Постанова № 25441188, 25.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 липня 2012 р. справа № 2-а- 6789/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -Овчаренко Д.В.,

представника відповідача - Зіборова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" (далі - ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - Вовчанська МДПІ Харківської області ДПС), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкових повідомлень - рішень №0000012301 та №0000022301 від 06.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.02.2012 року ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" було отримано податкові повідомлення -рішення Вовчанської МДПІ Харківської області ДПС № №0000012301 від 06.02.2012 року, за яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3273,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., та №0000022301 від 06.02.2012 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання на суму 3342,00 грн. ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" вважає прийняті податкові повідомлення -рішення винесеними неправомірно, необґрунтовано та такими, що підлягають скасуванню. При цьому, позивач зазначив, що ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" не має правових підстав відповідати за достовірність (недостовірність) наданої третіми особами інформації, в даному випадку контрагентом. Відомості щодо контрагента -ТОВ «Промбуд-монтажінвест», є достовірними, оскільки знаходять своє підтвердження в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб -підприємців, відповідно, ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ", має законне право посилатися на такі відомості як на достовірні. Позивач вказав, що законодавство України не містить норми, яка б зобов'язувала юридичну особу -покупця, здійснювати контроль за господарською діяльністю свого контрагента: юридичної особи -продавця (постачальника), в тому числі й за веденням останнім податкового обліку і звітності та сплатою податків. Отже, на позивача незаконно покладена відповідальність за недотримання або неналежне виконання контрагентом (третьою особою) вимог чинного податкового чи іншого законодавства. Укладені ж між позивачем та його контрагентом правочини (договори), на думку позивача, повністю відповідають вимогам норм діючого законодавства, у тому числі ст.203 ЦК України, оскільки були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а саме: виконані роботи по заміні теплоізоляції сталевих економайзерів котлів, ремонту футерування котла, роботи здані та прийняті за актом прийому-передачі, здійснена оплата робіт, правочини вчинені у встановленій формі та відповідають волевиявленню сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що фахівцями Вовчанської МДПІ Харківської області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період 01.05.2011 року по 30.06.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Перевіркою встановлено, що між ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»укладено договори підряду на придбання робіт по ремонту футерування котла і заміні теплоізолюючих стальних економайзерів котла. ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" включено до складу податковою кредиту в травні - червні 2011 року 6614,2 грн. податку на додану вартість згідно податкових накладних: від 11.05.2011 року №34 на суму ПДВ -1688,20 грн., від 11.05.2011 року №33 на суму ПДВ -1654,00 грн. та від 03.06.2011 року №26 на суму ПДВ -3272,80 грн. Фахівці Вовчанської МДПІ Харківської області, посилаючись на акти перевірок ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, встановили, що ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було безпідставно виписано податкові накладні на адресу контрагентів, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. На підставі проведеної перевірки, фахівці Вовчанської МДПІ Харківської області дійшли висновку, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». Отже, податкові зобов'язання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»по взаємовідносинам з ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" на загальну суму 39690,04 грн., у тому числі ПДВ -6615 грн. не є дійсними. Представник відповідача зазначив, що висновки акту перевірки від 19.01.2012 року №60/23-30142319 є належним чином обґрунтованими та такими, що узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" зареєстроване Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області 07.09.1999 року.

Відповідно до довідки Вовчанської МДПІ Харківської області №16/36-28-068 від 15.02.2012 року встановлено, що ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" перебуває на обліку у Вовчанської МДПІ Харківської області та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100233922 від 06.07.2009 року є платником податку на додану вартість.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Вовчанської МДПІ Харківської області від 28.12.2011 року №1157 фахівцями Вовчанської МДПІ Харківської області з 05.01.2012 року по 12.01.2012 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період 01.05.2011 року по 30.06.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

За результатами перевірки складено акт №60/23-30142319 від 19.01.2012 року, відповідно до якого встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним отриманим від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», всього у сумі 6615,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 3342 грн., у т.ч. за травень 2011 року у сумі 3342 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду на загальну суму 3273,00 грн., у т.ч. за червень 2011 року у сумі 3273,00 грн.

Сутність порушень ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ", встановлених актом перевірки, полягає у тому, що за результатами проведених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова перевірок ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було безпідставно виписано податкові накладні на адресу контрагентів, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. На підставі вказаного, усі операції купівлі-продажу ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». Отже, податкові зобов'язання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»по взаємовідносинам з ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" на загальну суму 39690,04 грн., у тому числі ПДВ -6615 грн. не є дійсними.

За наслідками акту перевірки №60/23-30142319 від 19.01.2012 року Вовчанською МДПІ Харківської області ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012301 від 06.02.2012 року, за яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3273,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., та №0000022301 від 06.02.2012 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання на суму 3342,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ", керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року (далі - Положення № 1001) оскаржувало вказані податкові повідомлення -рішення. За наслідками оскарження, рішенням Державної податкової служби України №8814/6/10-2115 від 23.05.2012 року повторну скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення -рішення -без змін.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на території ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ", в будівлі масло-пресовому цеху, функціонує паросилова дільниця (котельна), в якій установлені парові котли ДКВР 10/13-250 та ДКВР 20/13-250, які знаходяться на балансі підприємства, що підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою №1269/7а від 04.07.2012 року та інвентаризаційним описом ТМЦ основних засобів.

Для проведення робіт по ізоляції та обмурівки в котельнях позивачем було задіяно ТОВ «Промбуд-монтажінвест», яке має Ліцензію серії АВ №514908 від 22.03.2010 року на право заняття господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури.

Судом встановлено, що 16 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»з метою виконання вказаних робіт були укладені 2 договори підряду: №102, за яким підрядник зобов'язався виконати роботи по заміні теплоізоляції стальних економайзерів котла ДКВР 10/13-250 та №103, за яким підрядник зобов'язався виконати роботи по заміні теплоізоляції стальних економайзерів котла ДКВР 20/13-250.

Окрім цього, у зв'язку з необхідністю покращення основних фондів підприємства, позивачем було прийнято рішення про необхідність проведення робіт по футеруванню та 12 травня 2011 року між позивачем та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»був укладений договір підряду №080/11, за яким виконавець зобов'язався виконати роботи по ремонту футерування котла ДКВР 20/13-250.

Відповідності до умов договорів №102, №103, №080/11 контрагентом була надана відповідна кошторисна документація - локальний кошторис з розрахунками для виконання робіт:

- за договором №102 по заміні теплоізоляції стальних економайзерів котла ДКВР 10/13-250, позивачем за актом приймання-передачі матеріалів від 16.03.2011 року контрагенту були надані необхідні матеріали: азбест А-6К-30, азбошнур ШАОН-20мм, вироби вогнетривкі легкої ваги теплоізоляційні марки ШЛ-0,4 № 5, цемент глиноземистий марки 400, які у подальшому спільним актом від 11.05.2011 року були списані;

- за договором №103 по заміні теплоізоляції стальних економайзерів котла ДКВР 20/13-250, позивачем за актом приймання-передачі матеріалів від 16.03.2011 року контрагенту були надані необхідні матеріали: азбест А-6К-30, азбошнур ШАОН-20мм, вироби вогнетривкі легкої ваги теплоізоляційні марки ШЛ-0,4 № 5, цемент глиноземистий марки 400, які у подальшому спільним актом від 11.05.2011 року були списані;

за договором №080/11 по ремонту футерування котла ДКВР 20/13-250, позивачем за актом приймання-передачі матеріалів від 16.05.2011 року контрагенту були надані необхідні матеріали: вироби вогнетривкі шамотні загального призначення ПІА-8 (цегла), мертелі вогнетривкі, які у подальшому спільним актом від 03.06.2011 року були списані.

Суд зазначає, що позивачем було надано документальне підтвердження, що матеріали, які використані при виконанні договорів №102, №103, №080/11 були раніше придбані позивачем у контрагентів:

- ТОВ «СпецБуд»за договором №104/08 від 10.06.2008 року придбаний товар: Мертель МШ-36, що підтверджується відповідною видатковою накладною №РН-0603 від 11.08.2010 року, прибутковим ордером №1121 та карткою складського обліку;

- ТОВ «Індустрія-Сервіс»за договором №085/10 від 02.08.2010 року придбаний товар: Асбошнур ШАОН 20мм, що підтверджується відповідною видатковою накладною №24/2-4 від 24.02.2011 року, прибутковим ордером №216 та карткою складського обліку;

- ТОВ «АКТЕМ»за договором №075/10 від 10.08.2010 року придбаний товар: вироби вогнетривкі легкої ваги теплоізоляційні марки ШЛ-0,4 № 5, Цемент глиноземистий, Азбест А-6К-30, цегла Ш-8 (вироби вогнетривкі шамотні загального призначення), що підтверджується відповідними видатковими накладними № РН-0000019 та № РН-0000020 від 05.04.2011 року, № РН-0000039 від 16.08.2010 року, прибутковими ордерами №409, №410, №1076 та картками складського обліку.

