Ухвала суду № 25442302, 19.06.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2175/12

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Смілянця Е.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області та Головного управліннґ державної казначейської служби України у Хмельницькій обл. на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

До Хмельницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про стягнення коштів в сумі 7536,1 грн., сплачених як збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під час реєстрації в органах ДАІ автомобіля Toyota RAV- 4 вартістю 314 922,0 грн., придбаного на підставі довідки-рахунку серії ДПІ №182829 від 07.12.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог

В свою чергу, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області також, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 11 квітня 2012 року, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а в задоволенні позову позивача відмовити. Апелянт в апеляційній скарзі наголошує на тому, що у спірних правовідносинах діяв на підставі законодавчих та нормативних актів України та їх не порушував.

Сторони в судове засідання не з'явились. Від відповідачів - ГУДКС у Хмельницькій області та УПФУ в Городоцькому районі Хмельницької області надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, під час реєстрації в 2 ВРЕВ УДАІ м. Городок Управління Державної автомобільної інспекції у Хмельницькій області автомобіля-Toyota RAV- 4 вартістю 314 922,0 грн., придбаного відповідно до довідки-рахунку серії ДПІ №182829 від 07.12.2011 року, позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування збір в розмірі 7536,10 грн. (3% вартості автомобіля). Сплата збору підтверджується квитанцією №142231/19 від 15.11.2011 року.

Позивачка, вважаючи, що зазначений збір сплачений нею помилково, звернулась до УПФУ в Городоцькому районі Хмельницької області з проханням його повернути, проте листом №13/п8 від 10.04.2012 року, відповідач відмовив у поверненні збору. У своїх запереченнях на позов УПФУ в Городоцькому районі Хмельницької області, посилаючись на п.7 ст.1 Закону України "Про збір на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого платниками збору на обов"язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом, вважає, що оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують його належність до вищезазначених пільгових категорій, підстав для повернення збору не має.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачкою помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7536,1 грн. при придбанні автомобіля, а тому, в даному випадку наявні всі підстави для його повернення.

Колегія суддів погоджується в вищевикладеним висновком суду першої інстанції та вважає, що останній обгрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР. Зокрема, пунктом 7 статті 1 вказаного Закону, яким визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

При цьому, відповідно до пункту 12 Порядку №1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (пункт 5) роз"яснено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскільки положення Порядку №1740 щодо платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля суперечать положенням Закону № 400/97-ВР, застосуванню підлягаю положення п. 7 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, в силу якого платником зазначеного збору є продавець автомобіля.

Статтею 3 Закону № 400/97-ВР визначено, що платники збору, визначеними пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення без змін постанови суду першої інстанції згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області та Головного управліннґ державної казначейської служби України у Хмельницькій обл., - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Смілянець Е. С.