розцінки Р11-30-1 “Штукатурка плоских поверхонь віконних і дверних скосів по каменю і бетону” тоді як відбивка штукатурки за прийнятою розцінкою частково входить до складу робіт розцінок Р6-1-1 “Демонтаж віконних коробок в кам’яних стінах з відбивкою штукатурки у скосах” та Р6-16-11 “Демонтаж дверних коробок в кам’яних стінах з відбивкою штукатурки у скосах”. У зв’язку з чим, згідно з довідкою про ревізію від 28.09.11, вартість виконаних робіт завищена на загальну суму 5 887,00 грн., у т.ч. за договором від 30.04.12 № 06/88-10 по об’єкту “Реконструкція санітарно-побутових та виробничих приміщень в будівлі ТМГ ПС 330кВ “Дніпро-Донбас” завищена на загальну суму 2280,00 грн.

Предметом позову у справі № 5009/1905/12 є визнання договору підряду від 30.04.10 № 06/88-10 недійсним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ –300,97 грн. та стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ –300,97 грн. Підставою для визнання спірного договору недійсним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 805,80 грн., є невідповідність договору в цій частині пунктам 3.1.10 та 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 та інтересам держави.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, ін. актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (п. 1 ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вимогами ст. 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до приписів ст. 189 ГК України, ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання (ч. 1). Ціна є істотною умовою господарського договору (ч. 2).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів господарської справи № 5009/1905/12, у даному випадку спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду від 30.04.10 № 06/88-10, в якому сторони, керуючись приписами 627 ЦК України, самостійно погодили та визначили істотні умови договору, а саме: предмет, ціну, строк дії договору, а також порядок виконання вказаного договору сторонами.

З боку позивача цей договір підписав директор Дніпровської електроенергетичної системи Трифонов Ю.П на підставі Положення про Дніпровську ЕС та довіреності серії ВМК № 844006 посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гаранюк О.З. 28.01.10, а з боку відповідача - директор ТОВ “Теплоспецбуд” Дмитриченко О.І.

Додаток № 1 до договору підряду № 06/88-10 від 30.04.10, а саме: Договірну ціну на будівництво/ реконструкцію приміщень в будівлі ТМГ ПС 330 кВ “Дніпро-Донбас”, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автодорожня, буд. 3а також підписано вказаними вище особами та посвідчено печатками вказаних суб’єктів господарювання.

Тобто, суд виходить з того, що директор Дніпровської електроенергетичної системи Трифонов Ю.П. з однієї сторони та директор товариства з обмеженою відповідальністю “Теплоспецбуд” Дмитриченко О.І. з іншої в межах наданих їм повноважень самостійно погодили та визначили істотні умови договору, а саме: предмет, ціну, строк дії договору, а також порядок виконання вказаного договору сторонами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України з моменту укладення договір є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1).

В обґрунтування правових підстав для визнання договору підряду від 30.04.10 № 06/88-10 недійсним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ - 300,97 грн. позивач посилається на невідповідність умов спірного договору актам цивільного законодавства, зокрема, п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174.

Позивач вказує, що факт порушення п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174, встановлений за результатами проведеної органами КРУ в Запорізькій області ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі Дніпровської електроенергетичної системи. Так, у актах застосовані розцінки Р11-7-1 “Ремонт штукатурки прямолінійних скосів всередині будівлі по каменю і бетону цементно-вапняним розчином”, замість розцінки Р11-30-1 “Штукатурка плоских поверхонь віконних і дверних скосів по каменю і бетону” тоді як відбивка штукатурки за прийнятою розцінкою частково входить до складу робіт розцінок Р6-1-1 “Демонтаж віконних коробок в кам’яних стінах” та Р6-16-1 “Демонтаж віконних коробок в кам’яних стінах”.

Згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, правила носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Як вбачається з матеріалів справи № 5009/1905/12, сторони при укладенні договору підряду від 30.04.10 № 06/88-10 самостійно погодили договірну ціну у відповідності до Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174 шляхом визначення ціни у локальному кошторисі № 2-1-1 на ремонтні роботи та у договірній ціні. Вид договірної ціни - тверда. Так, згідно з наявною в матеріалах цієї господарської справи кошторисною документацією, до прямих витрат було зараховано заробітну плату робітників, вартість матеріальних ресурсів, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, загально виробничі витрати.

Отже, вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт була узгоджена сторонами в локальному кошторисі на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт.

