Рішення № 25420222, 09.07.2012, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

09.07.2012

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м. МИКОЛАЄВА

54018, м. Миколаїв , вул. Космонавтів, 68-А, тел. 55-95-00

рішення

Іменем україни

09 липня 2012 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленко І.В.при секретарі Коденко К.В.за участю: представника позивача Морозової Г.А.

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом до відповідача про стягнення кредитної заборгованості в сумі 44 318, 64 грн.

05.03.2012 у справі було ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 38218,54 грн., яке скасовано ухвалою суду від 14.06.2012 та призначено справу до загального розгляду.

04.07.2012 позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору від 21.05.2007 за № 014/08-112/63897 в сумі 32942,84 грн., яка складається із 15279,45 грн. залишку по кредиту, 12072,79 грн. - пені за несплачену заборгованість по кредиту, 117,10 грн. -поточної заборгованості по процентам та 5473,50 грн. -пені за несплачені відсотки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила позов задовольнити з урахування заяви про зменшення ціни позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на відсутність підпису ОСОБА_6 на додатковій угоді від 09.06.2010, відсутність чіткого розрахунку пені, ненадання банком при укладенні кредитного договору в письмовому вигляді інформації про сукупну вартість кредиту та введення відповідача в оману при його підписанні.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_6 укладено кредитний договір за № 014/08-112/63897 на умовах якого, відповідач отримав кредит на придбання автотранспортного засобу в сумі 61 240, 00 гривен на строк до 21.05.2013 з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 16,50 відсотки річних.

30.03.2009 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою для зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці країни, тимчасово з 15.04.2009 по 15.04.2010 змінили умови погашення кредиту шляхом зменшення розміру щомісячного платежу відповідно до підписаного ними графіку.

09.06.2010 сторони уклали іншу додаткову угоду, якою погодили, що з 15.06.2010 погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється позичальником шляхом здійснення щомісячних ануїтетних платежів (платіж включає в себе погашення частини заборгованості за кредитом та процентів) відповідно до графіку погашення кредиту та інших платежів, який є додатком до цієї угоди. Цією додатковою угодою сторони встановили, що погашення ануїтетних платежів здійснюється до 15 числа кожного календарного місяця, а також дійшли згоди щодо страхування позичальником особистого майна, особистого страхування від нещасних випадків і страхування цивільно-правової відповідальності.

У забезпечення виконання даного договору, між сторонами укладено договір застави транспортного засобу від 21.05.2007, який посвідчено приватним нотаріусом Горбуровим К.Є. та зареєстровано в реєстрі за № 1217.

Надання кредиту підтверджується заявою ОСОБА_6 від 21.05.2007 про надання споживчого кредиту в сумі 61 240,00 грн., заявою-анкетою позичальника та платіжним дорученням № 514448-807 від 21.05.2007.

Через неналежне виконання умов кредитного договору, станом на 02.11.2011 за відповідачем рахувалася заборгованість в сумі 44318,64 грн., яка складалася із 24 140,03 грн. залишку заборгованості за кредитом, 6 747,39 грн. простроченої заборгованість за тілом кредиту, 253,06 грн. поточної заборгованості за процентами, 3195,36 грн. простроченими процентами та 9 982, 80 грн. пені.

До судового засідання, з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем, представник позивача зменшила ціну позову подавши письмову заяву, відповідно до якої та доданого до неї розрахунку, данні якого підтверджено випискою з особового рахунку, загальна сума заборгованості станом на 02.07.2012 склала 32942,84 грн. і складається із 15279,45 грн. залишку по кредиту, 12072,79 грн. -пені за несплачену заборгованість по кредиту, 117,10 грн. -поточної заборгованості по процентам та 5473,50 грн. -пені за несплачені відсотки.

На виконання умов кредитного договору позивач на адресу відповідача рекомендованим листом надсилав попередження-вимогу від 23.03.2011 № 12/98 про дострокове повернення кредиту та сплату процентів та інших платежів по кредитному договору, яка залишилася без виконання.

Не погоджуючись із розрахунком позивача, представник відповідача вказувала на те, що розрахунок є незрозумілим, а встановлений кредитним договором розмір пені перевищує максимальний розмір, встановлений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Між тим, будучи завчасно повідомленою та ознайомленою з матеріалами справи, представник відповідача не надала суду власного розрахунку заборгованості.

Доводи представника відповідача щодо поширення на спірні правовідносини Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»суд вважає помилковими, оскільки в преамбулі цього Закону вказано, що його положення поширюються на договірні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суб'єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

У даному випадку, однією із сторін у спірних правовідносинах є фізична особа, а тому розмір штрафних санкцій встановлюється за угодою сторін відповідно до положень ЦК України.

Так, пунктом 10.1 кредитного договору сторони встановили, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань.

Вказані умови наведеного пункту кредитного договору відповідають пункту 3 частини першої статті 3 та статті 203 ЦК України.

Не погоджуючись з позовом представник відповідача вказувала на те, що ОСОБА_6 додаткової угоди від 09.06.2010 не підписував, що підтвердила копією примірника угоди, що належить відповідачу.

Однак, вказані доводи спростовуються копією додаткової угоди та графіком погашення заборгованості, які є в матеріалах справи на яких міститься підпис відповідача ідентичний іншим його підписам, проставленим на кредитному договору та інших угодах і документах.

Суд не погоджується із твердженням представника відповідача та відповідача, які викладено у письмових запереченнях проти позову, про те, що після сплати 11.06.2012 всіх прострочених платежів за тілом кредиту та процентами банк втратив право на дострокове стягнення заборгованості по кредитному договору.

Пунктом 6.5 кредитного договору сторони погодили, що у випадку невиконання позичальником умов даного договору, кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів та неустойки.

Із матеріалів справи вбачається, що банк звернувся до суду в листопаді 2011 року після письмового повідомлення відповідача про порушення ним грошових зобов'язань та одночасно попередив про дострокове погашення заборгованості, яке виконано не було, і лише під час розгляду справи в суді 11.06.2012 відповідач погасив прострочену заборгованість по кредиту та процентам, що особисто підтвердив в письмових запереченнях.

Таким чином, позивач використав право на дострокове погашення заборгованості по кредитному договору у відповідності до частини другої статті 1050 ЦК України. Крім того, на час розгляду справи не погашеною є заборгованість по штрафним санкціям, що вказує на порушення відповідачем умов кредитного договору в частині виконання грошових зобов'язань.

Безпідставними є доводи представника відповідача про введення банком в оману ОСОБА_6 через не надання в письмовій формі інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що підписуючи кредитний договір ОСОБА_6 надав свою згоду на те, що умови даного договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам та є справедливими (пункт 8.1 кредитного договору).

Згода відповідача з умовами кредитування підтверджена його підписом на додатку 2 до додаткової угоди 1 від 30.03.2009, в якому відображено сукупну вартість кредиту, графік його погашення та погашення інших платежів, а також умовами пункту 4 цієї угоди (позичальник стверджує, що перед укладенням додаткової угоди він повідомлений в письмовій формі про умови споживчого кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту…).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при підписанні кредитного договору та додаткових угод відповідач не був повідомлений належним чином про умови кредитування, як цього передбачає стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Однак, враховуючи, що на дату ухвалення цього рішення заборгованість відповідача складається із заборгованості по кредиту і процентам, що разом становить 15396,55 грн. (15279,45 + 117,10), а розмір пені -17546,29 грн. (12072,79 + 5473,50), який значно перевищує основну заборгованість, а також те, що мати відповідача перебуває в облонкодиспацері внаслідок перенесеного оперативного втручання, що підтверджується довідкою медичного закладу від 15.06.2012, та смерть батька, який помер 25.03.2012, суд вважає за можливе на підставі частини третьої статті 551 ЦК України зменшити розмір пені до 1000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відсутність коштів у боржника не є підставою звільнення від виконання грошових зобов'язань, на підставі статей 526, 530, 549, 550, 551, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору в сумі 16396,55 грн., яка складається із 15279,45грн. заборгованості по кредиту, 117,10 грн. - процентів та 1000,00 грн. -пені.

Стосовно клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи через бажання відповідача безпосередньо прийняти участь в судовому засіданні та залучення до участі у справі в якості третьої особи поручителя, в задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою від 09.07.2012, суд вважає, що вказане клопотання направлене на затягування розгляду справи. Крім того, відповідач не виявив бажання прийняти участь при вирішенні його заяви про скасування заочного рішення, а участь в справі поручителя не впливає на результати розгляду даної справи, оскільки він є окремим суб'єктом відповідальності по грошовим зобов'язанням кредитора.

Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно задоволеному розміру позовних вимог судовий збір в сумі 163,96 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 10, 11, 60, 62, 88, 212 -214 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором від 21.05.2007 № 014/08-112/63897, яка складається із 15279,45 грн. заборгованості за кредитом, 117,10 грн. процентів та 1000,00 грн. пені, що в загальній сумі складає 16396,55 грн. (шістнадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень 55 коп.).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»судовий збір в розмірі 163,96 грн. (сто шістдесят три гривні 96 коп.).

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В.Коваленко

Повний текст рішення

підписано 11.07.2012