Постанова № 25440161, 27.04.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/767/2012

27 квітня 2012 року 12год. 32хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Мельникова І.С., Кучмак В.З.

відповідача: представник Горовенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" звернулося до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції від 13 грудня 2011 року № 0000742340 про сплату 167754,84 грн. податку на додану вартість та 41938,71 грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийнятого на підставі акта перевірки № 262/23/30362061 від 30.11.2011 року.

В обгрунтування позову ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" покликається на хибність висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій з придбання худоби від ТОВ "Перун", заперечує порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України при укладенні правочинів з вказаним контрагентом. Вказує, що податковий кредит по господарських взаємовідносинах з ТОВ "Перун" сформований згідно приписів податкового законодавства, підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, реальність господарських операцій підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку підприємства, а тому зменшення податкового кредиту, донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали з наведених у ньому підстав, просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Дубенська об'єднана державна податкова інспекція адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.91-93 т.1). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" та ТОВ "Перун" укладено договір купівлі-продажу № 5-ПС від 02.02.2011 року на поставку худоби в живій вазі. ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" в серпні 2011 року отримано виписані ТОВ "Перун" податкові накладні на загальну вартість поставки 1 006 519,04 грн., в тому числі ПДВ 167 754,84 грн. На запит податкового органу ТОВ "Перун" надано господарський договір, видаткові, податкові накладні, виписані для ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД", та повідомлено, що ТОВ "Перун" є посередником реалізованої в серпні 2011 року продукції. Постачальником є ФОП ОСОБА_1, на придбання продукції у якого ТОВ "Перун" надано копії відповідних накладних, однак не надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували рух товару від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Перун" та від ТОВ "Перун" до ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД".

ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" до перевірки було надано ветеринарні свідоцтва на худобу, видані для ТОВ "Перун". По ідентифікаційних номерах тварин, вказаних у ветеринарних свідоцтвах, було встановлено власників ВРХ та коней. В ході проведення оперативного відпрацювання ВПМ Дубенської ОДПІ відібрано пояснення у 17 власників худоби на території Млинівського, Дубенського, Здолбунівського районів Рівненської області, в яких громадяни вказали, що в періоді липень-серпень 2011 року ВРХ чи коней не здавали, про ТОВ "Перун" чи його представників, приватного підприємця ОСОБА_1 чують вперше.

На думку податкового органу, відсутність на ТОВ "Перун" трудових ресурсів та виробничих потужностей, основних фондів та інших активів, які б приймали участь у реалізації ВРХ та коней, свідчить про те, що здійснені операції оформлялися тільки документально - тобто носили безтоварний характер і були спрямовані на ухилення від сплати податків.

Враховуючи викладене, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів (переходу права власності на товари) від ТОВ "Перун" до ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" мають ознаки безтоварності.

З наведених підстав, відповідач дійшов висновку, що договір купівлі-продажу № 5-ПС від 02.02.2011 року між ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" та ТОВ "Перун" не спричиняє настання правових наслідків, а тому є нікчемним, а відтак ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" порушено приписи закону при формуванні податкового кредиту, в серпні 2011 року завищено податковий кредит по декларації з ПДВ (переробного підприємства) на суму 167 754,84 грн., в результаті чого не сплачено до державного бюджету податок на додану вартість в сумі 167 754,84 грн.

З урахуванням вищенаведеного, представник відповідача спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає правомірним, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що виконавчим комітетом Дубенської міської ради 07.07.2006 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД", свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 480278; перебуває на податковому обліку в Дубенській ОДПІ, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.07.2006 року № 25213764; види діяльності за КВЕД згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ: виробництво м'ясних продуктів; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами недержавних організацій, крім споживчої кооперації; оптова торгівля живими тваринами (а.с.98-100 т.1).

Судом встановлено, що в період з 10.11.2011 року по 23.11.2011 року посадовою особою Дубенської ОДПІ на підставі направлення № 1105 від 09.11.2011 року, наказу № 1104 від 09.11.2011 року, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" код ЄДРПОУ 30362061 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Перун" код ЄДРПОУ 21090355 за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 30.11.2011 року № 262/23/30362061 (а.с.41-59 т.1).

Перевіркою ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" встановлено порушення:

п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1., п.2.7 Наказу міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п.3.1, п.4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41, - платником ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" у серпні 2011 року завищено податковий кредит по декларації з ПДВ (переробного підприємства) на суму 167 754,84 грн., що призвело до порушення пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та п.2, п. Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 246, в результаті чого ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" у серпні 2011 року не сплачено до державного бюджету податок на додану вартість в сумі 167 754,84 грн.;

ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, з ТОВ "Перун у серпні 2011 року.

