Ухвала суду № 25437814, 25.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року справа №2а/0570/2665/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Приміщення суду за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Бадахової Т.П..

Яковенка М.М.,

при секретарі судового засідання Левченко Г.О.,

за участю представника відповідача Кінаша В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 р. у справі № 2а/0570/2665/2012 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 18.01.2012 р. № 0000042342, від 18.01.2012 р. № 0000052342, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 18.01.2012 № 0000042342 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 270 146,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 216 117,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 54 029,00 гривень, та від 18.01.2012 № 0000052342 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 34 985,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 31 263 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 722 гривні.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 р. у справі № 2а/0570/2665/2012 адміністративний позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області, правонаступником якої є Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, № 0000052342 від 18.01.2012 про збільшення державному підприємству «Сніжнеантрацит» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 34 985 гривень 00 копійок, у тому числі за основним платежем - 31 263 гривні 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 722 гривні 00 копійок. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області, правонаступником якої є Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, № 0000042342 від 18.01.2012 р. на суму збільшеного державному підприємству «Сніжнеантрацит» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 229 166 гривень 00 копійок, у тому числі за основним платежем - 183 333 гривні 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 833 гривні 00 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні в поясненнях та у судових дебатах просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - державне підприємство «Сніжнеантрацит» зареєстровано як юридична особа 02.09.2003 р. Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 31906124, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 292270 /а.с. 70/, Довідкою Відділу статистики у місті Сніжному серії АБ № 215124 від 22.01.2010 /а.с. 69/. Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у місті Сніжному Донецької області, правонаступником якої є відповідач у справі, зареєстрований платником податку на додану вартість 01.06.2005 р., що підтверджується відповідним Свідоцтвом /а.с. 68/.

З 14.11.2011р. по 23.12.2011р. Державною податковою інспекцією у місті Сніжному проводилась планова виїзна документальна перевірка державного підприємства «Сніжнеантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 30.12.2011 № 1492/23-31906124 /а.с. 9-35/.

Згідно висновку акту перевірки встановлено, серед іншого, порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 183 333 гривень, за серпень 2011 року на 16 666 гривень, за вересень 2011 року на 16 118 гривень, а також пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2, абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 31 263 гривень, у тому числі за 2010 року у сумі 14 882 гривень, за 1 квартал 2011 року в сумі 16 381 гривень та завищено податок на прибуток за 1 півріччя 2010 року в сумі 2 186 гривень /а.с. 33/.

18.01.2012 на підставі зазначених висновків акта перевірки Державною податковою інспекцією у місті Сніжному Донецької області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000042342 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 270 146,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 216 117,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 54 029,00 гривень /а.с. 7/;

- № 0000052342 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 34 985,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 31 263 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 722 гривні /а.с. 8/.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 28.02.2012 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом /а.с. 3-5/.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що Торезькою об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби не доведено у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Так, за змістом акта перевірки порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «;Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України виразилось в тому, що позивачем завищено у 4 кварталі 2010 року балансову вартість основних фондів на суму капітального ремонту комбайну 1К101-У у розмірі 916 666,00 гривні, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань, та, відповідно, до завищення податкового кредиту за липень 2010 року на суму 183 333,00 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

З пояснень представника відповідача у судовому засіданні, за наслідками перевірки не було встановлено фактичного здійснення капітального ремонту зазначеного комбайну у зв'язку з відсутністю відповідних первинних документів, у зв'язку із чим витрати на ремонт не пов'язані із веденням власної господарської діяльності підприємства, та, як наслідок, відсутні підстави для включення податку на додану вартість по вказаній господарській операцій до складу податкового кредиту.

Згідно описової частини акту перевірки, наявність у ДП «Сніжнеантрацит» первинних документів по господарській операції з капітального ремонту комбайна не є підтвердженням того, що факт капітального ремонту комбайну 1К101-У з різальною Р79 мав місце /а.с. 20/.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2007 році комбайн 1К101-У, що є основним фондом ДП «Сніжнеантрацит», передано з ВП «Шахта «Заря» ДП «Сніжнеантрацит» до ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит», що підтверджується Розпорядженням в.о. генерального директора ДП «Сніжнеантрацит» О.В. Івасюка від 12.09.2007 № 46 /а.с. 46/, актами передачі та прийомки-передачі основних засобів /а.с. 47-48/, інвентаризаційними картками /а.с. 49/.

Відповідно до дефектного акту, затвердженого головним інженером ТЕ «Шахта «Ударник» від 05.04.2010 /а.с. 50/, комбайн 1К101-У, що був переданий у 2007 році з ВП «Шахта «Заря» без документів, вийшов з ладу. У зв'язку з неможливістю здійснення ремонту комбайну в умовах шахтних майстерень прийнято рішення направити комбайн для проведення ремонту на завод.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками засідання тендерного комітету державного підприємства «Сніжнеантрацит» щодо організації проведення закупівлі товарів, робіт, послуг (протокол № 1 від 30.10.2009) було прийнято рішення щодо проведення відкритих тендерних торгів по закупівлі за державні кошти робіт з ремонту гірничошахтного обладнання та визначити предмет закупівлі - Комбайн очисний 1К101У /а.с. 114/.

