Рішення № 25419498, 15.03.2012, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2/516/103/12

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В. М.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Тузової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Євромінерал' про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 16 січня 2012 р. звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Євромінерал' про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В позові він посилається на те, що з 26.06.2011 року його було прийнято на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю 'Євромінерал' на посаду головного геолога.

31.08.2011 року його було звільнено з займаної посади за ст. 36 п.2 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку дії договору.

Рішенням Дружківського міського суду від 18.11.2011року його було поновлено на роботі на посаді головного геолога.

21.11.2011 року він збирався поїхати до місця роботи, але йому було заборонено сідати у службовий автомобіль, який робить доставку робітників підприємства до місця роботи. Тоді він почав готувати виконавчі документи до державної виконавчої служби.

24.11.2011 року він знову вирішив поїхати до офісу ТОВ "Євромінерали", щоб дізнатися чи було його поновлено на роботі. В цей день його взяли до службового автомобілю і він приїхав до місця роботи, але його не допустили до роботи. Головний інженер сказав, що він не знає чим йому займатися, та запропонував написати пояснювальну записку, про відсутність на роботі 21,22,23 листопаду 2011 року. З наказом про поновлення на роботі його ніхто не ознайомив, в трудову книжку ніхто не вносив ніяких записів.

25.11.2011 року він надіслав до виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження.

17.12.2011 року він отримав по пошті два накази: наказ № 139/к від 18.11.2011 року про його поновлення на роботі та наказ № 143/к від 25.11.2011 року про його звільнення на підставі ст. 40 п. 4 Кзпп України .

Вважає, що його було незаконно звільнено з наступних підстав.

По-перше, його не було повідомлено належним чином про поновлення на роботі та не було фактично допущено до роботи.

21.11.2011 року йому було заборонено сідати до службового автомобілю, який робить доставку працівників до місця роботи у с. Очеретині.

24.11.2011 року, коли він прибув до місці роботи, його ніхто не ознайомив з наказом про поновлення на роботі. В трудову книжку ніяких записів внесено не було. Оскільки станом на 24.11.2011 року його не було поновлено на роботі, то у нього не було трудових відносин з підприємством, тому його не можливо звільнити за прогули.

По-друге, звільнення за скоєння прогулів є дисциплінарним стягненням і має здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, передбачено обов'язок власника при обранні виду стягнення враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну ним шкоду, обставини, за яких здійснено проступок, і попередню роботу працівника.

По-третє, його ніхто не ознайомив з наказом про звільнення під розписку.

Тому позивач вважає, що його звільнення відбулося із порушенням вимог трудового законодавства, без законної на те підстави.

Позивач просить поновити його на роботі в ТОВ "Євромінерал" на посаді головного геолога, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у сумі 10000 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та пояснив, що з 26.06.2011 року працював у відповідача на посаді головного геолога. 31.08.2011 року його було звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ст. 36 ККзпп України. Рішенням Дружківського міського суду від 18.11.2011року його було поновлено на роботі на посаді головного геолога. 21.11.2011 року він збирався поїхати до місця роботи, але йому було заборонено сідати у службовий автомобіль, який робить доставку робітників підприємства до місця роботи. 24.11.2011 року його взяли до службового автомобілю і він приїхав до місця роботи, але головний інженер сказав, що він не знає чим йому займатися.

25.11.2011 року його знову не взяли до службового автомобілю і тоді він надіслав до виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження.

Більше він не намагався попасти до місця роботи.

17.12.2011 року він отримав наказ № 139/к від 18.11.2011 року про його поновлення на роботі та наказ № 143/к від 25.11.2011 року про його звільнення на підставі ст. 40 п. 4 Кзпп України .

Позивач просить поновити його на роботі в ТОВ "Євромінерал" на посаді головного геолога, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у сумі 10000 гривень.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю 'Євромінерал' Тузова О.В. позов не визнала, та пояснила наступне ОСОБА_1 дійсно працював у ТОВ "Євромінерал" з 26.06.2011 року. 31.08.2011 року його було звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ст. 36 Кзпп України. Рішенням Дружківського міського суду від 18.11.2011року його було поновлено на роботі на посаді головного геолога. Оскільки рішення підлягало негайному виконанню, то 18.11.2011 року в ТОВ "Євромінерал" було видано наказ про поновлення позивача на роботі на підставі рішення суду. Позивач з'явився на роботу 24.11.2011 року. Від нього було витребувано пояснення, чому він не з'явився на роботу 21,22,23 листопаду 2011 року. Позивачу було надано місце роботи, але оскільки обсягу роботи не було, то ніяких завдань йому не надавалось.

