Ухвала суду № 25415237, 25.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 р. Справа № 86583/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Ліщинського А.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Сютик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року у справі № 7а/51-1805 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

03.04.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» (далі ТзОВ «Стар Софт») звернулося в Господарський суд Тернопільської області з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі Тернопільська ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000102306/0/22780 від 26.03.2007 року.

Ухвалою суду від 25.07.2007 року провадження у даній справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 14/41-1057 за позовом ТзОВ «Стар Софт» до Тернопільської ОДПІ про визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо ненадання висновку органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ТзОВ «Стар Софт» з бюджету за декларацією з ПДВ за листопад 2006 року; скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092306/0 від 22.03.2007 року; стягнення з державного бюджету України 51501,00 грн. відшкодування з ПДВ на користь ТзОВ «Стар Софт», яка мала суттєве значення для обґрунтованого вирішення даного адміністративного позову, оскільки факти, викладені в акті перевірки від 14.03.2007 року, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у даній справі, взаємопов'язані з періодом перевірки, оформленої актом від 12.03.2007 року, які оспорені у справі № 14/41-1057.

Ухвалою суду від 26.12.2008 року провадження у справі № 7а/51-1805 поновлено у зв'язку з набранням постановою від 02.11.2007 року по справі № 14/41-1057 законної сили.

Ухвалою суду від 15.01.2009 року провадження у справі № 7а/51-1805 повторно зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008 року у справі № 14/41-1057.

У зв'язку з усуненням обставин, що були підставою для зупинення провадження у справі 7а/51-1805 ухвалою суду від 09.02.2012 року провадження поновлено.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року адміністративний позов ТзОВ «Стар-Софт» задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 26.03.2007 року № 0000102306/0/22780, яким ТзОВ «Стар Софт» зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2006 року в сумі 39350 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та визначено від'ємне значення ПДВ заявлене до відшкодування за грудень 2006 року, оскільки таке підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись з постановою Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року Тернопільська ОДПІ оскаржила її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову ТзОВ «Стар Софт».

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що перевіркою проведеною працівниками податкового органу не підтверджено ТзОВ «Стар Софт» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 39350 грн. у зв'язку з відсутністю первинних підтверджуючих документів.

В судовому засіданні представник апелянта навів доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 статті 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі підпункту «б», «в» підпункту 4.2.2., п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі Закон 2181), що втратив чинність з прийняттям Податкового кодексу України, п.1 ст. 11 та п.3 ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» (втратив чинність, з прийняттям Податкового кодексу України), прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102306/0/22780 від 26.03.2007р., яким ТзОВ «Стар Софт» зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2006 року в сумі 39350 грн.

На думку податкового органу підставою зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, згідно акту виїзної позапланової документальної перевірки № 2431/23-623/21133679 від 14.03.2007р. проведеної на предмет правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за грудень 2006 року є порушення ТзОВ «Стар Софт» вимог пп.7.2.2, 7.2.3, 7.3.1, 7.4.4, 7.5.1 п.7.2, 7.3, 7.4., 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) (втратив чинність з прийняттям Податкового кодексу України), а саме те, що ТзОВ «Стар Софт» безпідставно включено до податкового кредиту у грудні 2006 року 39350,00 грн. ПДВ, оскільки такі не підтверджені первинними документами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи податкового органу щодо правомірності зменшення товариству бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 39350,00 грн. за грудень 2006 року не ґрунтуються на законодавстві та спростовуються матеріалами справи виходячи з наступного.

Відповідно до пп.. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів або виготовленням (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

Разом з тим доказом правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення відшкодування його від'ємного значення є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними;

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна є звітним

податковим і розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 даного Закону та «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.

Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1 п 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), інших підстав дана норма Закону не передбачає;

Підставою для отримання відшкодування ПДВ, відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, пп. 2.2 п. 2 Порядку відшкодування ПДВ є податкова декларація, оформлена у відповідності до «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, платіжні доручення, реєстри оплати ПДВ до розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2006р., розрахунок формування грудневого бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації), що проведений з врахуванням даних декларації за листопад 2006 р.

Крім цього підтвердженням правомірності формування позивачем податкового кредиту у податковій декларації за листопад 2006р., значення якого перенесено у декларацію за грудень, підтверджено висновком судово - бухгалтерської експертизи №1251 від 24.07.2007р. проведеної у справі №14/41-1057 та постановою господарського суду Тернопільської області від 02.11.2007р. у цій же справі, що набрала законної сили.

Згідно п. 1. ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТзОВ «Стар Софт» правомірно сформовано податковий кредит та визначено від'ємне значення ПДВ заявлене в даній сумі до відшкодування за грудень 2006 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року у справі № 7а/51-1805 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 30.07.2012 року

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді А.М.Ліщинський

Р.М.Шавель