Постанова № 25440067, 07.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2012 року Справа № 2а/1270/3336/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Гришиної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківський комбікормовий завод «Слобода» до державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень від 13.04.2012 р. №№ 0000082342, 0000092342,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень від 13.04.2012 р. №№ 0000082342, 0000092342.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

ДПІ в м.Ровеньки Луганської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківський комбікормовий завод «Слобода» (далі - ТОВ «РКЗ «Слобода», результати якої оформлені актом № 40/23/32842140 від 30.03.2012 р.

На підставі висновків акту ДПІ 13.04.2012 р. прийнято податкові повідомлення-рішення :

- № 0000082342 про донарахування позивачу, як платнику податків, податку на додану вартість на суму 320 257,00 грн. та штрафних санкцій на суму 23 548,00 грн.;

- № 0000092342 про донарахування податку на прибуток на суму 1 374 894,00 грн. та штрафних санкцій - 1 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення вважає протиправними та зазначає, що підставою для видання податковим органом повідомлень-рішень став зроблений в акті від 30.03.2012 р. висновок ДПІ про відсутність у підприємств постачальників виробничих, складських приміщень, транспорту, трудових ресурсів, сировини, матеріалів для здійснення діяльності тощо, а відтак, нібито, угоди з ними укладалися без мети настання реальних наслідків, а заявлені позивачем права на визнання понесених витрат по складу валових та на податковий кредит з ПДВ на підставі стосунків з вказаними у акті перевірки контрагентів недоведеними.

Зазначений вище акт перевірки, позивачем отримано поштою 02.04.2012 р., на який ним 09.04.2012 р. було направлено письмове заперечення до ДПІ. Письмове заперечення ДПІ отримало 13.04.2012 р.

Однак, доводи, викладені в запереченні відповідачем не були враховані, ніякої відповіді до прийняття повідомлень-рішень позивачеві не надано.

Впродовж перевіряємого періоду між позивачем та ТОВ «Дельта», ПП «Інвест Пром» МПП «Промтехресурс», ТОВ «Регіон-Восток», ТОВ «Діомат-ЛТД» були укладені договори постачання продукції та надання експедиторських послуг, відповідно до яких вказані підприємства поставляли позивачеві продукцію, а саме: ТОВ «Дельта» - у лютому на загальну суму 325 860,46 грн. ( з ПДВ - 65172,09 грн.), ПП «Інвест Пром» - у березні на 928 881,75 грн. (ПДВ на 185 776,35 грн.), ПП «Інвест Пром» та МПП «Промтехресурс» - загалом на 1130590,9 грн. ( з ПДВ на 226 118,00 грн.), у травні ТОВ «Регіон-Восток» - на 613 268,35 грн. ( в т.ч. ПДВ - на 122 654,00 грн.) та експедиторськи послуги на 974494,19 (без ПДВ), у червні - 962 220 грн. ( в т.ч. ПДВ на 192 444,00 грн.), ТОВ «Діомат-ЛТД» - у липні на суму 750055,00 грн. ( в. т.ч. ПДВ на 41697,00 грн.), ТОВ «Регіон-Восток» у грудні - на суму 10 583,00 грн. ( без ПДВ).

Вказані господарські операції підтверджено видатковими, податковими накладними ( крім податкової накладної на ПДВ на суму 41690,00 грн. за липень від ТОВ «Діомат-ЛТД» та за грудень від ТОВ «Регіон-Восток», які від постачальників отримувалися, однак до податкового кредиту позивачем не заявлялись), транспортними документами, виписками банківської установи про перерахування постачальникам у безготівковому порядку коштів за придбану в них продукцію та отримані послуги.

Вказані документи бухгалтерського та податкового обліку під час проведення перевірки досліджувались перевіряючими ДПІ тане викликали у них зауважень щодо їх достовірності та повноти підтвердження ними даних документів податкової звітності.

Однак, в акті перевірки зроблено, через посилання на нікчемність стосунків з вказаними контрагентами, не основані на законі висновки про нібито відсутнє право позивача на податковий кредит з ПДВ за вказані місяці 2011 р. Крім того, в акті безпідставно визнавалось відсутнім право на кредит з ПДВ як у місяці, коли таке право декларувалось позивачем, так і за операціями липня та грудня, коли з приводу цих стосунків ПДВ не декларувався.

В повідомленні-рішенні від 13.04.2012 р. № 0000082342 про донарахування ПДВ вказано, що підставою для його видання став акт перевірки від 30.03.2012 р. № 40/23/32842140.