Більше він на робоче місце до ТОВ "Євромінерал" не з'являвся.

25.11.2011 року було видано наказ про звільнення позивача на підставі ст. 40 п. 4 Кзпп України.

Оскільки позивача на роботі не було, то повідомити наказ про його звільнення під підпис вони не мали можливості. Позивачу було зателефовано, але він на дзвінки не відповідав до офісу та місця роботи не з'являвся, тоді було вирішено надіслати йому накази про поновлення та його звільнення поштою.

Представник відповідача вважає, що звільнення позивача здійснено відповідно до вимог трудового законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчив докази по справі суд вважає, що позовні вимоги задовольнянню не підлягають з наступних підстав.

Суд встановив, що позивача ОСОБА_1 було прийнято 26.06.2011 року на роботу у Товариство з обмеженою відповідальністю 'Євромінерал' на посаду головного геолога., що підтверджується наказом № 92-2/к від 26.06.2011 року (ас. 20 цивільна справа № 2/1149 ).

31.08.2011 року позивача ОСОБА_1 було звільнено за ст.36 п.2 Кзпп України у зв'язку з закінченням строку дії договору, що підтверджується наказом № 120/к від 31.08.2011 року (ас. 21 цивільна справа №2/1149 ).

Рішенням Дружківського міського суду від 18.11.2011року його було поновлено на роботі на посаді головного геолога (а.с.14).

25.11.2011 року позивача було звільнено з займаної посади на підставі ст. 40 п.4 Кзпп України у зв'язку із здійсненням прогулу (а.с.13).

Відповідно до п. 4 ст.40 Кзпп трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого органу за прогул без поважних причин.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" ( з усіма змінами та доповненнями) прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

За п.4 ст. 40 КЗпп оформляється звільнення працівників, які самовільно залишили роботу.

У випадках самовільного залишення роботи звільнення проводиться із зазначенням останнього дня роботи як дня звільнення, хоча наказ про звільнення може бути виданий значно пізніше.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Дружківського міського суду від 18.11.2011 року позивача було поновлено на роботі та вказано негайне виконання рішення.

Відповідно до наказу № 139/к від 18.11.2011 року позивача ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного геолога з 01.09.2011 року та вказано почати виконувати обов'язки головного геолога 21.11.2011 року (а.с.12).

Позивач 21,22,23 листопаду 2011 року на роботу не вийшов, документи про поважність причин відсутності на роботі адміністрації підприємства не надав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження обставин на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень.

Позивач пояснював у судовому засіданні, що він не з'явився 21,22,23 листопаду на роботу, оскільки його головний інженер не узяв до службового автомобілю, який доставляє робітників до місця роботи.

25 листопаду 2011 року він знову не з'явився на роботу, так як його знову не взяли до службового автомобілю. Громадським транспортом він не намагався доїхати до місце роботи. Після цього він більше на роботі не з'являвся. Він надіслав заяву до державної виконавчої служби та вважав, що цього достатньо.

Дані пояснення позивача суперечать іншим матеріалам справи, тому не можуть бути доказом підтвердження поважності причин не виходу позивача на роботу.

Так, відповідно до пояснювальної записки від 24.11.2011 року позивач вказав, що він 21,22,23 листопаду 2011 року не з'явився на роботу оскільки складав та відвозив листи до виконавчої служби та отримував додаткові інструкції у суді (а.с.30).

Свідок ОСОБА_4 пояснив у судовому засіданні, що на підставі рішення Дружківського міського суду від 18.11.2011 року позивача було поновлено на посаді головного геолога та винесено наказ про його поновлення. 21,22,23 листопаду 2011 року позивач на роботу не з'явився. 24 листопаду 2011 року позивач з'явився до офісу, йому було надано робоче місце та витребувано пояснення, чому він не з'являвся протягом трьох робочих днів на роботу. З 25 листопаду 2011 року позивач на роботу не з'являвся, причини неявки не повідомляв. Його було звільнено з займаної посади за прогули. При прийомі на роботу адміністрація товариства не брала на себе обов'язок доставляти робітників до місця роботі. Усі робітники вирішують ці питання самостійно. В товаристві дві службові машини: одна у директора, друга у головного інженера, який мешкає у м.Дружківка та який при можливості підвозив позивача.

Свідок ОСОБА_5 пояснив у судовому засіданні, що працює у товаристві на посаді головного інженера, мешкає в місці Дружківка. В його розпорядженні є службова машина, на якій він добирається до роботи.

24.11.2011 року він їхав на роботу побачив позивача та підвіз його до роботи. Він надав йому місце роботи, оскільки директора не було, та не було обсягу робіт, то завдання ніякого позивачу не було надано.

