Постанова № 25433280, 25.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 р. Справа № 52046/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р. в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

07.12.2011р. позивач Приватне акціонерне товариство /ПАТ/ «Ірокс» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Сихівському районі м.Львова № 0002992321 від 23.11.2011р. (а.с.2-5).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р. заявлений позов задоволено, визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 0002992321 від 23.11.2011р. (а.с.137-138).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Сихівському районі м.Львова, яка у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.143-145).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що перевіркою, яка проведена на підставі постанови слідчого, виявлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ПП «Сервіс доріг», що фактично не відбувалися, при цьому первинні документи, отримані від вказаного контрагента, є недостовірними. Вказані висновки ґрунтуються на тому, що ПП «Сервіс доріг» не знаходиться за юридичною адресою, 19.01.2011р. анульовано його свідоцтво платника ПДВ, також для здійснення господарської діяльності вказане підприємство не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, загальна чисельність працюючих складає 0 осіб, що засвідчується даними податкової звітності.

Таким чином, розглядувані господарські операції фактично були спрямовані на отримання податкової вигоди, а відтак останні слід вважати нікчемними.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 07.11.2011р.-11.11.2011р. відповідачем ДПІ у Сихівському районі м.Львова проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «Ірокс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до бюджету за період 01.01.2010р.-01.10.2011р. при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Сервіс доріг» та ін., за наслідками якої складено Акт перевірки № 4237/23-209/23958651 від 17.11.2011р. (а.с.6-24).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Сервіс доріг» при придбанні та продажу товарів (послуг); товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий на ЗАТ «Ірокс» в порушення ст.ст.662, 655, 656 ЦК України;

пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті проведення нікчемних операцій встановлено завищення податкового кредиту в сумі 51584 грн., що призвело до заниження суми ПДВ за травень 2010 року в сумі 51584 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002992321 від 23.11.2011р. про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 77376 грн., з яких 51584 грн. за основним платежем та 25792 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.29).

Окрім цього, вказана перевірка проведена на підставі постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України у Львівській обл. від 03.10.2011р. про призначення позапланової документальної перевірки, згідно якої призначено по кримінальній справі № 2064, порушеній за фактом фіктивного підприємництва ПП «Версант», ПП «Сервіс доріг», ПП «Інформаційно-консалтингова агенція «Інтелект» , ПП «Трансзахідком» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, позапланову документальну перевірку ЗАТ «Ірокс» за період з 01.01.2010р. по 01.10.2011р., проведення якої доручено ДПІ у Сихівському районі м.Львова (а.с.70-71).

Розглядувані правовідносини регулюються приписами ст.86.9 Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, із системного аналізу приписів наведеної норми слідує, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає; при цьому складений на виконання постанови слідчого акт перевірки є доказом по кримінальній справі.

За таких обставин відповідачем ДПІ у Сихівському районі м.Львова прийнято спірне податкове повідомлення-рішення без законних підстав, через що підлягає скасуванню з наведених мотивів.

Отже, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального права, через що оскаржувану постанову слід змінити в мотивувальній частині шляхом викладення дійсних мотивів задоволення позовних вимог.

Аналізуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що дійсною підставою для скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення № 0002992321 від 23.11.2011р. слід вважати порушення зі сторони податкового органу приписів ст.86.9 Податкового кодексу України.

При цьому, податковий орган не позбавлений можливості провести у визначеному Податковим кодексом України порядку перевірку позивача з приводу своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до бюджету за період 01.01.2010р.-01.10.2011р. при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Сервіс доріг» та за наявності достатніх правових підстав визначити грошові зобов'язання.

Також правова оцінка доводів податкового органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій та щодо наявності нікчемних правочинів не повинна зазначатися в рішенні суду по розглядуваній справі, оскільки дана обставина перешкоджатиме новому визначенню податків та штрафних санкцій за тих же обставин, з тих же підстав, що зазначені в акті перевірки та в рішенні податкового органу про визначення грошових зобов'язань, що визнане протиправним по цій справі.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що вимоги позивача є підставними і обґрунтованими, через що заявлений позов підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального права, через що оскаржувану постанову слід змінити в мотивувальній частині шляхом викладення дійсних мотивів задоволення позовних вимог.

В решті постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування чи зміни у цій частині є відсутніми.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р. змінити в частині мотивів задоволення заявленого позову, виклавши такі в мотивувальній частині рішення апеляційного суду.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

І.І.Запотічний