Наведений розрахунок вартості прямих витрат узгоджується з приписами п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174, згідно з якими прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріалів, виробів, конструкцій. Вони визначаються в локальних кошторисах шляхом множення визначеної за ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт, обчислених за робочими кресленнями, на відповідні поточні ціни цих ресурсів (п. 3.1.10). Вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні (п. 3.3.10.1).

Отже, в чому полягає порушення саме п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174 при застосуванні вище вказаних розцінок позивачем в ході розгляду цієї справи не доведено.

Також, позивачем не доведено суду в чому саме зміст спірного договору підряду в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ - 300,97 грн. суперечить Закону України “Про здійснення державних закупівель”, яким встановлюються умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

При цьому, суд виходить з того, що з огляду на приписи ст.ст. 627, 629 ЦК України, виявлені контролюючим органом в ході перевірки порушення не мають відношення до укладеного між сторонами договору, не впливають на його умови, не можуть їх змінювати та не можуть бути підставою для визнання такого договору недійсним.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку.

Поняття і види доказів визначено статтею 32 ГПК України, відповідно до якої, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ч. 2).

Розглядаючи справу суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. 42 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із положеннями ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33). Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи. Які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34).

З огляду на викладені вище обставини справи, з урахуванням вимог ст.ст. 203, 215, 844, 875 ЦК України, умов укладеного договору підряду від 30.04.10 № 06/88-10, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем підстав необхідних для визнання судом договору підряду недійним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ - 300,97 грн. У зв’язку з чим, у задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.

Посилання позивача на п. 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000 (стосовно того, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в “Акт прийняття виконаних підрядних робіт” та № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати”, які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок) не є підставою в розумінні чинного законодавства зазначеного вище для визнання наведеного у тексті цього рішення договору підряду недійсним в частині. Разом з тим, є підставою для уточнення загальної вартості виконаних підрядних робіт по оспорюваному у цій справі договору шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з ТОВ “Теплоспецбуд” безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ –300,97 грн.

Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана його повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки позивачем не доведено недійсність договору підряду від 30.04.10 № 06/88-10 в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки, судом відмовляється у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ТОВ “Теплоспецбуд” безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 805,80 грн., у т.ч. ПДВ –300,97 грн.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході розгляду цієї справи судом критично оцінюються та визнаються надуманими та безпідставними в розумінні предмету позову у цій справі твердження позивача про те, що розрахунок договірної ціни з урахуванням зауважень КРУ, як і договірна ціна до договору № 06/88-10 здійснені за допомогою програмного комплексу “АВК-5”, який, у відповідності до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.12.08 № 9/10-1306 “Про розгляд програмного комплексу “АВК-5” визнаний таким, що дозволяє достовірно визначати вартість будівництва на всіх стадіях його здійснення і рекомендований до застосування при визначенні вартості будівництва.

Підставою для такого висновку судом визнається те, що:

- наведений вище лист не є ні законодавчим, ні підзаконним нормативно-правовим актом, обов’язковим до застосування у т.ч. для сторін підписавших договір підряду від 30.04.10 № 06/88-10;

- наведеним вище листом від 31.12.08 № 9/10-1306 було рекомендовано програмний комплекс “АВК-5” для застосування учасникам інвестиційного процесу при визначенні вартості будівництва;

- позивач мав можливість керуватись листом від 31.12.08 № 9/10-1306 та програмним комплексом “АВК-5” при погодженні та визначенні істотних умов договору підряду від 30.04.10 № 06/88-10, а саме в частині ціни (договірної ціни) по договору, оскільки лист № 9/10-1306 про застосування програмного комплексу “АВК-5” датований 31.12.08, в той час, як сторони підписували договір підряду 30 квітня 2010 року. І ніхто не позбавляв права позивача в особі уповноваженої особи при визначенні договірної ціни застосовувати належні розцінки, а не вчиняти спроби застосовувати такі розцінки вже після підписання договору.

Крім того, судом враховано, що наведений вище договір підряду є двостороннім, і сторони не підписували додаткову угоду до нього з урахуванням проведеного позивачем самостійного перерахунку договірної ціни із урахуванням зауважень КРУ внаслідок чого розмір переплати склав 1 805,80 грн.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 2 682,50 грн. покладається на позивача.

Крім того, судом встановлено, що при поданні позову до суду позивачем переплачено судовий збір в сумі 52,50 грн., який підлягає поверненню на підставі відповідної ухвали суду (від 23.07.12) у справі № 5009/1905/12.

Керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 64, 69, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 27.07.2012.