Постанова № 25440219, 31.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

31.05.2012 р. Справа № 2а-3745/11/1470

15:28

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Судносервіс- Експорт", вул. Миколаївська, 34-А, кв. 3 (Нікольська,80),Миколаїв,54044

доДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 за участю представників:

від позивача: Омельчук Є.М.

від відповідача: Кирилов О.В.

провизнати неправомірними дії, скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 р. №0001122301, На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001122301 від 27.04.11 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Судносервіс Експорт» з податку на додану вартість на суму 64237,50 гривень.

3. Визнати неправомірними дії ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а дані відображенні в декларації з податку на додану вартість стосовно податкових зобов'язань, сформованих по наступним контрагентам-покупцям, ні є дійсними: ТОВ «Кернер-Трейд», ДП ІІ «Сантрейд», ДП «Би енд Вай», ЗАТ АТ «Каргілл», ТОВ «Волари-Агро», ДП ІІ «Серна», ПП «Нікі», ТОВ «Нобл Ресорз Україна», ТОВ «Судносервіс», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал Україна», ТОВ «Трайгон Експорт», ТОВ «Компанія «СІТ Релайн», ТОВ «Оберіг», ТОВ підприємство «Авіс», а також не є дійсними дані відображені у деклараціях з податку на прибуток в частині сформованих валових витрат за рахунок придбання зернових від ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Старлайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес М», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альгетті», ПП «Дерсеф».

4. Визнати неправомірними дії відповідача, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст..ст.3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», а дані відображені в декларації з податку на прибуток стосовно податкових зобов'язань, сформованих по наступним контрагентам-покупцям, ні є дійсними: ТОВ «Кернер-Трейд», ДП ІІ «Сантрейд», ДП «Би енд Вай», ЗАТ АТ «Каргілл», ТОВ «Волари-Агро», ДП ІІ «Серна», ПП «Нікі», ТОВ «Нобл Ресорз Україна», ТОВ «Судносервіс», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал Україна», ТОВ «Трайгон Експорт», ТОВ компанія «СІТ Релайн», ТОВ «Оберіг», ТОВ підприємство «Авіс», а також не є дійсними дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток в частині сформованого податкового кредиту за рахунок придбання зернових від ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Старлайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес М», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альгетті», ПП «Дерсеф».

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 травня 2012 року №2а-3745/11/1470

15:28

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс Експорт»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби за участю представників:

від позивача: Омельчук Є.М.

від відповідача: Кирилов О.В.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 64237,50 гривень, а також визнання неправомірними дій щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування податку на прибуток та на додану вартість з деякими контрагентами.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.

Суд дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, встановив наступне.

ТОВ «Судносервіс Експорт»зареєстроване в якості юридичної особи 19.06.07 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Основним видом діяльності ТОВ «Судносервіс Експорт»є оптова торгівля сільгосппродукцією.

В період з 16.03.11 по 05.04.11 ДПУ у Ленінському районі м. Миколаєва провело планову виїзну перевірку ТОВ «Судносервіс Експорт»з питань дотримання валютного законодавства. Результати перевірки оформлено Актом №1314/23-200/35217933 від 12.04.12 (арк.спр.11).

Під час перевірки податківці встановили, що позивач купував сільгосппродукцію у компаній ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Стардайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альегтті», ПП «Дерсеф». Зберігав зазначений товар позивач на підприємствах ТОВ «Жеребківський елеватор», ТОВ «Кам?яномостівське ХПП», ДП ДАК «Хліб України»Новополтавський елеватор», ДП «Снігурівське КХП», ТОВ «Кодимський елеватор», ДП «Бі Енд Вай». Продав зазначену продукцію позивач підприємствам ТОВ «Кернер-Трейд», ДП ІІ «Сантрейд», ДП «Бі енд Вай», ЗАТ АТ «Каргілл», ТОВ «Волари-Агро», ДП ІІ «Серна», ПП «Нікі», ТОВ «Нобл Ресорз Україна», ТОВ «Судносервіс», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал Україна», ТОВ «Трайгон Експорт», ТОВ компанія «СІТ Релайн», ТОВ «Оберіг», ТОВ підприємство «Авіс».

Податкові ревізори дійшли висновку, що операції ТОВ «Судносервіс-Експорт»з постачальниками ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Стардайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альегтті», ПП «Дерсеф»є «безтоварними»оскільки зазначені підприємства не мають основних засобів (земельних ділянок, складських приміщень, автотранспорту, обладнання та ін.), не мають достатньої кількості найманих працівників з необхідним фахом, а також використовують у своєї діяльності підприємства, які є вірогідними «податковими ямами»(арк.спр.13).

З цього, на думку податкового органу, випливає нікчемність правочинів укладених ТОВ «Судносервіс Експорт»з постачальниками та покупцями сільгосппродукції, а як наслідок цього, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.ст.3, 4, 7 Закону України «Про додану вартість».

