Ухвала суду № 25441898, 16.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2012 року м. Київ К-3473/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009

у справі №2а-2000/08/5/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республік Крим від 22.06.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009, позов ВАТ «ДАК «Титан»задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Красноперекопської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052200/2 та №0000062200/2 від 27.05.2008.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну комплексну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, за результатами якої складено акт №1009/23-0/05762329 від 24.12.2007.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», щодо дотримання

законодавчо встановлених термінів здійснення імпортних операцій по контрактам, та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання

і валютного контролю», щодо надання декларацій про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України та знаходяться за її межами, станом на 01.10.2006, на 01.01.2007, на 01.04.2007, на 01.07.2007.

На підставі акта перевірки 14.01.2008 відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052200/0 на суму 920819,23 грн., та №0000062200/0 на суму 1360,00 грн.

За наслідками апеляційного узгодження скарги позивача залишені без задоволення, 27.05.2008 відповідачем прийняти рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052200/2 на суму 920819,23 грн., №0000062200/2 на суму 1360,00 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що по контракту №818 від 27.02.2001, укладеному з фірмою «S.A.R»(Франція), відповідачем не надано належних доказів в підтвердження обґрунтованості нарахування позивачу пені в сумі 497,67 грн. за порушення термінів здійснення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки заборгованість за розрахунками по вказаному контракту списана позивачем по закінченню строку позовної давності, відповідно до чинного законодавства.

В частині виконання зовнішньоекономічних контрактів, укладених позивачем з фірмами «Eastek Inc.»(Нью-Йорк, США), «Rawmatimpex S.A.R.L.»(Ліван), судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами даних контрактів поставка позивачеві товару здійснювалась на умовах CIF та CFR Інкотермс, за якими ризик збитку від продавця до покупця (позивача) переходив при перетині поручнів судна в порту відвантаження.

Таким чином, за підтвердження факту поставки товару в обумовленій контрактами кількості відповідними документами (коносаментами, комерційними інвойсами, вантажними маніфестами з відмітками митного органу), розбіжності, які виникли при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт товару на митній території України, знаходиться в межах, встановлених для природного збитку, що підтверджено експертними висновками Регіональної Торговельно-промислової палати. Таким чином правові підстави вважати недопоставкою природний збиток, що стався у позивача на митній території України відсутні.

Крім того, порушення позивачем, законодавчо встановлених термінів здійснення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактами №885 від 21.03.2003 та №1429 від 17.07.2003, було предметом судового розгляду, за наслідками якого Господарським судом Автономної Республіки Крим у справі №2-25/113-2006 прийнято постанову від 14.03-03.04.2006, та у справі №2-19/10235-06А/5002 постанову від 26.01.2009, які набрали законної сили, згідно яких встановлено відсутність правових підстав для нарахування пені за порушення позивачем термінів здійснення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні вищезазначених контрактів.

Даними бухгалтерського обліку позивача спростовані висновки податкового органу про недотримання вимог валютного законодавства при імпорті послуг по взаємовідносинах позивача з компанією «Krull Corp.»(США) за контрактом №18/1 від 03.01.2003, «Aziz Bouslamti»(Марокко) та «Square, Lion»(Франція), за якими дебіторська заборгованість по оплаті наданих послуг відсутня.

За непідтвердження наявності у позивача дебіторської заборгованості слід погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для застосування відповідальності, встановленої статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», пунктом 2.7 Положення про валютний контроль.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на обставинах, які були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, їм була надана належна правова оцінка.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук