Постанова № 25439067, 27.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/6602/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

прокурора -Демидова О.О.

представника позивача -не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Прокурора міста Тернівки в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Тернівки звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та єдиного соціального внеску. В обґрунтування поданого позову зазначено, що відповідач зареєстрований в управлінні як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з несплатою в повному обсязі обов'язкових платежів з єдиного внеску за 2011 р., з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 170 грн., у відповідача виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 3 178,30 грн. Також в позові зазначено, що у зв'язку з несплатою відповідачем обов'язкових платежів зі страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року, у відповідача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 540,80 грн. Прокурор в судове засідання з'явився та просив стягнути недоїмку зі сплати стразових внесків в розмірі 1 540,80 грн. та зі сплати єдиного внеску в розмірі 3 178,30 грн.

Позивач, Управління пенсійного фонду України м. Тернівці Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений найденим чином, направив до суду клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також з огляду на приписи ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи за відсутністю представника позивача та відповідача.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації та набув правового статусу фізичної особи - підприємця, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, має податковий номер НОМЕР_1, як платник страхових внесків та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку у позивача.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати сум страхових внесків суд зазначає наступне. У зв'язку з набранням чинності з 17.07.10 (опубліковано в газеті «Голос України» від 17.07.10 за N 131) Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), пп.4 п.8 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладений в такій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, у 2010 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить: у липні - вересні 2010р.- 294,82 грн.; у жовтні - листопаді 2010р. - 301,12 грн.; у грудні 2010р.- 306,10 грн. Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень - вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року; за жовтень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року.

За підсумками року зазначені особи подають до органів Пенсійного фонду за місцем взяття на облік звіт (до 1 квітня, наступного за звітним роком), за формою згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.09 № 26-1. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.9,10), відповідачем 14.03.11 поданий до позивача Звіт за 2010р., за даними якого розмір страхових внесків фізичної особи за 2010р. дорівнює 1 840,80 грн., з яких фактично сплачено 96 грн.

Платникам, які не сплатять суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску у терміни до 20 жовтня 2010 року та 20 січня 2011 року, надсилається розрахунок сум, які підлягають сплаті за квартал з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків разом з вимогою про їх сплату для узгодження.

У зв'язку із несплатою Відповідачем сум страхових внесків у визначених законодавством розмірах, Позивачем на адресу Відповідача направлені вимоги про сплату боргу від 05.11.10 №Ф-57 на суму 758,46 грн. (а.с.19), отриману останнім 15.11.10, та від 07.06.11 №Ф-123 на суму 782,34 грн., отриману останнім 12.07.11 (а.с.14-15), всього на загальну суму 1540,80 грн., яка за даними картки особового рахунку страхувальника відповідачем не сплачена (а.с.21-22).

Суд відмічає, що суми несплачених страхових внесків стягуються в порядку, встановленому ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з абз. 5 ст.7 прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набув чинності з 01.01.11 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 106 Закону та п.8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.04 за № 64/8663, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі суму сплати боргу та суму фінансових санкцій. Абзацом 8 ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявлену до стягнення суму зі сплати страхових внесків у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження вимоги станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги ст.11 КАС України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 1 540 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати сум єдиного соціального внеску суд зазначає наступне. В розумінні п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про збір), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Адже згідно з названою нормою права фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, відносяться до платників єдиного внеску. Єдиний внесок для таких платників встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної п. 2 та п.3 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ст.8 Закону про Збір). Так, для платників, зазначених у п. 4 ч.1 ст.4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Положеннями п.5 ч.1 ст.1 Закону про збір визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про збір платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений ст.9 Закону про збір: платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Крім того, гідно з п.4 ч.2 ст.6 Закону про збір платник єдиного внеску зобов'язаний також подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.10 №22-2, зареєстрованою в Мінюсті 01.11.10 за № 1014/18309. Положеннями п.3.2 згаданого Порядку визначено, що ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують

та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону про збір єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (ст. 12 Закону про збір). Відповідно до п. 6.2. - 6.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду від 27.09.10 № 21-5, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону пп.4.3.6 п.4.3, абз.2 пп.4.5.2, пп.4.5.3 п.4.5 та пп.4.6.2 п.4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Крім наведеного заходу впливу та стягнення законодавцем також визначено право територіального органу Пенсійного фонду накладати штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності.

За матеріалами справи Звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску за 2011р. подана відповідачем 19.04.12, тобто після граничного строку подання відповідної звітності. Загальна сума єдиного внеску, що підлягає до сплати за 2011р., становить 4 010,30 грн. (а.с.44). Рішенням позивача від 19.04.12 №87 за несвоєчасне подання згаданої звітності до відповідача застосовані штрафна санкція в розмірі 170 грн., що відповідає наведеним вище положенням Закону про Збір. Означене рішення суб'єкта владних поновлень отримано відповідачем 19.04.12 (а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з даних картки особового рахунку страхувальника - відповідача та з вимоги про сплату боргу від 19.07.12 №Ф84 (а.с.16, 23-26), враховуючи суми, самостійно сплачені позивачем в рахунок погашення недоїмки зі сплати єдиного внеску, сума в розмірі 3 178,30 грн. залишилась не сплаченою відповідачем.

Законом про збір встановлено право на звернення відповідного органу Пенсійного фонду з вимогою про сплату недоїмки (ст.25). В даному випадку позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду, у нього наявне право на підтримання позовних вимог як у відповідного суб'єкта владних повноважень, за захистом інтересів якого звернувся до суду прокурор, який, у свою чергу, здійснює представництво в суді інтересів держави в особі позивача, що відповідає змісту наданих прокурору прав, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження вимоги станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги ст.11 КАС України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене адміністративний позов Прокурора міста Тернівки, поданий в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 23928696) недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 3 178 грн. (три тисячі сто сімдесят вісім гривень) 30 коп. та заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 1 540 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок гривень) 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 26.07.12

Суддя А.О. Коренев