Постанова № 25439191, 27.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2012 р. Справа №2а-7373/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Бордуленко М.Ю, без участі представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

Обставини справи. Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим (далі-Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 09.07.12р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією (а.с.20), про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів з'ясування обставин по справі, керуючись ст.ст.33,128 КАС України, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративного суду віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі -Закон №509) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Відповідно до ст.2 Закону №509 завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно із п.11 ст.10 Закону №509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи викладене, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, законом передбачено право звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості, справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (ІНН НОМЕР_1) як Фізична особа-підприємець та знаходиться на обліку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ( а.с. 5-7).

У період виникнення спірних правовідносин, був чинний Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХХІІ (Далі Закон № 1251), яким встановлювалися принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 -ІІІ (Далі Закон №2181), що був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 4.1.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення заборгованості, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім окремих випадків. П. 4.1.4. передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Пунктом 3 частиною 1 статті 9 Закону України №1251 встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. (п.49.2, ст.49 ПК України).

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 202 Податкового кодексу України встановлено, що звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Щодо стягнення заборгованості з податку на додану вартість судом встановлене наступне.

21.07.2010 р. посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі проведена перевірка позивача щодо дотримання термінів надання податкової декларації, розрахунку.

У ході перевірки встановлені наступні порушення: пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 - не надання податкової декларації про сплату ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень 2010р. (строк подачі декларації за 20.02.2010р., 22.03.2010р., 20.04.2010р., 20.05.2010р.. 21.06.2010р., 16.06.2010р., фактично декларації не подані). За результатами перевірки був складений акт перевірки № 9906/17-2 від 21.07.2010р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0050161702/0 від 26.08.2010р. на суму 1020,00грн. (а.с.8), яке було направлене заказною кореспонденцією з повідомленням.

До теперішнього часу загальна сума заборгованості, що була визначена у податкових повідомленнях-рішеннях у загальній сумі 1020,00-грн. відповідачем не сплачена, що свідчить про невиконання вказаним суб'єктом господарювання зобов'язання перед бюджетом.

Відповідно до п.п. 6.2.1. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" відповідачеві направлені перша податкова вимога № 1/3357 від 19.05.2009р (розміщено на дошці оголошень 12.11.2009р), та друга податкова вимога № 2/8724 від 14.12.2009р.( розміщено на дошці оголошень 14.01.2010 року) (а.с. 11-12), проте захоли примусового характеру не призвели до погашення податкового боргу відповідачем

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 3.6 п. 3 Наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 «Про затвердження Порядку направлення органам державної податкової служби податкових вимог платникам податків», зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.12.2010 року № 1432/18727 у разі коли у платника податків, якому надіслано, вручено податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, у разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Податкова вимога надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, таким чином суд дійшов висновку, що податкова вимога є належним чином врученою відповідачу.

Відповідно до п.41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Однією із функцій Державної податкової адміністрації України, згідно ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу", є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів, контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролем за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи підставою звернення позивача до суду є несплата відповідачем у встановлені законом строки податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 020,00 грн. На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Таким чином, оскільки податковим органом дотримано процедуру стягнення податкового боргу та усі передбачені законом дії щодо стягнення такого податкового боргу не привели до його погашення, позовні вимоги позивача про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1020,00 грн. засновані на законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95048, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М.Залки, 1/9, код платежу 14010100, р/р 31112009700002 в Державний бюджет ГУ ДКСУ в АРК, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026) заборгованість зі сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.