За наслідками проведення 01.12.2009 відкритих торгів (тендеру) на закупівлю робіт з гірничошахтного обладнання переможцем визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Донремтехмаш» /а.с. 116-131/.

11.01.2010 між державним підприємством «Сніжнеантрацит» як Замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «Донремтехмаш» як Виконавцем укладено договір № 13/01-10 на виконання робіт з капітального ремонту за результатами торгів, які відбулись 01.12.2009 /а.с. 36-38/.

Відповідно до умов зазначеного договору Замовник дає доручення, а Виконавець зобов'язується за плату виконати роботи з капітального ремонту комбайну 1К101У вартістю 1 100 000,00 гривень, у тому числі ПДВ 183 333,33 гривень (пункт 1.1 розділу 1 договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з узгодженою калькуляцією, яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 розділу 1 договору).

Також зазначеним договором передбачено, що вартість ремонту обладнання визначається після проведення його розбирання та дефектування. Оплата робіт здійснюється відповідно до калькуляції на капітальний ремонт кожної одиниці обладнання, затвердженої Виконавцем за погодженням із Замовником. Оплата за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (пункт 2.1 розділу 2 договору). Оплата за виконання робіт здійснюється таким чином: 50% передплата після підписання договору та наявності грошових коштів на рахунку Замовника, останні 50% протягом 20 банківських днів після підписання Акту приймання обладнання з капітального ремонту (пункт 2.2 розділу 2 договору). Всі транспортні витрати по доставці обладнання до місця ремонту та повернення його проводиться за рахунок Виконавця (пункт 2.3 розділу 2 договору).

Ремонт обладнання відповідно до умов договору здійснюється на підприємстві Виконавця (пункт 3.1 розділу 3 договору). Обладнання, що підлягає ремонту, повинно бути передано Замовником та прийнято Виконавцем шляхом підписання Акту приймання-передачі обладнання в ремонт. Обладнання, яке підлягає ремонту, вважається переданим Виконавцю з моменту підписання Акту приймання-передачі (пункт 3.2 розділу 3 договору). Виконавець надає Замовнику оригінали наступних документів: Акт приймання-передачі обладнання в ремонт, дефектний акт, калькуляцію (пункт 3.6 розділу 3 договору).

Здача виконаних робіт, комплектність і кількість Обладнання підтверджується Актом приймання виконаних робіт, що підписується представниками обох сторін з наданням документів, що підтверджують ціну ремонту Обладнання (калькуляції, перелік). Виконавець на момент відвантаження Обладнання надає наступні документи: накладну (податкову накладну), акт виконаних робіт (з розшифровкою), акт прийому-передачі з ремонту. У випадку комплектації відремонтованого Обладнання покупними деталями, вузлами і т.п., маючими сертифікат якості або паспорт заводу-виробника - зазначені вузли і деталі супроводжуються заводською документацією (пункт 5.1 розділу 5 договору).

При отриманні обладнання з капітального ремонту Платник (його представник) повинен мати при собі доручення уповноваженої особи Платника підприємства (пункт 11.1 розділу 11 договору).

Відповідно до умов договору сторонами погоджено Технічне завдання на виконання капітального ремонту комбайна 1К101УР79 для лави № 24 пласта h3 «Ремовский» ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацйит» /а.с. 39/, Калькуляцію на капітальний ремонт очисного комбайну 1К10У с Р79 /а.с. 40-41/, Дефектну відомість очисного комбайну 1К10У с Р79 /а.с. 42-44/.

11.01.2010 комбайн 1К101У з ріжучою частиною Р79 у кількості 1 штука, заводський номер 3042, був переданий для ремонту з ДП «Сніжнеантрацит» до ТОВ «Донремтехмаш», про що складено акт здачі-прийомки ремонтного фонду комбайна від 11.01.2010 /а.с. 51/.

Зазначений комбайн передавався у ремонт в розібраному стані, що, зокрема. Вбачається з акту здавання в капремонт комбайну /а.с. 52/.

13.04.2010 ТЕ «Шахта «Ударник» складено замовлення № 10 від 13.04.2010 на капремонт комбайну 1К-101У у розібраному стані /а.с. 53/. На зазначеному замовленні також міститься підпис про його прийняття начальником цеху ТОВ «Донремтехмаш».

