Рішення № 25447718, 20.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.12р.

Справа № 13/5005/5287/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провізор НФФ", м. Павлоград

про стягнення 53 656,78грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Кузьміна Б.М. - представник, довіреність № 09/42 від 28.03.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провізор НФФ" (далі - Відповідач) про стягнення (з урахуванням заяви № 09/1936-ю від 23.07.2012 року - а.с. 79) заборгованості основного боргу у розмірі 50 560 грн. 48 коп., індексу інфляції у розмірі 196 грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 466 грн. 55 коп., пеню у розмірі 2 363 грн. 95 коп., 1 609 грн. 50 коп. - судовий збір.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2216 від 01.08.2011 року.

Представник відповідача в судові засідання 10.07.2012 року та 24.07.2012 року не з’являвся, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, відзив та витребувані судом документи не подав. Жодних пояснень щодо причини неявки до господарського суду не надходило, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 78).

Суд вважає, що неявка в судові засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду даної справи по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 24.07.2012 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Провізор НФФ" (далі - Відповідач) був укладений договір № 2216 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібному йому обсязі, а Споживач зобов'язався сплачувати одержану теплову енергії за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених Позивачем, в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючими законодавством, засобами.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 Договору споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно п. 6.4 Договору використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремого сплачується споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця. Таким чином, датою остаточного розрахунку за спожиту в поточному місяці теплову енергію є 25 число поточного місяця, а з 26 числа починається прострочення.

Відповідно до умов п. 6.6 Договору споживачу щомісяця направляється акт приймання - передачі теплової енергії в гарячій воді за попередній місяць. Споживач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати акт і один примірник направити на адресу енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованої відмови від підписання або неповернення підписаного примірника енергопостачальній організації, акт приймання - передачі теплової енергії у гарячій воді вважається прийнятим споживачем.

За опалювальний період з листопада 2011 року по березень 2012 року Позивачем поставлено Відповідачеві теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання приміщення за адресою: вул. Велика Морська, 71 (фармацевтична фабрика) - відповідно до Додатку № 1/1.

За вищевказаний період Відповідачу нараховано суму до сплати 103 239 грн. 73 коп.

Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 52 679 грн. 25 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 23 від 14.12.2011 року на суму 25 247 грн. 19 коп., № 40 від 27.12.2011 року на суму 10 823 грн. 90 коп., № 1601 від 22.02.2012 року на суму 16 608 грн. 16 коп. (а.с. 14-16).

12.04.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 288-Ю від 10.04.2012 року з вимогою сплатити борг, на яку останній відповіді не надав. (а.с. 52).

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 50 560 грн. 48 коп.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти Господарювання та інші - учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, ст. 232 ГК України встановлено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 7.2.3 Договору несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

На підставі вищезазначених норм закону Позивачем нараховано індекс інфляції у розмірі 196 грн. 07 коп. за період з 12.11.2011 року по 03.12.2011 року, 3% річних у розмірі 466 грн. 55 коп. за період з 26.11.2011 року по 06.06.2012 року та пеню у розмірі 2 363 грн. 95 коп. за період 26.11.2011року по 06.06.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 50 560 грн. 48 коп., індексу інфляції у розмірі 196 грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 466 грн. 55 коп., пені у розмірі 2 363 грн. 95 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 4, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Провізор НФФ" (51400, м. Павлоград, вул. Харківська, 7-Б, код ЄДРПОУ 37562936) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966) суму основного боргу - 50 560 грн. 48 коп., 196 грн. 07 коп. - індекс інфляції, 466 грн. 55 коп. - 3% річних, 2 363 грн. 95 коп. - пені та 1 609 грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Ю.Ю. Первушин

Повне рішення складено 25.07.2012 року.