Як свідчить розрахунок до повідомлення-рішення, ДПІ донарахувала ПДВ не стосовно задекларованого кредиту з ПДВ з вказаними контрагентами, а шляхом донарахування зобов'язання у розмірі сумарного (за деклараціями) позитивного значення права на такий кредит. При цьому, з приводу стосунків з вказаними контрагентами ДПІ донарахувало ПДВ за серпень-листопад 2011 р., коли операцій з вказаними контрагентами не здійснювалось та відповідного декларування кредиту з ПДВ з ними не було.

Також зазначає, що перерахуванням коштів на рахунки постачальників фактично доведено право позивача віднести ці витрати на валові, а відтак зменшити на них базу оподаткування податку на прибуток.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, які винесені ДПІ в м.Ровеньки Луганської області від 13.04.2012 р. № 0000082342, яким збільшено ( донараховано) суму зобов'язання ТОВ «РКЗ «Слобода» по ПДВ на суму 320 257,00 та застосовано штрафні санкції на суму 23 548,00, а також № 0000092342 про донарахування податку на прибуток - на 1 374 894,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на 1 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав аналогічні пояснення, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в заперечення на адміністративний позов пояснив, що при проведенні виїзної планової перевірки позивача за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. встановлено заниження податку на прибуток на суму 1374894 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 320247 грн. за отримання первинними документами на операції з придбання ТМЦ :

- від ТОВ «Дельта» на загальну суму 391032 грн., в т.ч. ПДВ - 65172 грн.;

- ПП «Інвест-Пром» на загальну суму 4494519 грн., в т.ч. ПДВ - 65172 грн.;

- від МПП «Промтехресурс» на загальну суму 106007 грн., в т.ч. ПДВ - 17668 грн.;

- від ТОВ «Регіон-Восток» на загальну суму 746505, в т.ч. ПДВ - 122654 грн.;

- від ТОВ «Діамат-ЛТД» на загальну суму 922797 грн. (без ПДВ).

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих до перевірки документів немає можливості встановити можливість здійснення таких операцій.

Для проведення перевірки достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «РКЗ»Слобода» із зазначеними вище контрагентами була використана первинна документація, яка була надана позивачем під час проведення перевірки.

ДПІ в м.Ровеньки Луганської області було здійснено автоматизоване співставлення даних податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів. Підставою проведення перевірки позивача стало надходженні актів перевірки з МДПІ у Ленінському районі м.Луганська, Алчевської ОДПІ Луганської області.

Відповідно до акту перевірки від 21.04.2011 № 615/16/37287667 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ПКФ»Дельта» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку 5 по декларації з ПДВ за лютий 2011 р. встановлено, що підприємство не знаходиться за місцем реєстрації, відсутні приміщення, які на момент проведення перевірки підприємство використовувало у своїй діяльності. За даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт,послуг) за 2010 р. склала 75044,9 тис.грн. Основні засоби у підприємства відсутні. До декларації з податку на прибуток 2010 р. додаток К1/1 не надавався.

Відповідно до акту перевірки Алчевської ОДПІ «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інвест Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.» № 509/236-37156752 від 28.02.2011 р. встановлено, що на підставі п. 85.2 ст. 85 ПКУ було направлено запит на адресу підприємства від 27.01.2012 р. № 3227/236 щодо надання первинних документів за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. з переліком контрагентів. Станом на дату закінчення перевірки відповідь не надана.

У підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, тому наведені обставини свідчать про те, що господарська діяльність «Інвест Пром» має ознаки нереальності здійснення, оскільки відсутні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до акту Алчевської ОДПІ «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки МПП «Промтехресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010 р. по 31.08.2011 р.» № 2101/326-24857403 від 14.12.2011 р. встановлено, що фактично згідно податкової звітності у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконань зобов'язань підприємства та первинної документації.

Відповідно до акту Ленінської МДПІ у м.Луганську «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ТПК» Регіон-Восток» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до Декларації з ПДВ за травень 2011 р.» № 1502/16/31995209 від 11.08.2011 р. встановлено, що підприємство не знаходиться за місцем реєстрації та фактично згідно податкової звітності у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до акту Алчевської ОДПІ « Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р.» № 323/236-37288409 від 10.02.2012 р. та акту від 11.11.2011 р. № 1806/236-37288409 « Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. встановлено, що у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконань зобов'язань підприємства та первинної документації.

ДПІ у м.Ровенках розглянуто заперечення позивача від 06.04.2012 р. до акту перевірки (вхідний номер до ДПІ № 2975 від 13.04.2012) про незгоду з висновками зробленими в акті перевірки та залишила дані заперечення без розгляду.