Перевезення комбайну від ТЕ «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» до ТОВ «Донремтехмаш» підтверджується товарно-транспортною накладною від 13.04.2010 № 11 /а.с. 54/, відповідно до якої здійснено перевезення комбайну 1К-101-У (в ремонт).

20.05.2010 ТОВ «Донремтехмаш» виставлено ДП «Сніжнеантрацит» рахунок № 15 на оплату капітального ремонту комбайну 1К101У с Р79 на суму 1 100 000,00 гривень, у тому числі ПДВ 183 333,33 гривні /а.с. 55/.

Платіжним дорученням № 3 від 09.06.2010 /а.с.56/ ДП «Сніжнеантрацит» перерахувало ТОВ «Донремтехмаш» грошові кошти у розмірі 1 100 000,00 гривень. У графі «Призначення платежу» вказаного платіжного доручення вказано, що здійснюється перерахування за капітальний ремонт комбайну очисного 1К101У з Р79 згідно рахунку № 15 від 20.05.2010, договір № 13/01-10 від 11.01.2010, ТО ш. Ударник, з ПДВ 20% - 183 333,33 гривні.

Фактичне перерахування грошових коштів у зазначеному розмірі на рахунок ТОВ «Донремтехмаш» підтверджено банківською випискою /а.с. 57/.

За наслідками зазначеної господарської операції ТОВ «Донремтехмаш» видало позивачу податкову накладну № 24 від 09.06.2010 /а.с. 58/, у якій, у тому числі, зазначило обсяг господарської операції, суму коштів, що підлягає оплаті - 1 100 000,00 гривень, та суму ПДВ у розмірі 183 333,33 гривні.

Відповідно до акту здачі-прийомки виконаних робіт від 07.07.2010 по капітальному ремонту за договором № 13/01-10 від 11.01.2010 /а.с. 59/, ТОВ «Донремтехмаш» було проведено роботи на суму 1 100 00,00 гривень, у тому числі матеріальні затрати - 830 160,50 гривень, товарно-транспортні витрати 1% - 8 302,00 гривень, складські витрати 1% - 8 302,00 гривень, заробітна плата - 35 253,00 гривень, соціальні відрахування із заробітної плати - 13 100,02 гривні.

Також, 07.07.2010 між сторонами договору підписано акт здачі-прийомки комбайна 1К101У з різчою Р79, заводський номер 3042 /а.с. 60/ та акт ремонтно-непридатних деталей згідно дефектної відомості комбайна 1К101У з Р79 у кількості 86 штук /а.с. 61/.

Перевезення комбайну від ТОВ «Донремтехмаш» до ДП «Сніжнеантрацит» підтверджено товарно-транспортною накладною від 07.07.2010 /а.с. 62/.

Відповідно до акту прийомки-передачі основних засобів від 31.07.2010 /а.с. 63/, комбайн 1К101У було прийнято в експлуатацію шахтою «Ударник» від ДП «Сніжнеантрацит» та розміщено у кладовій.

Відповідно до накладної № 77 на внутрішнє переміщення основних засобів від 31.07.2010, комбайн 1К101У було переміщено на дільницю № 1 з кладової /а.с. 64/.

03.09.2010 комбайн введено в експлуатацію, що підтверджується відповідним актом /а.с. 65/.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надано достатній обсяг документів на підтвердження факту здійснення капітального ремонту комбайну 1К101-У за договором з ТОВ «Донремтехмаш» від 11.01.2010 № 13/01-10.

Суму податку на додану вартість відповідно до виданої ТОВ «Донремтехмаш» податкової накладної № 24 від 09.06.2010 у розмірі 183 333,33 гривні позивач відніс до складу податкового кредиту липня 2010 року, про що зазначив у поданій до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість /а.с. 153-155/.

Оскільки спірна господарська операція мала місце у 2010 році, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що до зазначених правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», які діяли на час виникнення та існування спірних відносин.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вимогами абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність у позивача достатнього обсягу документів на підтвердження здійснення господарської операції з капітального ремонту комбайну, то відсутні підстави у даному випадку стверджувати про порушення позивачем зазначених вище вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що надані первинні документи (акти, товарно-транспортні накладні та ін.) не підтверджують факту здійснення капітального ремонту комбайну з підстав їх невідповідності вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Пункт 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності - надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підставі пункту 5 статті 9 цього Закону, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до пункту 2.14 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Відповідач вказує, що надані позивачем первинні документи по спірній господарській операції не містять усіх необхідних реквізитів, що пред'являються законодавством (не вказано заводського та інвентарного номеру комбайна, тощо). Разом із тим, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відсутність будь-якого з реквізитів не може свідчити про невиконання робіт, а підтверджує лише факт порушення норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, відповідальною особою у частині заповнення та складання первинного документа.

Положеннями частини першої 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо наявних відступів від умов договору або інших недоліків. Крім того, сторонами договору складено акт виконаних робіт, яким підтверджується виконання робіт у повному обсязі.