Окрім того, оскільки ДПІ встановлена «безтоварність»правочинів з купівлі-продажу сільгосппродукції, також визнано необґрунтованим віднесення коштів сплачених ТОВ «Жеребківський елеватор», ТОВ «Кам?яномостівське ХПП», ДП ДАК «Хліб України»Новополтавський елеватор», ДП «Снігурівське КХП», ТОВ «Кодимський елеватор», ДП «Бі Енд Вай»за зберігання сільгосппродукції до податкового кредиту.

27.04.11 уповноваженою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001122301 про визначення ТОВ «Судносервіс Експорт»грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64237,50 гривень (арк.спр.50).

Суд не погоджується з висновками податківців щодо нікчемності правочинів ТОВ «Судносервіс Експорт»з ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Стардайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альегтті», ПП «Дерсеф», ТОВ «Жеребківський елеватор», ТОВ «Кам?яномостівське ХПП», ДП ДАК «Хліб України»Новополтавський елеватор», ДП «Снігурівське КХП», ТОВ Кодимський елеватор», ДП «Бі Енд Вай», ТОВ «Кернер-Трейд», ДП ІІ «Сантрейд», ДП «Бі енд Вай», ЗАТ АТ «Каргілл», ТОВ «Волари-Агро», ДП ІІ «Серна», ПП «Нікі», ТОВ «Нобл Ресорз Україна», ТОВ «Судносервіс», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал Україна», ТОВ «Трайгон Експорт», ТОВ компанія «СІТ Релайн», ТОВ «Оберіг», ТОВ підприємство «Авіс».

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів між ними.

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договір на поставку зерна, кукурудзи або зберігання насіння за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Ті обставини, що у постачальників сільгосппродукції недостатньо основних засобів, найманих працівників, відсутність за місцезнаходженням через рік після здійснення поставки товару, наявність у подальшому ланцюгу постачальників «сумнівних»підприємств, не може бути підставою для визнання нікчемними правочинів, укладених між ними.

Суд не вважає акти перевірки ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Стардайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альегтті», ПП «Дерсеф»та інших платників податків, преюдіційними для встановлення нікчемності правочину між ними.

Враховуючи відсутність підстав нікчемності зазначеного правочину, передбачених Цивільним кодексом України, а також відсутність судових рішень про визнання недійсним цих договорів, суд під час розгляду справи оцінював їх як дійсні.

Пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»містять в собі вимоги щодо процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобов'язаний надати покупцю.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначає як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від платники податку, визначені у пунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес»проти Болгарії.

Перевіркою реальності та товарності правочинів позивача встановлено, що наявність сільгосппродукції по цим договорам підтверджено всіма елеваторами та хлібоприймальними підприємствами, де зберігалося це зерно (арк.спр.85-90, 95-135).

Враховуючи, що у позивача в наявності всі документи, які вимагаються Законом України «Про податок на додану вартість», суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001122301 від 27.04.11 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Судносервіс Експорт»з податку на додану вартість на суму 64237,50 гривень.

3. Визнати неправомірними дії ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а дані відображенні в декларації з податку на додану вартість стосовно податкових зобов'язань, сформованих по наступним контрагентам-покупцям, ні є дійсними: ТОВ «Кернер-Трейд», ДП ІІ «Сантрейд», ДП «Би енд Вай», ЗАТ АТ «Каргілл», ТОВ «Волари-Агро», ДП ІІ «Серна», ПП «Нікі», ТОВ «Нобл Ресорз Україна», ТОВ «Судносервіс», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал Україна», ТОВ «Трайгон Експорт», ТОВ «Компанія «СІТ Релайн», ТОВ «Оберіг», ТОВ підприємство «Авіс», а також не є дійсними дані відображені у деклараціях з податку на прибуток в частині сформованих валових витрат за рахунок придбання зернових від ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Старлайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес М», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альгетті», ПП «Дерсеф».

4. Визнати неправомірними дії відповідача, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст..ст.3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», а дані відображені в декларації з податку на прибуток стосовно податкових зобов'язань, сформованих по наступним контрагентам-покупцям, ні є дійсними: ТОВ «Кернер-Трейд», ДП ІІ «Сантрейд», ДП «Би енд Вай», ЗАТ АТ «Каргілл», ТОВ «Волари-Агро», ДП ІІ «Серна», ПП «Нікі», ТОВ «Нобл Ресорз Україна», ТОВ «Судносервіс», ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал Україна», ТОВ «Трайгон Експорт», ТОВ компанія «СІТ Релайн», ТОВ «Оберіг», ТОВ підприємство «Авіс», а також не є дійсними дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток в частині сформованого податкового кредиту за рахунок придбання зернових від ПП «Октавія-А», ПП «Афелій», ТОВ «Старлайн-К», ТОВ «Октамет», ПП «Антарес М», ПП «Бермет», ПВКП «Укрсплав», ТОВ «Кастросервіс», ПП «Альгетті», ПП «Дерсеф».

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 05.06.12

Суддя В.В. Біоносенко