Також зазначив, що акт перевірки підприємством було отримано 02.04.2012 р., строк подання заперечень припадає на 06.04.2012 р. Фактично заперечення були направлені 09.04.2012 р., про що свідчить відмітка поштового відділення.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до 75.1.2. цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Особливості проведення документальної виїзної перевірки врегульовані статтею 77 Податкового кодексу України.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування різними контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого платника податків така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ровеньківський комбікормовий завод «Слобода» є юридичною особою, яке зареєстроване виконавчим комітетом Ровеньквської міської ради Луганської області 18 серпня 2004 року за №1 389 102 0000 000002, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №336802 та довідка з ЄДРПОУ АБ №320968( а.с. 10,11).

Під час розгляду справи встановлено, що у період з 02.02.2012 р. по 16.03.2012 р. ДПІ у м.Ровеньках Луганської області було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., результати якої оформлені актом від 30.03.2012 р. № 40/23/32842140, в якому встановлено наступні порушення:

- п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. зі змінами та доповненнями, п. 138.1 ст. 138, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України № 2755-VІ від 02.10.2010 р., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1374894 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 р. в сумі 313985 грн., за 2 кв. 2011 р. в сумі 846532 грн.., за 3 кв. 2011 р. в сумі 212243 грн., за 4 квартал 2011 р. в сумі 2434 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями, п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України № 2755-VІ від 02.12.2010 р., в результаті чого :

1. занижено ПДВ в сумі 792164 грн., у т.ч. за лютий 2011 р. у сумі 65172 грн., за березень 2011 р. у сумі 185776 грн., за квітень 2011 р. у сумі 226118 грн., за травень 2011 р. у сумі 122654 грн., за червень 2011 р. у сумі 192444 грн.;

2. зменшено від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 471917 грн.

- ст. 51, п. 176.2 ст. 176 б), п.119.2 ст.119, п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст.170, п.п. 164.2.11 п. 164, п.164.5 ст.164 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, чим занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 247,06 грн., в т.ч. по періодах : за 2011 р. - в сумі 247,06 грн. (а.с. 21-50).

На підставі акту перевірки від 30.03.2012 р. № 40/23/32842140, ДПІ в м.Ровеньках Луганської області винесено податкові повідомлення-рішення :

- № 0000082342 про донарахування позивачу, як платнику податків, податку на додану вартість на суму 320 257,00 грн. та штрафних санкцій на суму 23 548,00 грн.;

- № 0000092342 про донарахування податку на прибуток на суму 1 374 894,00 грн. та штрафних санкцій - 1 грн. (а.с.14-17).

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, підставою для проведення планової виїзної документальної перевірки позивача є отримання від Ленінської МДПІ м.Луганська та Алчевської ОДПІ Луганської області актів перевірки, а саме:

- акт Алчевської ОДПІ Луганської області від 28.02.2012 р. № 509/236-37156752 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інвест Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.»;

- акт Алчевської ОДПІ Луганської області від 10.02.2012 р. № 323/236-37288409 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011»;

- акт Алчевської ОДПІ Луганської області від 14.12.2011 р. № 2101/236-24857403 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки МПП «Промтехресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010 по 31.08.2010 р.;

- акт Ленінської МДПІ у м.Луганську від 11.08.2011 р. № 1502/16/31995209 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ТПК «Регіон-Восток» щодо підтвердження господарських відносин із латниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за травень 2011 р.;

- акт Ленінської МДПІ у м.Луганську від 02.11.2011 р. № 2236/23-708/31995209 « Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «ТПК»Регіон-Восток» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «РКЗ «Слобода» за травень 2011 р.»;

- акт Ленінської МДПІ у м.Луганську від 21.04.2011 р. № 615/16/37287667 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ПКФ «Дельта» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2011 р.

Висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період вмотивований тим, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) позивачу від контрагентів - постачальників, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Таким чином на підставі викладеного, у пункті 3 акта від 30.03.2012 р. № 40/23/32842140 зроблено висновок про нікчемність угод між ТОВ «РКЗ «Слобода» та контрагентами - постачальниками ТОВ «Дельта», ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ТОВ «Регіон-Восток», ТОВ «Діомат-ЛТД».

Предметом спору у даному випадку є протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Ровеньках Луганської області від 13.04.2012 № 0000082342, яким збільшено ( донараховано) суму зобов'язання ТОВ «РКЗ «Слобода» по ПДВ на суму 320 257,00 та застосовано штрафні санкції на суму 23 548,00, а також № 0000092342 про донарахування податку на прибуток - на 1 374 894,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на 1 грн.

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення від 13.04.2012 року №№ 0000082342, 0000092342 підлягають скасуванню з огляду на нижчевикладене.

Справа розглядається у межах виниклого спору та заявлених позовних вимог.

При цьому, враховуючи спірний період, суд вважає необхідним при вирішенні спору керуватися Законом України "Про податок на додану вартість", положеннями Декрету КМУ від 26.12.1992 №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".

