Постанова № 25416082, 09.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2012 р. № 2а-5685/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.06.2012 р. ВП № 33003713, -

встановив :

управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (далі -УПФУ в Галицькому районі м.Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просить суд скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.06.2012 р. ВП № 33003713.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова про відмову у відкритті провадження являється незаконною та такою, що порушує його права та законні інтереси з тих підстав, що у відповідності до ч.1 п.1,2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Згідно з виконавчого листа № 2а-1734/2012 року вбачається, що адміністративна справа розглянута 05 травня 2012 року, судове рішення набрало законної сили 07 травня 2012 року, а відтак -строк пред'явлення виконавчого листа до виконання управлінням ПФУ в Галицькому районі м.Львова не було пропущено. За таких обставин, вважає дії державного виконавця вчиненими всупереч Закону, а відтак, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи. Проте, 04.07.2012 р. на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 27922), згідно до якого просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у відсутність уповноваженого представника на адресу суду не надходило. За таких обставин, суд ухвалив розглядати дану справу у відсутність сторін на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно виконавчого листа № 2а-1734/2012 року вбачається, що 05 травня 2012 року Львівським окружним адміністративним судом розглянуто справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова до ЗАТ «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд»згідно якого стягнено з Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд»(ЄДРПОУ 01273906, юридична адреса: 79035, м.Львів, вул. Зелена, 238) на користь управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова (код ЄДРПОУ 20847365, юридична адреса: 79070, м.Львів, пр-т. Червоної Калини, 35) 43 395 (сорок три тисячі триста дев'яносто п'ять) грн.. 40 коп. заборгованості.

Судове рішення набрало законної сили 07 травня 2012 року. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 07 травня 2012 року.

11.05.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33003713 з виконання виконавчого документа № 2а-1734/2012 виданого 08 травня 2012 року Львівським окружним адміністративним судом з тих підстав, що пред'явлений до виконання виконавчий документ подано з пропущенням строку пред'явлення до виконання, а саме: заяву про відкриття виконавчого провадження подано стягувачем 30.05.2012 року за вх.№ 2277/09.1-40, а строк пред'явлення виконавчого документа до 07.05.2012 року.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності винесення відповідачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

При вирішенні вказаного спору по суті, суд виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і вказаним Законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. Виходячи з аналізу цієї статті, одним з видів виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою є виконавчі листи.

Згідно з нормативного припису ч.1 ст. 19 вказаного вище Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з положень ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи те, що у виконавчому листі № 2а-1734/2012 року виданого 08 травня 2012 року Львівським окружним адміністративним судом, зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 07 травня 2012 року, тому, суд вважає, що відповідач діяв у межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а постанова від 11.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 33003713 винесена у відповідності з Законом України «Про виконавче провадження»та є правомірною.

Одночасно, суд роз'яснює, що у відповідності до ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України виконавчий лист має відповідати вимог до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог, а відтак у задоволенні таких слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не стягуються.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мричко Н.І.