25.11.2011 року він знову їхав на роботу, підібрав позивача, але машина зламалася, він залишив водія ремонтувати автомобіль, а сам поїхав на роботу своїй машиною. Доставляти позивача на роботу він не зобов'язаний. На підприємстві не має службового транспорту для доставки робітників на підприємство. Кожний добирається до місця роботи, як може.

Оскільки позивач не з'явився на роботу 21,22,23 листопаду 2011 року та не надав адміністрації документів у підтвердження поважності причин відсутності на роботи то відповідно до наказу № 143/к його було звільнено з 25.11.2011 року за прогули відповідно до ст.. 40 п.4 Кзпп (а.с.13).

Позивач посилається, як на підставу своїх позовних вимог на те, що при його звільнення відповідач не враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку.

Відповідно до законодавства, звільнення робітника за прогули є одночасно дисциплінарним стягненням і тому до нього треба застосовувати положення ст.. 147-1 - 149 Кзпп.

Відповідно до ст. 147-1 Кзпп України дисциплінарне стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника.

Згідно наказу про прийом на роботу ОСОБА_1 було прийнято на роботу директором ТОВ "Євромінерал" ОСОБА_4 і це входить до його компетенції і він же звільнив позивача, що підтверджується наказом № 143/к.

Відповідно до ст. 148 Кзпп України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач не з'явився на роботу 21,22, 23 2011року, наказ про його звільнення було видано 25.11.2011 року.

Згідно зі ст. 149 Кзпп України встановлено певний порядок застосування дисциплінарних стягнень, а саме: до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Позивач надав пояснення про відсутність на роботі 21,22,23 листопаду 2011 року, що підтверджується його поясненнями у судовому засіданні, пояснювальною запискою від 24.11.2011 року (а.с.30) та показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила у судовому засіданні, що 24.11.2011 року позивачу було запропоновано надати пояснення про відсутність на роботі протягом трьох днів та позивач надав таке пояснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпп України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Суд не може погодитися з доводами позивача, що відповідачем не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку.

З урахуванням того, що позивач протягом трьох днів не був присутній на роботі, з 25 листопаду 2011 року в загалі не появлявся на роботі, зьявившися 24.11.2011 року на роботу, позивач не надав трудову книжку, тоді як відповідно до ст. 24 КЗпп України, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати трудову книжку, позивач пояснив у судовому засіданні, що вважав ще встигнути надати трудову книжку, суд вважає, що в даному випадку звільнення, як дисциплінарне стягнення відповідачем застосовано вірно.

Відповідно до ч.4 ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог посилається, що йому не було під розписку оголошено наказ про звільнення.

Судом встановлено, що позивача не з'являвся на роботу з 25 листопаду 2011 року.

Свідок ОСОБА_6 пояснила у судовому засіданні, що вона дзвонила позивачу, але ніхто не відповідав на дзвінки, на роботу позивач не з'являвся більше, тоді рекомендованим листом йому було надіслано наказ про його поновлення та звільнення.

Відсутність підпису працівника на наказі не може бути підставою для визнання звільнення незаконним.

Суд не може погодитися з доводами повача, що його звільнення є незаконним, оскільки його не було повідомлено належним чином про поновлення на роботі та його не було фактично допущено до роботи.

Дані доводи позивача спростовуються матеріалами справи.

Стосовно до правил ст. 24 Кзпп України рішення про поновлення на роботі вважається виконаними з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Позивача було поновлено на роботі на підставі наказу № 139/к від 18.11.2011 року, що підтверджується відповідним наказом, постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 28.12.2011 року, показаннями позивача, який у судовому засіданні пояснив, що 24.11.2011 року йому було визначено місце та стіл в офісі та він знаходився на робот, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які пояснили , що позивач 24.11.2011 року знаходився на роботі, ніхто йому не перешкоджав виконувати його обов'язки. У нього була витребувана трудова книжка для внесення запису, але він її відмовився надавати.

Суд не може погодитися з доводами позивача, що звільнення є незаконним оскільки його не було ознайомлено з наказом про поновлення на роботі під підпис.

Відповідно до ст. 24 Кзпп України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Як було встановлено у судовому засіданні позивача фактично було допущено до роботі, наказ про його поновлення видано, а відсутність його підпису не може бути підставою для визнання його звільнення незаконним.

Таким чином, суд вважає, що адміністрацією підприємства при звільненні позивача не було порушено трудове законодавство, тому в задоволенні його позовних вимог треба відмовити. .

Таким чином, у задоволенні позову відмовлено повністю.

На підставі ст. 10,11,58,59,60,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 24,40 п.4,147-1-149 Кзпп України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Євромінерал' про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга, у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А. Л. Гонтар