З пояснень позивача та наявних матеріалів справи, судом встановлено, що у травні - червні 2011 року роботи по заміні теплоізоляції 2-х економайзерів, та ремонту футерування котла були виконані ТОВ «Промбуд-монтажінвест»та здані позивачеві за Актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в, сторонами підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

У відповідності до умов договорів підряду, враховуючи відсутність претензій до порядку виконання підрядником своїх обов'язків, позивач здійснив оплату виконаних підрядних робіт у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №937 від 26.05.2011 року на суму 9924,00 грн.; №940 від 26.05.2011 року на суму 10129,20 грн.; №1107 від 15.06.2011 року на суму 19636,00 грн.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «Промбуд-монтажінвест»було видано податкові накладні №33 від 11.05.2011 року, №34 від 11.05.2011 року та №26 від 03.06.2011 року, які були включені ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" до реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Окрім цього, з наявного в матеріалах справи Журналу реєстрації перепусток на територію підприємства ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ", судом встановлено, що працівники ТОВ «Промбуд-монтажінвест»перебували на території позивача під час виконання підрядних робіт саме в період, визначений первинною документацією.

Таким чином, наявна в матеріалах справи первинна бухгалтерська документація в сукупності свідчить про реальність виконання укладених між ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»договорів.

Згідно з пп. 14.1.181.п 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п. 14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4. ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що ТОВ «Промбуд-монтажінвест»виконав вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" належним чином оформлені податкові накладні, досліджені під час розгляду справи, в свою чергу ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні виконаних робіт.

Твердження представника відповідача в судовому засіданні щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-монтажінвест»не береться судом до уваги, оскільки на момент проведення господарських операцій в травні та червні 2011 року, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-монтажінвест»було дійсним, що у свою чергу підтверджує правомірне виникнення податкового зобов'язання та як наслідок правомірність формування податкового кредиту ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ".

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Пунктом 48.1 ст.48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-монтажінвест». При цьому суд зазначає, що актом перевірки ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" не було встановлено неналежного оформлення первинних документів та податкових накладних, за якими ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" було включено податок на додану вартість до складу податкового кредиту.

Стосовно висновків Вовчанської МДПІ Харківської області про те, що договори, укладені між ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»не спричиняють реального настання правових наслідків суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"(далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ № 9) суд зауважує наступне. В силу положень п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені між ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»визнані судом недійсними.

А відтак, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім того, суд бере до уваги, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірний правочин не оскаржений в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових рішень про визнання спірного правочину недійсним.

Таким чином, договори укладені між ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», а також податкові накладні, виписані по дослідженим судом договорам на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися. Також зазначені вище угоди не є нікчемними (недійсними) в силу закону.

Суд також зазначає, що Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року затверджено "Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", тобто при оформленні результатів перевірок посадові особи зобов'язані дотримуватися вимог цього Порядку. Згідно пп. 4, 5, 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розділу ІІ Порядку).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що дослідження та аналіз первинних документів платника податків при проведенні органами державної податкової служби документальних перевірок є обов'язковим.

Суд звертає увагу на те, що обов'язковість використання при проведенні документальних перевірок первинних документів платників податків визначається також положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 та п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" вбачається, що при її проведенні посадовою особою Вовчанської МДПІ Харківської області ретельно було вивчено лише акти перевірок ТОВ «Промбуд-монтажінвест», а первинні документи, які містять відомості про господарські операції позивача та є доказами здійснення фінансово-господарської діяльності, в ході перевірки досліджувались не повністю.

Таким чином, судом встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки, зроблені без достатнього вивчення первинних документів позивача, належних та допустимих, в розумінні ст.70 КАС України, доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.

Окрім цього, суд зауважує, що жодного порушення податкового законодавства безпосередньо ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" згідно акту №60/23-30142319 від 19.01.2012 року фахівцями Вовчанської МДПІ Харківської області встановлено не було.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкових повідомлень - рішень Вовчанської МДПІ Харківської області ДПС №0000012301 та №0000022301 від 06.02.2012 року дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

В зв'язку з тим, що Вовчанська МДПІ Харківської області ДПС не мала належних підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Приколотнянський ОЕЗ" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 218,80 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0000012301 та №0000022301 від 06.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" (вул. Леніна, 45,смт. Приколотне, Великобурлуцький район, Харківська область, 62630, код 30142319) витрати зі сплати судового збору у розмірі 218,80 грн. (двісті вісімнадцять гривень 80 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 30.07.2012 року.

Суддя Біленський О.О.