Рішення № 25445612, 25.07.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 липня 2012 р. Справа 7/48/2012/5003

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Калинівка Вінницька область

до: Приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім", м.Калинівка Вінницька область

про стягнення 252132,94 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.

Представники:

позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 04.11.2010 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 10.03.1998 року.

відповідача: Вовк Ю.І. - довіреність № 14-1 від 19.03.2012 року, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.01.2002 року.

ВСТАНОВИВ :

10.07.2012 року на адресу суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Калинівка Вінницька область до Приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім", м.Калинівка Вінницька область про стягнення 252132,94 грн..

Ухвалою від 12.07.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/49/2012/5003 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2012 року.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

24.07.2012 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 4 657,94 грн.. Одночасно у вказаній заяві останній зазначає що наслідки відмови йому зрозумілі.

Заява про відмову від позову приймається судом до розгляду як така, що не суперечить приписам ст.22 ГПК України.

Також в судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що проти позову не заперечує та просить суд в зв'язку з скрутним фінансовим становищем зменшити штрафні санкції у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

02.10.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Калинівський Агрохім" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір про проведення робіт (надання послуг), відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе проведення наступних робіт: послуги по збиранню цукрових буряків (комбайн - MORO LEKTRA 4005) на території Байківської сільської ради, Калинівського району та Поличенської сільської ради, Козятинського району; вартість за один га цукрових буряків становить 850,00 грн., об'єм виконаних робіт - згідно акта прийому робіт; загальна вартість робіт згідно акта прийому робіт.

Відповідно до п.2.1 Договору за виконані роботи, зазначені в п.1.1 договору, Замовник сплачує Виконавцю кошти згідно розцінок вказаних в таблиці п.1.1 Договору.

Розрахунок здійснюється у 30-ти денний термін після підписання актів здачі-прийому всієї роботи (п.2.2 Договору).

Про закінчення виконання кожного етапу робіт, а також роботи в цілому, Виконавець, повинен повідомити Замовника, після чого сторони складають двосторонній акт приймання та здачі робіт у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони (п.3.1 Договору).

15.11.2011 року на виконання умов договору від 03.10.2011 року між сторонами підписано акт приймання виконаних робіт відповідно до якого в період з 29.08.2011 року по 14.11.2011 року Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги по викопуванню буряків бурякозбиральним комбайном "Moreal-Lectra" на земельній ділянці загальною площею 260,5 га, яка розташована с. Байківка, с. Попиченці, загальною вартістю 247 475,00 грн. в тому числі ПДВ (а.с.7, т.1).

Відповідач за надані послуги відповідно до договору розрахунок не здійснив.

Непроведення розрахунків відповідачем спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 247 475, 00 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також суд розглянувши заяву позивача заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 4 657,95 грн. дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4 675,95 грн. приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дії.

Приймаючи заяву про відмову від позову в частині відмови від позовних вимог до відповідача суд враховує те, що вона підписана представником позивача Моргунським С.В. у якої наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності б/н від 04.11.2010 року.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Задовольняючи позов суд врахував процесуальну позицію відповідача у даному спорі викладену останнім у відзиві, яка безальтернативно свідчить про визнання останнім позову в частині вимог про стягнення основного боргу в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому в частині вимог відносно яких провадження у справі припинено судовий збір повертається судом позивачу згідно приписів ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

25.07.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім", вул. Чкалова, 1а, м. Калинівка, Вінницька область, 22400 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 05487478) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 22400 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) - 247 475 грн. 00 коп. -основного боргу, 4 949 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Прийняти відмову позивача від позовної вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 4 657 грн. 95 коп., провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 22400 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 93 грн. 16 коп., сплачений згідно квитанції № QS14830104 від 11.07.2012 року.

6. Дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду є підставою для повернення із Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судового збору в розмірі 93 грн. 16 коп., сплаченого згідно квитанції № QS14830104 від 11.07.2012 року. Оригінал квитанції № QS14830104 від 11.07.2012 року знаходиться в матеріалах справи 7/48/2012/5003 (а.с.5, т.1).

7. Оригінал рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 30 липня 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - АДРЕСА_1, 22400.