Суд вважає, що у даному випадку у відповідача не було підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ст.13 Декрету КМУ від 26.12.1992 №13-92 "Про прибутковий податок з громадян"оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При здійсненні операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та визначених законом цінних паперів, крім набутих у випадках, визначених пунктом "з" статті 5 цього Декрету, оподатковуваним доходом громадянина, у тому числі зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких корпоративних прав та цінних паперів протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному років. Облік фінансових результатів операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів ведеться у порядку, встановленому пунктом 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Прибуток, отриманий громадянином від операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів, обчислений за результатами звітного року, включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу.

Згідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку -це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, абз. 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

З наведених правових норм вбачається, що умовою правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту є придбання ним товарів або послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Метою укладання таких угод повинно бути настання реальних наслідків з придбання товарів або послуг.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

П.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За приписами пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу"(далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні"первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Тобто, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, між ТОВ «РКЗ «Слобода» та контрагентами - ТОВ «Дельта», ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ТОВ «Регіон-Восток», ТОВ «Діомат-ЛТД» укладені договори про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та надання послуг (т.2 а.с. 5-7, 23-32, 130- 152, 200- 211, т.3 а.с. 8-26, 32-34,96-106,157,161).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано накладні, податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), подорожні листи, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні (том. 1 а.с. 108-177, т.2 а.с. 9-129, 178-199,210-218, т. 3 а.с. 1-7, 35-98, 108-156,165-184).

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Дельта», ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ТОВ «Регіон-Восток», ТОВ «Діомат-ЛТД».

Доказів того, що отримані від перелічених контрагентів податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту за перевіряємий період, оформлені неналежним чином, відповідачем не надано.

Відповідно до п. 4 -п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість акт планової виїзної документальної перевірки ТОВ «РКЗ «Слобода» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. містить відомості про те, що первинні документи позивачем під час проведення перевірки надано у повному обсязі. Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базуються виключно на припущеннях та перелічених вище актів Ленінської МДПІ у м.Луганську та Алчевської ОДПІ Луганської області, які також не містять фактичних даних про порушення позивачем.

Щодо посилань представника відповідача на те, що товарно-транспортні накладні, які були дослідженні під час проведення перевірки, оформленні не відповідно чинного законодавства, судом не приймається до уваги, оскільки на час оформлення транспортних перевезень визначених правовідносин будь-яка нормативна база щодо вимог до такого оформлення відсутня.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами ТОВ «Дельта», ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ТОВ «Регіон-Восток», ТОВ «Діомат-ЛТД» сформовано у відповідності до вимог статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Виконання господарських операцій ТОВ «Дельта», ПП «Інвест Пром», МПП «Промтехресурс», ТОВ «Регіон-Восток», ТОВ «Діомат-ЛТД» знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Також суд вважає, що знаходження контрагентів контрагента позивача у незадовільному стані (підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, платники, по яким були оформлені акти по взаємовідносинам між підприємствами, що визнані нікчемними) (інформація системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порушення податкового законодавства контрагентами контрагента позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів контрагента позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що дії відповідача щодо винесення оскаржуємих податкових повідомлень-рішень суперечать нормам Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082342 про донарахування позивачу, як платнику податків, податку на додану вартість на суму 320 257,00 грн. та штрафних санкцій на суму 23 548,00 грн. та № 0000092342 про донарахування податку на прибуток на суму 1 374 894,00 грн. та штрафних санкцій - 1 грн.

Враховуючи, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність підстав у ДПІ у м. Ровеньках Луганської області для донарахування позивачу, як платнику податків, податку на додану вартість на суму 320 257,00 грн. та донарахування податку на прибуток на суму 1 374 894,00 грн., то, відповідно, відповідач не мав законних підстав і для нарахування штрафних санкцій

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківський комбікормовий завод «Слобода» до державної податкової інспекції в м.Ровеньки Луганської області про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень від 13.04.2012 р. №№ 0000082342, 0000092342- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Ровеньки Луганської області від 13.04.2012 р. № 0000082342, яким збільшено суму зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Ровеньківський комбікормовий завод «Слобода» по податку на додану вартість на суму 320 257 (триста двадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 00 коп. та штрафних санкцій на суму 23 548 (двадцять три тисячі п'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Ровеньки Луганської області від 13.04.2012 р. № 0000092342, яким збільшено суму зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Ровеньківський комбікормовий завод «Слобода» по податку на прибуток на суму 1 374 894 ( один мільйон триста сімдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп. та штрафних санкцій - 1 (одну) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківський комбікормовий завод «Слобода» судові витрати у розмірі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 82 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 12 липня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова