Рішення № 25426706, 23.07.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року справа № 5020-668/2012

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044),

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 6 120,32 грн,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) -не з'явився;

Відповідач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) -не з'явився.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 6120,32 грн.

Ухвалою від 14.06.2012 позовна заява прийнята до розгляду судом.

У ході розгляду справи позивач надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю (вх. 5712/12 від 26.06.2012).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 22.12.2005 №404-05 в частині належної та своєчасної сплати орендної плати.

У судове засідання 26.06.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцев, про причини нез'явлення не сповістив.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відклався 26.06.2012 до 10.07.2012, 10.07.2012 до 23.07.2012.

У судове засідання 23.07.2012 відповідач явку уповноваженого представника у не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2005 між Управлінням з питань комунального майна СМДА, правонаступником якого являється Фонд комунального майна Севастопольської міської ради у місті Севастополі, (орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №404-05 (далі - Договір) (а.с. 19-20)

Відповідно до умов договору № 404-05 Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, розташовані у трьохповерховому житловому будинку, загальною площею 39,90 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до пункту 1.2 Договору, приміщення, що орендується, використовуватиметься під розміщення офісу.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, розмір орендної плати визначається згідно

з Методикою, затвердженою рішенням сесії міської Ради від 13.11.2002 №344 та складає 2 871,30 грн у рік.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, орендна плата складає 239,28 грн за місяць оренди, та перераховується не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний подальший місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому місяцю.

Відповідно до пункту 4.4 Договору, орендар зобов'язався своєчасно вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, зокрема оплату послуг що надаються підприємствами комунальної сфери.

За змістом пункту 7.1, Договір діє з моменту його підписання до 19.12.2010.

Актом прийому передачі орендованого майна від 22.12.2005, укладеному між сторонами підтверджується передача в оренду нерухомого майна орендодавцем орендарю (а.с. 22).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.09.2010 у справі №5020-5/093, яке набрало законної сили 17.09.2010, договір оренди нерухомого майна від 22.12.2005 №404-05 було розірвано(а.с. 23-25)

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 22.12.2005 №404-05 припинились з 17.09.2010.

Неналежне перерахування орендної плати за період з 01.11.2009 по 16.09.2010 (відповідно до розрахунку позивача (а.с. 6) і стало підставою для звернення позивача до суду.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив доказів оплати заборгованості за період з 01.11.2009 по 16.09.2010. Отже, судом встановлено, що він припустився порушення умов Договору стосовно своєчасного внесення орендної плати.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі в розмірі

4 650,36 грн такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 273,56 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та визнав його вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 273,56 грн такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі

1 196,40 грн, враховуючи положення пункту 6.1 Договору, згідно з яким за невиконання або неналежне виконання обов'язків по договору оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведене суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати у сумі 1 196,40 грн -такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує систематичність несплати відповідачем орендної плати (рішення господарського суду міста Севастополя від 02.09.2010 у справі №5020-5/093), відповідність штрафу та заборгованості за орендною платою та не має підстав для зменшення розміру штрафу в порядку статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 6 120,32 грн, з яких: 4 650,36 грн -сума основного боргу, 273,56 грн - 3% річних, 1 196,40 грн - штраф.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044), суму боргу в розмірі 6120,32 грн, з яких: 4 650,36 грн -сума основного боргу, 273,56 грн - 3% річних, 1 196,40 грн - штраф та суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн., 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.07.2012.

Суддя підпис О.С. Погребняк