Постанова № 25439468, 04.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 р. № 2а-2873/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого -судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.

представника позивача Мосейчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Велет Авто»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000661630/5757 від 03.03.2012р.,

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велет Авто» (далі -ТОВ «Велет Авто») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000661630/5757 від 03.03.2012рв частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем 212,23 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 530,56 грн., що разом становить 2652,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Велет Авто»було правомірно, на думку позивача, включено у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на підставі отриманих податкових накладних за 2010 рік згідно права, яке зберігається за платником податку протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, в порядку передбаченому п.198.5 ст.195 Податкового кодексу України. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню в частині, що стосується зазначених вище податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, ДПІ в Шевченківському районі м.Львова була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Велет Авто», а саме декларації з податку на додану вартість за липень 2011р.

За наслідками проведення зазначеної перевірки складено Акт №8/15-2/32568210 від 14.02.2012р., де зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України, а саме порушення, що вплинуло на розрахунки з бюджетом.

Так, згідно даних перевірки ТОВ «Велет Авто»у липні 2011 року включило до складу податкового кредиту податкові накладні, які вже попередньо включались до податкового кредиту жовтня 2010 року на суму 2122,33 грн. (№127 від 02.09.2010р. на суму ПДВ 708 грн. та №145 від 04.10.2010р. на суму ПДВ 1414,33грн., виписані постачальником ТОВ «ДС Пласт».

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість стало наявність господарських відносин з ТОВ «ДС Пласт».

Так, представником позивача було подано ряд доказів, які спростовують висновки відповідача у справі щодо неправомірності включення даних податкових накладних до податкового кредиту.

Зокрема, представником позивача було зазначено, що під час проведення позапланової виїзної перевірки у липні 2011 року, за результатами якої було складено Акт про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №1194/194/23-118/32568210 від 12.07.2011р. ДПІ в Шевченківському районі м.Львова було знято як безпідставно включені до податкового кредиту дві операції на суму 1414,23грн. та 708 грн., оскільки на той час не було в наявності оригіналів податкових накладних, а лише їхні факс копії. Зазначене підтверджується відомостями, наведеними на ст.24 Акту перевірки (який наявний у матеріалах справи), де зазначено, що відповідно до представлених для перевірки документів (договорів, актів виконаних робіт, факсокопій податкових накладних) та згідно з даними журналів-ордерів і відомостях по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами»ТОВ «Велет Авто» надано послуги вищевказаним підприємствам, в тому числі і ТОВ «ДС Пласт», і віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у відповідних місяцях 2010 року без наявності оригіналів податкових накладних, а лише їх факсокопій.

Оплату за вищевказані роботи (послуги) ТОВ «Велет Авто»проведено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок цих підприємств.

Крім того, зазначено у даному Акті, що згідно баз даних ДПА України по даних підприємствах, зокрема і ТОВ «ДС Пласт», не встановлено розбіжність між сумами ПДВ з податкового кредиту і податкових зобов'язань.

ТОВ «Велет Авто»визнало вказані ДПІ в Шевченківському районі м.Львова порушення та не включало ці операції до податкового кредиту. Проте, отримавши оригінали податкових накладних на суму 1414,23грн. та 708 грн. від ТОВ «ДС Пласт»та отримавши право на нарахування податкового кредиту, позивачем було задекларовано дані операції за липнем 2011р., в порядку, передбаченому ст..198 ПК України.

Судом було витребувано від позивача додаткові докази, зокрема податкові накладні по ТОВ «ДС Пласт»№127 від 02.09.2010р. на суму ПДВ 708 грн. та №145 від 04.10.2010р. на суму ПДВ 1414,33грн., які стали предметом спору з відповідачем та були оглянуті судом в судовому засіданні.

Крім того, судом було оглянуто додаток по декларації з податку на додану вартість ТОВ «Велет Авто»за липень 2011 року, а саме реєстр виданих та отриманих податкових накладних, де у рядках 120 і 121 зазначено податкові накладні №127 від 02.09.2010р. на суму ПДВ 708 грн. та №145 від 04.10.2010р. відповідно.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 Податкового кодексу, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються обов'язкові реквізити.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 Податкового Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Надані ТОВ «ДС Пласт» ТОВ «Велет Авто»податкові накладні №127 від 02.09.2010р. на суму ПДВ 708 грн. та №145 від 04.10.2010р. на суму ПДВ 1414,33грн., відповідають усім вимогам, що і було підтверджено Актом перевірки №1194/194/23-118/32568210 від 12.07.2011р. ДПІ в Шевченківському районі м.Львова. Крім того, Податковим кодексом документального підтвердження отримання податкових накладних із запізненням не вимагається.

Таким чином, висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість правомірним, в частині оскаржуваній ТОВ «Велет Авто».

З огляду на наведене вище, суд вважає доведеним та правомірним включення ТОВ «Велет Авто»податкових накладних №127 від 02.09.2010р. на суму ПДВ 708 грн. та №145 від 04.10.2010р. на суму ПДВ 1414,33грн. по контрагенту ТОВ «ДС Пласт»до податкової декларації за липень 2011р. та відповідно і формування податкового кредиту на їх підставі.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів правомірної своєї позиції, а представник ДПІ в Шевченківському районі м.Львова не з'явився в жодне судове засідання, хоча був належним чином повідомлений (докази наявні у матеріалах справи), судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Нормою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 165 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова № 0000661630/5757 від 03.03.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання на загальну суму 2652,79 грн., з яких за основним платежем 2122,23 грн. та штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 530,56 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велет Авто»судові витрати у розмірі 107 грн. 30 коп. (сто сім) грн.. 30 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 06 липня 2012 року

Суддя Мричко Н.І.