Постанова № 25415471, 27.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2012 р. Справа №2а-2054/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л,О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

до Відкритого акціонерного товариства «Керченський завод залізобетонних виробів»

про стягнення,

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Керченський завод залізобетонних виробів» про стягнення 41307,15 грн. суми податкового боргу, у тому числі 11658,44 грн. податку на додану вартість, 29647,70 грн. земельного податку, 1,00 грн. штрафних санкцій та 1,00 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

Адміністративний позов не відповідав нормам ст. 106 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 22.02.2012 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі суду від 22.02.2012 року у визначений судом строк.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 27.04.2012 року не забезпечили. До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином на адресу зазначену у позові, направлено виклик рекомендованою кореспонденцією, але повідомлення повернулось з відміткою, що за зазначеною адресою відповідач не значиться, так відповідно до п. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у м. Керч АР Крим ДПС є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Керченський завод залізобетонних виробів» є юридичною особою, яка зареєстрована 20.06.1996 року виконавчим комітетом Керченської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 642401, довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12694152 станом на 11.01.2012 року (а.с.10, 11).

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в податковому органі, є платником ПДВ з 08.08.2008 року, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100133026 НБ № 155383, та реєстраційна заява платника податку на додану вартість (а.с.12-13).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що податковий період зі сплати ПДВ для ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» дорівнює місяцю, тому воно зобов'язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до ДПІ в м. Керчі декларацію з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» у податковій декларації з ПДВ за травень 2011 року самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 557,00 грн., у податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1958,00 грн., у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1711,00 грн., у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1312,00 грн., у податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1581,00 грн., у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1642,00 грн., у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1558,00 грн., у податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року самостійно визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1643,00 грн., загалом на суму 11962,00 грн. (а.с.26-33).

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем податкове зобов'язання з ПДВ за червень - грудень 2011 року погашено частково в розмірі 303,56 грн.

Таким чином, непогашеною залишилася заборгованість в розмірі 11658,44 грн., що підтверджується позивачем в адміністративному позові.

Також судом встановлено, що ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» самостійно подано до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим звітна податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік з урахуванням уточнень з 24.03.2011 року з додатком та уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік з урахуванням уточнень з 24.03.2011 року з додатком, якими відповідачем самостійно нараховано земельного податку в розмірі 29667,58 грн.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Судом встановлено, що відповідачем податкове зобов'язання з плати за землю за 2011 рік погашено частково в розмірі 19,88 грн.

Таким чином, непогашеною залишилася заборгованість в розмірі 29647,70 грн., що підтверджується позивачем в адміністративному позові.

Крім того, Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим проведено камеральну перевірку ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, про що складено акт від 25.07.2011 року № 174/15-2/01267353 (а.с.42).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата податку на додану вартість по декларації за грудень 2010 року від 18.01.2011 року № 51556 у сумі 1612 грн. по терміну сплати 30.01.2011 року, фактично сплачено 31.01.2011 року.

На підставі Акту перевірки від 25.07.2011 року № 174/15-2/01267353 Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим винесено податкове повідомлення - рішення № 0001871502 від 04.08.2011 року, яким до ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» застосований штраф у розмірі 1,00 грн. (а.с.41).

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Крім того, судом встановлено, що позивачем нарахована пеня ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» в розмірі 1,00 грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Отже, для стягнення вищезазначеної суми боргу податковий орган повинен був відповідно до ст.59, п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу вимогу № 163 від 11.07.2011 на загальну суму 3943,01 грн., яка була отримана відповідачем 14.07.2011 року про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.51).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З урахуванням того, що сума податкового боргу зі сплати земельного податку збільшилася після надіслання податкової вимоги, сплаті підлягає вся сума заборгованості.

Крім того, 09.02.2012 року ДПІ в м. Керчі АР Крим було направлено відповідачу лист-вимогу №1521/10/19-1 про податковий борг у розмірі 41307,15 грн., з яких 11659,45 грн. заборгованість зі сплати ПДВ з урахуванням штрафу та пені, 29667,58 грн. земельний податок, що нараховані по строку сплати станом 06.02.2012 рік (а.с.43).

Цей лист було отримано головним бухгалтером ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» Тюленевою Е.А., про що свідчить підпис на зазначеному листі.

Отже, ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» про несплату боргу повідомлене належним чином, але станом на день розгляду справи не погасило зазначений вище податковий борг.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковим органом перевірку фінансового стану ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів».

У зв'язку із наявністю податкового боргу на підставі ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V1 підприємству направлено податкову вимогу № 163 від 11.07.2011 року.

Податковим органом прийняте рішення про опис майна підприємства в податкову заставу від 08.08.2011 року № 16775/10/24-1 (а.с.53).

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, але суд зазначає, що відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовами про стягнення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Отже, на підставі системного тлумачення статей 20, 95 ПК України суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках. У разу недостатності таких коштів - звертатися до суду з позовами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі та після отримання вказаного рішення суду про надання такого дозволу, органи податкової служби можуть здійснювати дії щодо стягнення готівкових коштів.

Судом встановлено, що в судовому порядку питання про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 41307,15 грн., у тому числі 11658,44 грн. податку на додану вартість, 29647,70 грн. земельного податку, 1,00 грн. штрафних санкцій та 1,00 грн. пені, не приймалося, у відповідача відкрити розрахункові рахунки відповідно довідки позивача, докази відсутності коштів на таких рахунках суду не надані, судом не приймалося рішення про надання позивачу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Отже, у позивача не виникло право стягнення сум податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Приймаючи до уваги, що податковий борг у розмірі 41307,15 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих ВАТ «Керченський завод залізобетонних виробів» податкового боргу в розмірі 41307,15 грн., у тому числі 11658,44 грн. податку на додану вартість, 29647,70 грн. земельного податку, 1,00 грн. штрафних санкцій та 1,00 грн. пені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство «Керченський завод залізобетонних виробів» (ідентифікаційний код 01267353) податковий борг в сумі 41307,15 грн., у тому числі 11658,44 грн. податку на додану вартість, 29647,70 грн. земельного податку, 1,00 грн. штрафних санкцій та 1,00 грн. пені.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.