На підставі акта перевірки від 30.11.2011 року № 262/23/30362061 Дубенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 року № 0000742340, яким ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 209 693,55 грн., у тому числі на 167 754,84 грн. за основним платежем, 41938,71 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.60 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої Державною податковою службою в Рівненській області податкове повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ від 13.12.2011 року № 0000742340 залишено без зміни, скарга платника податків - без задоволення (а.с.62-65 т.1).

В ході судового розгляду справи висновки податкового органу про виявлені перевіркою ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" порушення не знайшли свого підтвердження.

Судом встановлено, що 02.02.2011 року між ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" (покупець) та ТОВ "Перун" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 5-ПС, предметом якого є купівля-продаж великої рогатої худоби, свиней, коней живою вагою (товар). Пунктом 4.1 договору передбачено, що товар поставляється транспортом і за рахунок продавця. Згідно з пп.5.1.2 договору передбачено обов'язок продавця забезпечити наявність відповідних документів на кожну поставку товару, а саме: видаткової накладної, податкової накладної, ветеринарного свідоцтва (форма-1). Термін дії договору до 31.12.2011 року (а.с.108-109 т.1).

При підписанні обумовленого договору ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" проявило належну обачність, переконавшись в державній реєстрації контрагента та наявності у нього спеціальної податкової правосуб'єктності, шляхом одержання від контрагента завірених копій документів: свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Перун" (від 11.11.1992 року), довідки з ЄДРПОУ, довідки про взяття на облік платника податків, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копії наказу про призначення директора товариства (а.с.101-106 т.1).

За даними офіційного сайту Державної податкової служби України станом на час вирішення спору судом ТОВ "Перун" зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ - відсутні (а.с.107 т.1).

На виконання договірних зобов'язань ТОВ "Перун" в серпні 2011 року поставлено для ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" товар, передбачений договором купівлі-продажу № 5-ПС від 02.02.2011 року, згідно видаткових накладних:

№ П-00000866 від 01.08.2011 року на суму 402 923,04 грн., в т.ч. ПДВ 67153,84 грн.,

№ П-00000867 від 02.08.2011 року на суму 355 361,16 грн., в т.ч. ПДВ 59226,86 грн.,

№ П-00000934 від 02.08.2011 року на суму 248 244,84 грн., в т.ч. ПДВ 41 374,14 грн. (а.с.9-11 т.1).

Поставлений товар одержано уповноваженою особою ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" за довіреністю від 26.07.2011 року № 000258, зареєстрованою в журналі реєстрації довіреностей товариства (а.с.140 т.1).

На вказані господарські операції постачальником ТОВ "Перун" позивачу виписано податкові накладні:

№ 3 від 01.08.2011 року на суму 402 923,04 грн., в т.ч. ПДВ 67 153,84 грн.,

№ 38 від 02.08.2011 року на суму 248 244,84 грн., в т.ч. ПДВ 41374,14 грн.,

№ 8 від 02.08.2011 року на суму 355 361,16 грн., в т.ч. ПДВ 59 226,86 грн. (а.с.12-14 т.1).

Розрахунки між сторонами проведені в безготівковому порядку, заборгованість відсутня, про що зазначено в акті перевірки.

З пояснень представника позивача та наявних доказів судом встановлено, що процес прийомки та забою худоби здійснюється в такій послідовності.

Представник м'ясопереробного підприємства при прийомі худоби визначає її вагу, вгодованість та очікуваний вихід згідно з нормами виходу, затвердженими наказами Укрхарчопрому № 13 від 28.02.1990 року, Міністерства сільського господарства і продовольства № 77 від 31.07.1992 року.

Після зважування худоби, прийому її по кількості та огляду ветеринарним лікарем суб'єкта господарювання та офіційним лікарем ветмедицини худоба ділиться за вгодованістю та складається приймальна квитанція, на підставі якої худоба направляється на забій.

За результатами забою складається Акт на забій, де вказується кількість забитої худоби, її жива вага, вихід м'яса і субпродуктів по нормі та фактичний.

Матеріалами справи стверджується, що по факту одержання позивачем згідно видаткових накладних худоби від ТОВ "Перун", ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" оформлено приймальні квитанції № П-866 від 01.08.2011 року, № П-867 від 02.08.2011 року, № П-934 від 02.08.2011 року, в яких відображено кількісні та вагові показники отриманого товару відповідно до кожної з видаткових накладних (а.с.15-17 т.1).

За результатами забою позивачем складено комісійні акти на забій худоби з відображеними показниками виходу продукції відповідно до кожної приймальної квитанції (а.с.18-40 т.1).

За період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" заготовлено худоби в живій вазі 335111 кг загальною вартістю 4218404,51 грн., з яких від ТОВ "Перун" 58 866 кг загальною вартістю 838774,2 грн. без ПДВ, що стверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 (а.с.157-158 т.1).

Переміщення продукції від забою з бойні в холодильник підтверджується звітом про партії номенклатури за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, з зазначенням номера прибуткової накладної, вгодованості худоби, дати поступлення на забій (а.с.162-164 т.1), а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 за серпень 2011 року (а.с.227-228 т.1).

Зокрема, згідно оборотно-сальдової відомості на забій надійшло від ТОВ "Перун" 45 голів ВРХ дорослої в/вгод. більше 340 кг ( код 11558), що відповідає даним з приймальних квитанцій № П-866 від 01.08.2011 року, П-867 від 02.08.2011 року, П-934 від 02.08.2011 року.

Згідно звіту про партії номенклатури з бойні передано 45 голів ВРХ дорослої в/вгод. більше 340 кг ( код 11558) в холодильник.

Технологічні втрати, що виникли при охолодженні, оформлені актами інвентаризації за 01-02.08.2011 року (а.с.166,167 т.1).

М'ясопродукція, отримана в результаті забою худоби, придбаної у ТОВ "Перун", реалізована покупцям продукції, що підтверджується копіями видаткових накладних за серпень 2011 року (а.с.174-226 т.1).

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини в розрізі норм матеріального закону, суд враховує, що згідно статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями) сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеописані та дослідженні судом документи по взаємовідносинах між позивачем та постачальником ТОВ "Перун" в серпні 2011 року відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача в повному виробничому циклі (надходження товару - переробка - реалізація продукції), є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадова особа Дубенської ОДПІ під час проведення документальної перевірки була зобов'язана врахувати надані ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "Перун". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні, а відтак у податкового органу були відсутніми підстави для неврахування таких документів.

Крім первинних документів бухгалтерського обліку, реальність господарських операцій з поставки позивачу товару ТОВ "Перун" підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Так, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України № 342 від 17.09.2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2003р. за N 909/8230, зі змінами та доповненнями) організацію та виконання робіт щодо запровадження і забезпечення функціонування системи ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби покладено на державне підприємство "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин". Визначено, що починаючи з 1 січня 2004 року, продаж племінних тварин на внутрішньому ринку та експорт великої рогатої худоби здійснюються за наявності прикріплених на тварині бирок, паспорта великої рогатої худоби; з 1 січня 2006 року переміщення великої рогатої худоби з господарства в господарство, реалізація молока та забій тварин на м'ясо здійснюються за умови, що тварина ідентифікована двома вушними бирками встановленого зразка, за наявності паспорта великої рогатої худоби. Установлено, що контроль за дотриманням вимог системи ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби здійснює, зокрема, Державний департамент ветеринарної медицини та його територіальні органи - за переміщеннями великої рогатої худоби з господарства в господарство, реалізацією молока та забоєм тварин на м'ясо.

Порядок проведення ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби визначений Положенням "Про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби", затвердженим наказом Мінагрополітики України № 342 від 17.09.2003 року, яке є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання - юридичних і фізичних осіб та негосподарюючих суб'єктів - фізичних осіб, що є власниками тварин, займаються їх розведенням, утриманням, торгівлею, транспортуванням, проводять забій, утилізацію тварин, здійснюють ветеринарний контроль, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки з участю тварин.

Положенням передбачено, що ідентифікації і реєстрації підлягають усі тварини, які перебувають, розводяться або утримуються на території України.

Згідно п.7.1 вказаного Положення у разі забою тварини відповідальна особа (м'ясокомбінату чи бойні) або власник/утримувач господарства зобов'язані внести до книги обліку тварин і паспорта тварини дату та причину забою, зняти з тварини бирки, заповнити зворотний бік паспорта тварини, оформити акт на відправлення паспортів великої рогатої худоби, та знятих з тварин бирок і в 7-денний термін від дати забою тварини надіслати бирки, паспорт тварини Агентству для їх знищення в установленому порядку і внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини.

Судом встановлено, що у відповідності до приписів Положення "Про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби" позивачем в книзі обліку тварин здійснені записи щодо ідентифікаційних номерів тварин, що надійшли до ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" від ТОВ "Перун" 1 та 2 серпня 2011 року (а.с.150-156 т.1), вушні бирки яких знищені згідно комісійного акта від 31.08.2011 року (а.с.165 т.1).

Крім цього, відповідно до п.2.3 "Положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження", затвердженого Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000р. № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2000р. за № 760/4981, ветеринарно-санітарний контроль за дотриманням суб'єктом господарювання ветеринарно-санітарних вимог, правил та заходів при забої тварин, переробці, зберіганні, транспортуванні й реалізації продукції тваринного походження постійно здійснюють спеціалісти ветеринарної медицини суб'єкта господарювання під контролем офіційного лікаря ветеринарної медицини.

