Постанова № 25437684, 25.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Горпенюк О.А.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року справа №2а/1270/3357/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Ханової Р.Ф.

Суддів: Жаботинської С.В.

Нікуліна О.А.

при секретарі судового засідання:

за участю сторін:

від позивача:

від відповідача:

Левченко Г.О.

Кальонов Є.А. - за дов. від 5 січня 2012 року

Шепіль В.В. - за дов. від 14 травня 2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 19 червня 2012 року (повний текст виготовлений 22 червня 2012 року)

по адміністративній справі № 2а/1270/3357/2012 (суддя Горпенюк О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»

до Луганської митниці Державної митної служби України

про

скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 702180002/2012/000010/2 від 26 березня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року по даній справі позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову про скасування рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товарів від 26 березня 2012 року № 702180002/2012/000010/2 з мотивів безпідставності заявлених вимог та правомірності прийняття спірного рішення митницею.

Позивач в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі (арк. справи 185-191).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно - тарний комбінат» (надалі товариство) є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 01882551.

24 лютого 2012 року між товариством як покупцем та закритим акціонерним товариством «Ростоввторпереробка» м. Ростов-на-Дону, Росія, укладений контракт № 172 на придбання макулатури. Пунктом 1.2 цього контракту передбачено, що асортимент, ціна та обсяг поставки товару узгоджується сторонами шляхом підписання щомісячних специфікацій до нього (арк. справи 26-29). На березень 2012 року специфікація долучена до контракту (арк. справи 30).

13 березня 2012 року декларант позивача надав митному органу вантажно-митну декларацію № 10104030/010312/0000440, «Макулатура марки МС-5Б», що імпортувався на митну територію України з Росії підприємством ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (Україна) згідно зовнішньоекономічної угоди від 24 лютого 2012 року № 172, укладеною з Закритим акціонерним товариством (далі ЗАТ) «Ростоввторпереработка» (Російська Федерація), (арк. справи 162-163).

Декларацією митної вартості, визначена митна вартість товару за ціною договору. Згідно контракту та товарно-супровідної документації вартість товару складала 3700 руб. РФ (три тисячі сімсот рублів Російської Федерації), на умовах поставки FСА Воронеж (РФ). Разом із деклараціями (ВМД та Декларацією митної вартості) декларантом надані документи за переліком наведеним пунктом сьомим Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766, а саме уніфікована митна квитанція за формою МД-1; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; повідомлення про намір увезення; міжнародна товарно-транспортна накладна; довідка про транспортні витрати; рахунок-фактура; комерційна пропозиція контрагента щодо постачання макулатури марки МС-5Б; лист на навантаження (пакувальний лист); рахунок на оплату транспортних послуг; зовнішньоекономічний контракт; додаток до контракту; договір на перевезення; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; висновок, що відходи Зеленого переліку не підпадають під дію пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням; відомості про дотримання вимог законодавства щодо здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (шляхом поставляння відбитку штампу); відомості про дотримання вимог екологічного контролю (шляхом поставляння штампу); сертифікат якості; прайс - лист постачальника, калькуляція собівартості товару; акт про прийняття-передання товарів на зберігання під митним контролем; копія вантажної митної декларації іноземної держави.

Митний орган в графі 3 декларації митної вартості, посилаючись на пункт 11 Порядку, запросив для підтвердження заявленої митної вартості товару: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару.

За висновком суду першої інстанції, що підтверджено під час апеляційного провадження всі вище зазначені документи надані згідно з переліком наданих документів, що міститься на зворотному боці декларації про митну вартість.

Митний орган виходячи з того, що позивачем здійснено першу поставку за контрактною ціною 3,7 руб. РФ/кг на умовах FСА-Воронеж, попередні поставки даного товару від ЗАТ «Ростоввторпереработка» здійснювались за іншим контрактом від 23 листопада 2010 року № 836 на умовах DAF-кордон України/ РФ, митна вартість заявлялась декларантом за 2 та 6 методами на рівні 7,4 руб. РФ/кг. Інших доводів застосування шостого методу відповідачем не наведено.

Митний орган не довів недостатність наданої декларантом інформації, для об'єктивного визначення митної вартості за методом 1, відповідно до статей 266, 267 Митного кодексу України. При цьому визначив митну вартість аналітичним шляхом доклавши до контрактної ціни умовні витрати на переведення товару з Ростова до Воронежа та витрати по їх навантаженню.

Колегія суддів, проаналізувавши всі надані позивачем документи до митного оформлення вважає, що для застосування першого методу визначення митної вартості забезпечено дотримання всіх умов, правил та вимог, що встановлені Митним кодексом України, та прийнятому на його реалізацію Порядку. Надані позивачем документи та відомості є об'єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально, є необхідними та достатніми для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

З посиланням на ненадання документів, визначених митним органом у графі третій декларації митної вартості, відповідачем прийняте 26 березня 2012 року спірне рішення про визначення митної вартості товарів (арк. справи12), яке є предметом оскарження та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон якою відмовлено у митному оформлені ВМД № 10104030/010312/0000440 с посиланням на неподання додаткових документів та з визначенням того, що митне оформлення може бути здійснено за умови коригування митної вартості товару, згідно Рішення про визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про наявність дискреційних функцій митних органів, разом з тим зазначає, що ці функції мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Приймаючи спірне рішення відповідач не реалізував всіх наданих йому функцій.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо скасування рішення про визначення митної вартості товарів підлягають задоволенню, з огляду на їх не відповідність пункту 1 (стосовно порушення вищенаведених норм митного законодавства), пункту 3, пункту 8 статті 2 КАС України.

Щодо зобов'язання відповідача визначити митну вартість за першим методом то такі вимоги не узгоджуються із способом судового захисту.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, та порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно - тарний комбінат» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі № 2а/1270/3357/2012 - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі № 2а/1270/3357/2012 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно - тарний комбінат» до Луганської митниці Державної митної служби України задовольнити частково.

Скасувати рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товарів від 26 березня 2012 року № 702180002/2012/000010/2.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивні частини у судовому засіданні 25 липня 2012 року у присутності представників сторін. Повний текст складений та підписаний 25 липня 2012 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: С.В. Жаботинська

О.А. Нікулін