Що стосується доводів відповідача стосовно невідповідності заводського номеру комбайна, зазначеного у різних первинних документах по спірній господарській операції, то як вбачається з листа ТО «Шахта «Ударник» від 04.01.2012 № 17/6-2 на адресу директора ТОВ «Донремтехмаш», у акті прийомки-передачі комбайна помилково було зазначено заводський номер комбайна 3042 замість номера 2025, у зв'язку із чим просять вважати вірним заводський номер 2025 /а.с. 67/.

Крім того, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, який вважає необґрунтованими посилання відповідача у акті перевірки щодо недодержання позивачем форми складання товарно-транспортної накладної на перевезення комбайну до ТОВ «Донремтехмаш», що також свідчить про непідтвердженість факту здійснення спірної господарської операції, з таких підстав.

Як зазначалось, відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, стаття 11 зазначеного Закону, що регулює правила ведення податкового обліку, не встановлює ніяких додаткових вимог до форми та змісту документів, що використовуються з метою податкового обліку. Слід зазначити, що пунктом 5.10 статті 5 вказаного Закону заборонено встановлення додаткових обмежень стосовно віднесення витрат до складу валових витрат, окрім зазначених у цьому Законі. Таким чином, аналіз наведених положень свідчить про те, що підстави для неможливості включення витрат до складу валових витрат виробництва та обігу передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних чи інших документів, встановлених законодавством.

Крім того, Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346, яким затверджена типова форма товарно-транспортної накладної № 1-ТН, та на який посилається відповідач у акті перевірки, не пройшов реєстрацію у Міністерстві юстиції України, передбачену Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, у зв'язку з чим вимоги зазначеного Наказу не є обов'язковими до підприємств, що не входять до сфери управління Міністерства транспорту України.

Посилання відповідача у акті перевірки на те, що згідно пояснень директора ТОВ «Донремтехмаш» кількість працюючих на підприємстві за 2009 рік складала 5 осіб, за 1 квартал 2010 року - 3 особи, за 2 квартал 2010 року - 4 особи, за 3 квартал 2010 року - 4 особи є необгрунтованими, оскільки законодавством не пов'язується неможливість здійснення певних робіт (у даному випадку, капітального ремонту) з кількістю осіб, що працюють на підприємстві. Можлива відсутність на підприємстві достатньої кількості трудових ресурсів не може вважатися доказом фактичного невиконання умов укладеного договору та не виконання передбачених договором робіт.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано та у відповідності до норм чинного законодавства сформовані валові витрати по господарській операції з ремонту комбайна, що обґрунтовує висновок про відсутність факту завищення балансової вартості основних фондів на суму капітального ремонту комбайна 1К101-У у розмірі 916 666,00 гривень.

Стосовно амортизаційних відрахувань колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено у акті перевірки, не підтвердження факту здійснення ремонту комбайну обумовило завищення задекларованих показників по рядку 07 «Сума амортизаційних відрахувань» у сумі 106 700 гривень, у тому числі за 2010 рік у сумі 55 000 гривень, за 1 квартал 2011 року в сумі 51700 гривень по декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року /а.с. 24-29/.

Відповідно до вимог підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з підпунктом 8.2.1 пункту 8.1 статті 8 цього Закону, амортизації підлягають, зокрема, витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Таким чином, витрати позивача на проведення ремонту комбайна 1К101-У, який є основним фондом підприємства, підлягають амортизації відповідно до наведених норм.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про доведеність факту здійснення капітального ремонту вказаного комбайну, то, відповідно, є обґрунтованим проведення позивачем амортизації цього основного фонду. Отже, є неправомірним визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000052342 від 18.01.2012 у розмірі 31 263 гривні та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 722 гривні.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», про порушення якого позивачем вказано у акті перевірки, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість» визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість, та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість.

Крім того, встановлено факт сплати коштів ТОВ «Донремтехмаш» в якості оплати капітального ремонту комбайну 1К101У у розмірі 1 100 000,00 гривень, у тому числі ПДВ - 183 333,33 гривні (платіжне доручення від 09.06.2010 № 3, банківські виписки - а.с. 56-57) та факт отримання відповідної податкової накладної позивачем від ТОВ «Донремтехмаш» від 09.06.2010 № 24 /а.с. 53/.

Отже, позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період та вірно визначено суму податкового кредиту у розмірі 183 333,33 гривень, в зв'язку з чим є протиправним визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2012 № 0000042342 податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зазначеному розмірі та, відповідно, застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 45 833 гривні (див. розрахунок штрафних санкцій - а.с. 166).

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 р. у справі № 2а/0570/2665/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 р. у справі № 2а/0570/2665/2012- залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 30 липня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Т.П.Бадахова

М.М. Яковенко