Матеріалами справи стверджено, що територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини в липні 2011 року для ТОВ "Перун" виписані ветеринарні свідоцтва формою № 1, в яких зазначені ідентифікаційні номери тварин, номер та серія паспорта тварин, які направлялися автомобільним транспортом в м. Дубно на ТОВ "Зевс ЛТД" для забою (а.с.236-250 т.1, а.с.1 т.2). Копії зазначених ветеринарних свідоцтв були пред'явлені позивачем до перевірки, про що зазначено в акті перевірки.

Таким чином, суд вважає, що безпосередній постачальник позивача, - ТОВ "Перун" при виконанні договірних зобов'язань надав для ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" повний комплект товаросупровідних документів, які підлягали оформленню для даного виду господарських операцій як за правилами ведення бухгалтерського обліку, так і спеціальними нормативно-правовими актами, якими регламентований порядок переміщення великої рогатої худоби.

Суд не приймає доводів сторони відповідача щодо відсутності документів, що підтверджують транспортування товару, а саме товарно-транспортних накладних. При цьому суд враховує, що згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що контрагент-постачальник передавав призначений для ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" товар будь-яким транспортним організаціям для перевезення і, відповідно, був вантажовідправником, а навпаки, за умовами договору від 02.02.2011 року № 5-ПС товар поставляється транспортом і за рахунок продавця, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не спростовує фактів придбання позивачем товару.

Суд відхиляє доводи відповідача про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ "Перун", позаяк будь-які докази на підтвердження зазначених обставин в акті перевірки не наведені, відповідачем суду не надані. Разом з тим, відповідач не вказує не розбіжність між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його постачальника, а відтак покликання на спрямованість правочину на ухилення від сплати податків суд вважає необгрунтованими.

На момент здійснення господарських операцій з позивачем відомості про ТОВ "Перун" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV є достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Оцінюючи фактичні обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, суд враховує наступне.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що податковий кредит позивача в серпні 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Перун" підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, на їх невідповідність приписам закону відповідач не покликається. Постачальник ТОВ "Перун" на час видачі податкових накладних зареєстрований платником податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується. Придбаний позивачем товар призначався та був використаний в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

На підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушень ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість в серпні 2011 року, що виключає донарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд вважає неправомірними висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, щодо нікчемності правочину з постачальником, в контексті порушень, допущених постачальником в ланцюгу постачання, з яким позивач в безпосередніх взаємовідносинах не перебував.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. На наявність вироку представник відповідача не вказує.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що правочин між позивачем та ТОВ "Перун" не може бути кваліфікований як нікчемний, а на наявність судового рішення про визнання такого правочину недійсним відповідач не покликається.

Суд не приймає доводів сторони відповідача про те, що власники тварин, ідентифікаційні номери яких зазначені у ветеринарних свідоцтвах, виписаних для ТОВ "Перун", в поясненнях працівникам податкової міліції заперечили факт реалізації худоби для ТОВ "Перун" чи контрагента ТОВ "Перун" - ФОП ОСОБА_1

При цьому суд враховує, що зазначені ветеринарні свідоцтва виписані безпосередньому постачальнику позивача уповноваженими особами Державного департаменту ветеринарної медицини у встановленому законом порядку; будь-які об'єктивні відомості щодо недостовірності внесених у них записів стороною відповідача не наведені. Розбіжностей між записами в книзі обліку тварин позивача та зазначеними ветеринарними свідоцтвами судом не встановлено, а відповідач на їх наявність не вказує. ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" в господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1, як і з громадянами - власниками худоби, опитаними працівниками податкової міліції, не вступав та був позбавлений будь-яких засобів здіснення контролю за їх діяльністю, а докази обізнаності позивача з можливими порушеннями порядку ідентифікації тварин третіми особами стороною відповідача не надані. Більш того, представник відповідача ствердив, що за результатами оперативно-розшукових заходів, в ході яких були відібрані пояснення у громадян-власників тварин, кримінальна справа порушена не була.

Відповідно до приписів статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ від 13.12.2011 року № 0000742340.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.12.2011 року № 0000742340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 209693,55 грн., у тому числі за основним платежем на 167754,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 41938,71 грн., - визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2096,94 грн.

Повернути позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" надмірно сплачений судовий збір в сумі 32,19 грн. згідно платіжного доручення № 1157 від 27.02.2012 року та в сумі 0,06 грн. згідно платіжного доручення № 105 від 06.03.2012 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.