Рішення № 25445757, 25.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2012 р.Справа № 5023/1816/12 вх. № 1816/12

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя: Светлічний Ю.В.

суддя: Жигалкін І.П.

суддя: Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

за участю:

позивача - Гоч В.В. довіреність №1 від 03.01.12 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Анрі", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Анрі" звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості за договором оренди нерухомого майна №06/03-11 від 01 березня 2011 року, який укладено між позивачем та відповідачем у розмірі 43 064,11 грн., пеню за весь час прострочення розмірі 2 629,01 грн., індекс інфляції у розмірі 700,95грн.н, штраф згідно п. 5.1.2 договору у розмірі 35 450,49 грн., штраф згідно п.5.1.4 договору у розмірі 22 424,50 грн. та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду Харківської області від 13 червня 2012 року для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: Головуючий суддя Светлічний Ю.В., судді Жигалкін І.П., Пономаренко Т.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2012 року розгляд справи відкладено на "25" липня 2012 р. о 11:00.

Судом встановлено, що при виготовленні тексту вищевказаної ухвали у вступній ії частині було допущено технічну описку щодо зазначення представників, які були у судовому засіданні, яка підлягає виправленню.

У вступній частині ухвали господарського суду від 21.06.2012 р. зазначення представників сторін, які прибули у судове засідання викласти у наступній редакції:

"позивача - Гоч В.В. довіреність №1 від 03.01.12 р.; Очеретько Р.О. довіреність №1 від 17.01.12 р.;

відповідача - не з'явився;"

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Також надав уточнений розрахунок суми позовних вимог згідно супровідного листа за вх.№10682, який долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

"01" березня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №06/03-11 (далі по тексту - Договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов Договору Позивач передав Відповідачу у тимчасове платне користування та володіння частину будівлі "Автоцентру з адміністративними приміщеннями та виставковим залом" (далі по тексту - Приміщення), загальною площею 105,9 квадратних метрів, що підтверджується Актом прийому-передачі до договору №06/03-11 від 01 березня 2011 року, а Відповідач зобов'язувався сплачувати Орендну плату та інші платежі визначені Договором.

Відповідно до вимог п. 3.4.1. договору Орендар зобов'язаний сплачувати плату за користування Приміщенням у розмірах та у терміни, які визначаються Договором. Орендна плата починає нараховуватися з дати передачі Приміщення за актом приймання-передачі, передбаченим умовами Договору.

Згідно п. 3.4.3. договору якщо інше не передбачене Договором, Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю та п. 3.6.1. орендар зобов'язаний щомісяця сплатити на користь Орендодавця вартість експлуатаційних послуг, а також компенсувати вартість отриманих комунальних послуг, не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, який слідує за оплачуваним.

Позивач свої зобов'язання відповідно Договору виконав та передав Відповідачу у користування Приміщення, відповідач виконав свої зобов'язання по сплаті орендної плати виконав лише частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка складає з орендної плати - 17 560,46 грн., з експлуатаційних та комунальних послуг - 25 503,65 грн., що загалом становить - 43 064,11 грн.

Позивач намагаючись вирішити питання про погашення Відповідачем заборгованості у досудовому порядку, звернувся до відповідача із листом - вимогою №03/11-11 від 03 листопада 2011 року, яка залишилась без відповіді.

Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень не надано доказів припинення дії договору його розірвання та повернення ним спірного приміщення орендарю, тобто наявність зобов'язань у відповідача перед позивачем є очевидною.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 43 064,11 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлена до стягнення пеня за весь час прострочення у розмірі 2 629,01 грн., індекс інфляції у розмірі 700,95 грн., штраф згідно п. 5.1.2 договору у розмірі 35 450,49 грн. та штраф згідно п.5.1.4 договору у розмірі 22 424,50 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 5.1.1. Договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання, яке передбачає здійснення Платежів на користь Орендодавця, або, якщо який - набудь Платіж по Договору буде прострочено Орендарем, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на час порушення зобов'язання, за кожен календарний день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування інфляційних, пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування позивачем штрафів згідно п.5.1.2 та п. 5.1.4, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 р. №01-06/908/2012, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011);

П.5.1.2. Договору, до Орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення грошових зобов'язань:

- якщо період прострочення перевищує 10 (десять) календарних днів, то Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від простроченої суми грошового зобов'язання;

- якщо період прострочення перевищує 20 (двадцять) календарних днів, то орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від простроченої суми грошового зобов'язання.

п. 5.1.4., Договору, за кожне порушення своїх зобов'язань, передбачених цих Договором, Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф в розмірі 10% від розміру орендної плати за місяць в якому було виявлено (допущено) таке порушення.

Судом встановлено, що у п.5.1.2. та п. 5.1.4. договору позивач двічі застосовує до відповідача санкції у вигляді штрафу у розмірі 10% від розміру орендної плати за місяць в якому було виявлено (допущено) таке порушення.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне у задоволенні штрафу нарахованого позивачем згідно п.5.1.4. договору у розмірі 22 424,50 грн. відмовити та ознайомившись з наданим позивачем розрахунком частково задовольнити нарахування штрафу згідно п.5.1.2. Договору у розмірі 10 160,37 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі сума судового збору у розмірі 448,07 грн. підлягає стягненню до державного бюджету. Судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір у розмірі 1 141,28 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Анрі" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99-А, код ЄДРПОУ: 32444554, п/р 2600101972253 в ХФ ВАТ "Кредобанк", МФО 325365) суму заборгованості за договором оренди нерухомого майна №06/03- 11 від 01 березня 2011 року - 43 064,11 грн.; пеню за весь час прострочення - 2629,11 грн.; індекс інфляції - 700,95 грн.; З % річних - 509,15 грн.; штраф згідно п.5.1.2. Договору - 10 160,37 грн.; витрати зі сплати судового збору - 1 141,28 грн.

3. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Анрі" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99-А, код ЄДРПОУ: 32444554, п/р 2600101972253 в ХФ ВАТ "Кредобанк", МФО 325365) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, номер рахунку 31215206783003, код 37999654, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 486,07 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Светлічний Ю.В.

Суддя Жигалкін І.П.

Суддя Пономаренко Т.О.

Повне рішення складено 30 липня 2012 року.