Рішення № 25445845, 24.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.Справа № 5023/3136/12 вх. № 3136/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Пазій А.В., довіреність №371 від 05.07.2012 року

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна", м. Київ

до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт. Червоний Донець

про стягнення 754,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 754,05 грн., у тому числі 699,68 грн. боргу та 54,37 грн. пені за договором №Т-292/1 на охорону майна в приміщеннях від 18.11.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов. Крім того, представник позивача надав витребувані попередньою ухвалою суду документи, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

18 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі-АРМС-Україна" (Виконавець) з однієї сторони, Батальйоном патрульної служби із обслуговування метрополітену ХМУ ГУМВС України в Харківській області (Співвиконавець) з другої сторони та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) з третьої сторони був укладений договір №Т-292/1 на охорону майна в приміщеннях.

Відповідно до п. 2.1. укладеного договору Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону майно, що знаходиться на об'єктах Відповідача за адресами, вказаними у розрахунках вартості охоронних послуг (додаток №1) до Договору.

Відповідно до частини 4 Розрахунків вартості охоронних послуг по договору, розрахунок є невід'ємною частиною Договору № Т-292/1 на охорону майна в приміщеннях від 18.11.2009 року.

Пунктом 1 Розрахунків встановлено, що абонентська плата за послуги Позивача у кожному окремому місяці за об'єкт становить 200,00 (двісті гривень 00 коп.) грн. у тому числі ПДВ (20%) - 33,33 грн.

01 квітня 2011 року Відповідач звернувся з листом до Позивача (копія листа в матеріалах справи) з проханням розірвати даний Договір з 01.04.2011 року та зобов'язувався оплатити заборгованість по даному Договору в сумі 1400 грн. до 25.05.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2011 року договір було припинено та сигналізацію було відключено з даного об'єкту. 23.05.2011 року відповідач частково оплатив заборгованість за договором у сумі 700,00 грн., що підтверджується Випискою з бази взаємозарахунків з клієнтами, належним чином завірена копія якої є в матеріалах справи.

Відповідач, не виконав належним чином свої договірні зобов'язання щодо виконання умов договорів, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 754,05 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 699,68 грн. боргу законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.3 Договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 54,37 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 611 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" (01103, м. Київ, бул. Дружби народів, буд. 6, к. 2, р/р 26002005697001 в ВАТ "Банк Кіпру" м. Київ, МФО 320940, код ЄДРПОУ 33262660, ІПН 332626626575) 699,68 грн. боргу, 54,37 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.07.2012

Суддя Присяжнюк О.О.

справа №5023/3136/12